Установка балок і плит стріловими кранами

Монтаж балково-розрізних і температурно-нерозрізних прогонових будов.

Збірні залізобетонні балочно-розрізні і температурно нерозрізні ребристі і плитні прогонові будови монтують різними кранами і агрегатами, застосовуваними з урахуванням необхідної вантажопідйомності і виробничих можливостей. Монтаж складається з монтажу на постійні опори доставлених на будмайданчик окремих блоків у вигляді балок і плит, як правило, рівних довжині прольоту. Після монтажу їх замонолічують по поздовжніх швах між балками і діафрагмами; влаштовують покриття проїжджої частини, тротуари, перильні огородження і т. п.

При установці балок-блоків і плит на опори монтажні крани можуть бути розташовані як внизу на поверхні землі, так і вгорі на зібраних прогонових будовах. Кранами, розташованими внизу, збирають прогонові будови шляхопроводів, естакад, заплавних ділянок великих мостів, коли рельєф місцевості і міцність грунтів забезпечують переміщення і безпечну роботу важкого крану. Зазвичай використовують загальнобудівельні самохідні стрілові крани на пневмоколісному або гусеничному ходу, а також причіпні тракторні крани. Для складання прогонових будов шляхопроводів через залізничні колії часто використовують залізничні стрілові крани, які мають велику вантажопідйомність. Грунт на ділянці переміщення крану повинен бути добре спланований і ущільнений, наприклад, обкаткою колесами або гусеницями незавантаженого крану. Допустимий тиск на грунт при роботі кранами на пневмоколісному ходу можна приймати 0,4-0,5 МПа, а на гусеничному ходу - 0,2-0,3 МПа. При недостатній несучій здатності грунту під кран укладають настили з дерев'яних лежнів, залізобетонних плит або зводять підкранові риштування.

У зимових умовах прогонові будови можна монтувати кранами з льоду, переконавшись в достатній його міцності.

Для монтажу прогонової будови стріловим краном збоку, розташованим на землі, балки-блоки складують в створі в місцях, зручних для установки їх на опори поворотом крану до 180°. Якщо ж транспортування балок на будівельний майданчик забезпечує роботу крану без простоїв, то блоки можна піднімати краном «з коліс», не влаштовуючи робочих складів. Для кращого використання вантажопідйомності крана рекомендується стрілі надавати мінімально можливий виліт. Застроповану траверсою балку піднімають і вводять в проліт поворотом стріли. Потім вантажним поліспастом плавно опускають на опорні частини. Після цього кран встановлюють у нове робоче положення для подання до прольоту наступної балки.
Переміщення кранів з вантажем навіть при мінімальному вильоті стріли вкрай небажано за умовами безпеки робіт; переміщення з вантажем дозволяється тільки в тому випадку, коли маса блоку не перевищує 50% паспортної вантажопідйомності крану при даному вильоті стріли.
Стріловими кранами, розташованими на землі, зазвичай монтують балки-блоки довжиною до 21 м і масою не більше 30-35 т.

Якщо вантажопідйомності одного крана недостатня, то застосовують два спарених крани; для цього балку підвозять і розвантажують якомога ближче до опор, піднімають вантажними поліспастами на найменший виліт стріли і потім, збільшуючи їх виліт, вводять в проліт. Якщо для монтажу дальньої балки допустимого вильоту недостатньо, її опускають спочатку на опори на цьому вильоті, потім крани переміщують вперед і знову піднімають ними балку, повторюючи цикли, поки балка не займе своє проектне положення.
Якщо міцність грунтів недостатня, наприклад на заболочених заплавах, при наявності водотоку і в інших аналогічних умовах, які не допускають розміщення крану внизу, балки встановлюють на опори краном, розташованим на пролітній будові. У цьому випадку він з великим вильотом стріли встановлює балки попереду себе і потім переміщається на зібрану пролітну будову для монтажу в наступному прольоті (рис. 9.1). Тут робочий склад балок-блоків розташовують на насипу підходу так, щоб вільна частина підходу була достатня для пересування крана і автомобілів з балками. Якщо висота насипу невелика, можна розташувати балки-блоки за її межами. У цьому випадку для вантажно-розвантажувальних робіт на складі передбачають самостійний кран. Цей кран працює на мінімальних вильотах стріли, і вантажопідйомність його використовується, як правило, повністю.

Рис.9.1. Схема монтажу прогонових будов «поперед себе»: 1-рельсовий шлях, 2 - кран для вантажних робіт, 3 - мотовоз, 4 - вагонетки для перевезення балок, 5 - монтажний кран; 6 - пролітна будова, що монтується, 7 – зібрана готова пролітна будова; 8 - склад балок

З проміжного складу по рейковому шляху балки подають до монтажного крану вагонетками, а при великих відстанях - мотовозом, Балки широких прогонових будов можна монтувати і «з коліс», подаючи їх до крана на автомобілях або трейлерах. Балку краном знімають з вагонеток, потім, обертаючи стрілу (у плані), вводять балку в проліт і вантажним поліспастом плавно опускають на опорні частини. У цих випадках кран працює з виносними опорами (аутригерами), розташовуючись вздовж осі моста. Якщо з однієї стоянки неможливо встановити в прольоті всі балки, то кран переміщують поперек мосту в нове положення.

Монтаж балок краном, встановлених на прогонових будовах, вимагає великого вильоту стріли і вантажопідйомності крану. Зазвичай цим способом встановлюють балки довжиною до 16 м і масою до 14-15 т.

Для монтажу прогонових будов в межах русла річки зручні плавучі крани.

Дата добавления: 2014-01-07