Класифікація банків в Україні

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 Следующая ⇒

Критерії	Види комерційних банків
Спосіб формування статутного капіталу	державні
	приватні
	змішані
	іноземні
Організаційно-правова форма банку	акціонерні товариства
	товариства з обмеженою відповідальністю
	кооперативні банки
Характер діяльності	універсальні
	спеціалізовані
Територія діяльності	міжнародні
	національні
	регіональні
	міжрегіональні
	закордонні
Розмір активів та статутного капіуалృ	малі
	середні
	великі
	наѹбільші	ȇ

За приналవжఽістю стаъутного оапіталу і способом його 葄ормування розрі萷няють: • державѽі; це переలажҽо центѠальні банки, окремі комерційні або спеціалізованѶ банки, націоналізовані повністю або шляхом придбання державою контрольного пакета акцій; • приватні фінансові інститути можуть бути утворені на основі будь-якої організаційно-правової форми; • банки, створені за участю іноземного капіталу, або іноземні банки. На початку 2005 року в Україні налічувалося 19 комерційних банків з іноземним капіталом, з них 7 банків іноземні. За організаційно-правовою формою діяльності. АТ (акціонерні), ТОВ (пайові), кооперативи (клієнтами таких банків є лише їх учасники). Характерні ознаки цих господарських товариств регламентуються Законом України «Про господарські товариства». На кінець 2004 року зі 160 банків, які мали ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, 132 банки — це акціонерні товариства (92 — відкриті АТ, 40 — закриті АТ), 28 банків — товариства з обмеженою відповідальністю. Кооперативні банки в Україні на цю дату відсутні. За характером діяльності банки поділяються на універсальні і спеціалізовані (за клієнтською, галузевою, чи функціональною спеціалізацією). Універсальні банки виконують усі види кредитних, розрахункових та інших фінансових операцій. В Україні більшість комерційних банків виконують близько 20 видів операцій та послуг. Спеціалізовані банки обмежують кількість операцій 1-3-видами послуг. Окремо виділимо територіальну ознаку. Відповідно до неї банки поділяються на міжнародні, національні, регіональні, міжрегіональні, муніципальні, закордонні. Крім того, у процесі концентрації і централізації банківського капіталу можлива поява різних об'єднань банків та інших кредитних організацій. За Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право створювати такі об'єднання: банківські корпорації, банківські холдингові групи, фінансові холдингові групи. Залежно від величини активів банки поділяють на: — малі (до 50 млн. грн.); — середні (від 50 до 100 млн. грн.); — великі (від 100 млн. грн. до 1 млрд. грн.); — найбільші (понад 1 млрд. грн.). За розміром статутного капіталу: — малі (до 5 млн. євро), в Україні на початок 2005 року їх налічувалося близько половини; — середні (від 5 до 10 млн. євро); — великі (від 10 до ЗО млн. євро); — найбільші (понад ЗО млн. євро). Це такі банки «Аваль», «Приватбанк», «Укрсиббанк», «Ощадбанк», «Райффайзенбанк Україна», «Брокбізнесбанк», «Укрпромбанк». Сучасні комерційні банки переважно універсальні, оскільки виконують широке коло операцій. Банківські операції відображаються окремими статтями в балансі комерційного банку. Залежно від способу відображення у балансі операції комерційних банків поділяються на: • пасивні(залучення ресурсів); • активні(вкладення коштів); • позабалансові(не відображають руху коштів, а тому до певного часу, тобто поки не відобразяться в доходах чи видатках банку, в балансі не відображаються). Пасивні операції - це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. Пасивні операції включають: операції з формування власних ресурсів — статутного капіталу, резервного фонду, страхових фондів, фондів економічного стимулювання, інших фондів спеціального призначення, формування і розподіл прибутку; операції з формування залучених ресурсів (пасивні депозитні операції), асаме коштів вкладників (юридичних і фізичних осіб) на рахунках до запитання; коштів банків-кореспондентів на кореспондентських рахунках, відкриті в даному банку (рахунки ЛОРО); коштів вкладників (юридичних і фізичних осіб) та інших банків на строкових депозитних рахунках; мобілізація позичених ресурсів (пасивні кредитні та пасивні інвестиційні операції) — отримання кредитів від інших комерційних банків, у НБУ, емісія та розміщення власних боргових цінних паперів. Результати пасивних операцій відображаються в пасиві балансу банку. Активні операції – операції з розміщення мобілізованих банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні засоби, товарно-матеріальні цінності. До активних операцій належать: грошові кошти банку, які акумульовані на кореспондентських рахунках в НБУ та в касі, розміщення коштів у депозити та на коррахунках в інших банках (рахунки НОСТРО); кредитний портфель банку — надані кредити юридичним особам у національній та іноземній валюті, кредити у національній валюті фізичним особам, міжбанківські кредити у національній та іноземній валюті; інвестиційний портфель формують вкладення в державні й корпоративні цінні папери, в статутні фонди підприємств і організацій; цінні папери на продаж — вкладення в державні і корпоративні цінні папери з метою продажу в подальшому; майно та нематеріальні активи — вкладення в основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи. Активні операції комерційні банки здійснюють у межах наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на коррахунках в НБУ (при проведенні операцій у безготівковому порядку) та в касі (при проведенні операцій з готівкою). Результати активних операцій відображаються в активі балансу банку. Універсальний характер діяльності сучасних банків дозволяє їм виконувати функції (табл. 1.2): 1) залучення (акумуляція) коштів і перетворення їх у позичковий капітал, стимулювання нагромаджень у народному господарстві. Банки не просто формують власні ресурси, вони забезпечують внутрішнє нагромадження засобів для розвитку економіки країни. Стимули до заощадження вільних коштів населення і нагромадження капіталу забезпечуються гнучкою депозитною політикою банку при наявності сприятливої макроекономічної ситуації в країні. Таблиця 1.2 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Функції	Економічне значення
Залучення (акумуляція) коштів	стимулювання накопичень в країні, забезпечення кредитної діяльності
Посередництво в кредиті	вільне переміщення фінансових ресурсів
Розрахунково-платіжна	професійне управління платежами і розрахунками
Депозитна емісія	збільшення грошової маси в обігу шляхом надання кредитів
Емісійно-засновницька	забезпечення ефективного напрямку заощаджень, у т. ч. для виробничих цілей
Надання послуг	максимальне задоволення індивідуальних потреб клієнтів

Стимулююча політика банку передбачає:

• встановлення привабливих процентних ставок за внесками;

• високі гарантії зберігання коштів вкладників;

• досить високий рейтинг надійності банку і доступність інформації про його діяльність;

• розмаїття депозитних послуг.

2) посередництво в кредиті шляхом перерозподілу грошових
коштів, тимчасово вивільнених в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Посередництво в кредиті — найважливіша функція банку як кредитної організації. Вона забезпечує ефективний перерозподіл фінансових ресурсів у народному господарстві на принципах зворотності, терміновості і платності. Кредитні операції є головним джерелом доходів банку.

3) посередництво в платежах — споконвічна й основна функція банків. У ринковій економіці всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності мають розрахункові рахунки в банках, за допомогою яких здійснюються всі безготівкові розрахунки. Банк відповідальний за своєчасне і повне виконання доручень своїх клієнтів на здійснення платежів;

4) депозитна емісія — випуск кредитних інструментів обігу на основі створення банком вкладів в результаті видачі позики клієнту. Ця функція здатна розширювати кредити і депозити шляхом багаторазового збільшення грошової маси. Банк може видати позичок на суму у кілька разів більшу (за принципом мультиплікатора), оскільки кредити, отримані в одному банку, у ході народногосподарського кругообігу ресурсів потрапляють в інший банк у вигляді вкладів і знову виступають джерелом надання кредитів.

5)емісійно-засновницька функція здійснюється шляхом випуску й розміщення банком цінних паперів;

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 813; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.013 сек.