Охорона земель

При характеристиці стану використання земельних ресурсів в Україні, необхідно зауважити, що він ще далекий від сучасних вимогам раціонального природокористування. На сьогодні якісний стан земельного фонду постійно погіршується. В окремих районах, де проведено осушення земель, відбувається неконтрольоване зниження рівня ґрунтових вод, зменшення потужності органічної маси, а в районах зрошення — підтоплення і засолення ґрунтів, деградація чорноземів, що призвело до негативних екологічних наслідків у районах Полісся та на півдні України. Нині 14,8 відсотка загальної площі поливних земель піддаються еродуванню, 1,5 відсотка — перезволоженню, понад 4 відсотки є солонцюваті та засолені. Крім цього, збільшення мінералізації ґрунтових вод загрожує вторинним засоленням земель. Майже на всіх землях спостерігається неухильне зниження вмісту гумусу в ґрунтах. Тільки за останні 20 років середній вміст гумусу в ґрунтах України знизився з 3,5 до 3,2 відсотка.

Значною проблемою землекористування є також порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь та лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Так, в Україні в розрахунку на одного мешканця припадає 0,82 гектара сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,65 гектара ріллі, тоді як у середньому по Європі ці показники становлять відповідно 0,44 і 0,25 гектара. Розораність сільськогосподарських угідь досягла 72 відсотків, а в ряді регіонів перевищує 88 відсотків. До обробітку залучені малопродуктивні угіддя, включаючи прируслові луки і пасовища та схилові землі. Ці та інші показники вказують на те, що ефективність використання земель в Україні значно нижча, аніж у середньому по Європі.

Особливого загострення ситуація з використання земель ускладнилася після аварії на Чорнобильській АЕС. Радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн. гектарів земель у 74 районах 11 областей, у тому числі 3,1 млн. гектарів ріллі. З використання вилучено 119 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 65 тис. гектарів ріллі.

Вище перераховані чинники зумовлюють необхідність ефективної охорони земель під якою необхідно розуміти систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, які спрямовані на раціональне використання земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення.

Охорона земель визнається пріоритетною частиною внутрішньої державної політики нашої держави та ґрунтується на таких принципах:

- забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу;

- визнання пріоритету вимог екологічної безпеки у використанні землі;

- відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону земель;

- нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;

- поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель;

- публічність у вирішенні питань охорони земель.

Як вже вказувалося, охорону земель складають певні заходи, які включають:

державну комплексну систему спостережень, що полягають у топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, агрохімічних, радіологічних та інших обстеженнях і розвідуваннях стану земель і ґрунтів, їх моніторингу;

розробку загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель, які визначають склад та обсяги першочергових і перспективних заходів з охорони земель, а також обсяги і джерела ресурсного забезпечення виконання робіт з їх реалізації;

створення екологічної мережі як єдиної територіальної системи, яка утворюється з метою поліпшення умов для відновлення земель, підвищення їх родючості;

здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, що включає: 1) поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки; 2) установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони); 3) визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу; 4) установлення в межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень у використанні земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природнокліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони);

економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів, що проявляється в: 1) наданні податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель; 2) звільненні землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою; 3) компенсуванні сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель; 4) застосуванні прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення;

стандартизацію та нормування, які здійснюється з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Визначити категорії землі.

2. Назвати основні етапи проведення в Україні земельної реформи.

3. Перерахувати основні права на землю.

4. Визначити порядок набуття та припинення права власності на землю.

5. Назвати основні заходи, пов’язані з охороною земель.

Тема 9. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР

План (логіка викладу):

1. Основні поняття про надра.

2. Надання надр у користування

3. Охорона надр.

Дата добавления: 2014-01-07