Загальні принципи організації проектування

Проектування включає розробку проектно-кошторисної документації необхідною для проведення будівельних робіт. Це дуже важливий етап інвестиційного циклу, який в найбільшій мірі визначає ефективність наміченого будівництва. Без проектно-кошторисної документацію вести будівельно-монтажні забороняється. Проектування здійснюється враховуючи вимоги нормативних документів, за допомогою яких держава здійснює свою роль в організації архітектурного процесу.

За часів Радянського Союзу в 50...80-е роки будівництво в нашій країні велося переважно по типових проектах. Типовий проект - це проект, що має достатньо високі техніко-економічні показники, прийнятий як зразок для масового застосування і затверджений урядовим органом, Ухваленню проекту в якості типового передували обов'язкові три етапи:

· наукове обґрунтування,

· експериментальне проектування,

· експериментальне будівництво

Основна мета типового проектування - забезпечення можливості впровадження в масове будівництво найбільш сучасних для даного відрізку часу архітектурно-конструктивних рішень. Т.п. забезпечує державний стандарт житла, учбово-виховних і інших масових і громадських будівель, необхідний рівень їх якості, відповідний матеріальним можливостям країни в період дії типового проекту. Термін дії типового проекту. 8-10лет. З таким інтервалом у міру зростання народного добробуту і розвитку техніки проводиться перегляд норм проектування і типових проектів. Житлові будинки будувались виключно по типовим проектам.

В даний час типові проекти втратили свою законодавчу силу, але багатократне застосування одного і того ж проекту достатньо широко практикується і в даний час. Робиться це на вільних умовах, тобто можуть використовуватися проекти, не затверджені урядовими органами, а також старі типові проекти. Такі проекти тепер називають "проектами масового застосування". Іншим випадком застосування раніше підготовлених проектів було використання проектів повторного застосування. Таким проектом міг бути будь-який проект, що володіє бажаними техніко-економічними показниками, тобто твердження в урядових органах не потрібне. В даний час такі проекти повністю зберегли своє значення і застосовуються дуже широко. Згадувані вище "проекти масового застосування" з правової точки зору відносяться до цьому ж виду проектів. Проекти повторного (масового) застосування вимагають прив'язки до місцевих умовам, що передбачає досить великий об'єм робіт. Прив'язка проводиться завжди в одну стадію.

Індивідуальний проект - це проект, який не повторює вже готових рішень, а передбачає свої рішення архітектурних і конструктивних завдань. В період планового господарства такі проекти розроблялися лише у особливих випадках з дозволу Держбуду СРСР, в даний час навпаки, - це основний вид проектної документації. При цьому нормативні документи вимагають розробки проектної документації переважно на конкурсній основі, зокрема через торги підряду (тендер). Не дивлячись на відмінність характеру роботи по прив'язці проектів повторного (масового) застосування і розробки індивідуальних проектів, інженерні дослідження у всіх випадках проводяться однаково. Це пов'язано з тим, що завдання, що відносяться до розміщення будівлі на генплані, до проектування основ і фундаментів, до захисту від небезпечних природних чинників, не залежать від того, яким способом розроблений проект. Зокрема, як би не були схожі будівлі, фундаменти у них все одно на кожному майданчику будуть різними. Останні десятиліття у вітчизняній практиці проектування відчувається тенденція розширення кола питань, що охоплюються проектом. У 50...60-е роки проектувальники часто обмежувалися розробкою лише головних питань - генерального плану технологічною, архітектурно-будівельною частин і інженерним устаткуванням. Докладні кошториси часто не складалися, і оплата будівельно-монтажних робіт в таких випадках йшла по фактичних об'ємам. В кінці 60-х років кошториси стали обов'язковим елементом робіт, а трохи пізніше обов'язковим став проект організації будівництва, без якого не відкривалося фінансування. У наш час, окрім названих розділів, обов'язковим - для всіх проектів є екологічний розділ; додалися проектування організації, умов праці і системи управління на майбутньому промисловому підприємстві, заходи щодо цивільної оборони і попередженню надзвичайних ситуацій, а також розділ по уточненню ефективності інвестицій. У зв'язку з цим зміст проектної документації стало дуже широким і в даний час, включає (у загальному випадку) 11 розділів, показаних на малюнку.

ПРОЕКТ

		Загальна пояснювальна записка
	Архітектурно-будівельна частина
		Кошторис

		Генеральний план
			Проект організації будівництва
		Охорона довкілля
	Технологічна частина

	Заходи по цивільній обороні та надзвичайним ситуаціям

Загальна пояснювальна записка охоплює всі частини проекту. Вона характеризує природні і умови господарювання, розглянуті і прийняті варіанти технічних рішень, конструктивні рішення, зведені дані по об'ємах робіт, потрібних ресурсах і організації будівництва, необхідні інвестиції і техніко-економічні показники. У багатьох випадках проектна документація може бути істотне скорочена. Для невеликих об'єктів окремі розділи можна об'єднувати або виключати зовсім. Наприклад, для одноповерхового сільського будинку генплан, архітектурно-будівельна частина, інженерне устаткування можуть бути об'єднані в єдиний комплект креслень, а заходи щодо охороні природи, ГО і надзвичайним ситуаціям викладені в загальній записці пояснення. Проте для більшості об'єктів все ж таки доводиться готувати повну проектну документацію.

Кожен розділ проекту, вказаний, наприклад, на малюнках, зазвичай виконується різними відділами (групами) проектної організації. Ці відділи повинні працювати в тісній взаємодії один з одним. По кожному об'єкту призначається координуюча особа, відповідальна за проект в цілому, тобто за його якість, терміни виконання, за ведення фінансових операцій і так далі Залежно від виду об'єкту це особа може іменуватися "головний інженер проекту" (ГІП), "головний архітектор проекту" (ГАП), а для особливо крупних об'єктів "керівник проектом". Робота над крупним проектом - складний вид діяльності не тільки з інженерно-технічною, але і з організаційної точки зору. Показані на малюнку стадії проектування фактично включають безліч етапів, що полягають, у свою чергу, з рішення багато послідовно виникаючих організаційно-технічних питань. Практично це виглядає найчастішим таким чином. Робота починається з організаційного етапу, на якому головний інженер проекту ГАП (ГІП) вивчає технічне завдання, знайомиться у загальних рисах з необхідними архівними матеріалами, технічною літературою, виїжджає на місце будівництва. На місці будівництва ГАП (ГІП) знайомиться з природними умовами району, досвідом будівництва в цьому районі, можливостями місцевих будівельних організацій встановлює ділові контакти із замовником. Далі до роботи підключаються керівники основних відділів-виконавців, які теж знайомляться із завданнями майбутньої роботи і умовами її виконання. Другий етап зазвичай має на увазі вирішення загальних принципових питань, встановлення об'ємів і планування організації проектних робіт. Зазвичай (ГАП) ГІП проводить нараду з начальниками проектних відділів, на якому уточнюються функції кожного відділу, зміст і основні терміни (календарний план) виконання робіт. Складаються кошториси на виконання проектно-вишукувальних робіт, видається завдання на інженерні дослідження. Третій, основний етап має найбільшу тривалість і включає виконання повного об'єму дослідницьких і проектних робіт. Зазвичай розробляється спочатку основний розділ проекту в декількох варіантах, і на підставі техніко-економічного аналізу вибирається якнайкращий варіант. Відповідно до цього вибору уточнюються завдання і початкові дані для проектування решти розділів проекту. Розробка цих розділів ведеться паралельно з деталізацією ведучого розділу. За основний розділ зазвичай вважається розділ, що відображає основне призначення проектованого об'єкту або системи і що визначає зміст решти розділів. Наприклад, для громадської споруди - це архітектурна-будівельна частина проекту. Інші розділи пов'язані з проектуванням опалення та вентиляції, кондиціювання, електроустаткування і автоматики, проектуванням організації будівництва, складанням кошторисів і так далі. Для промислового підприємства провідні розділи - це технологічна частина проекту. На цьому ж етапі робиться попереднє визначення кошторисної вартості будівництва, складається загальна пояснювальна записка. Частиною проекту є специфікації. В них наводиться опис видів робіт та інженерних систем, перелік та якість матеріалів та конструкцій, вказівки щодо виконання робіт та їх якості. Для замовника специфікації надають якісний зміст та уявлення про вигляд майбутнього об’єкту, для робочих вони є технологічною інструкцією по виробництву. До проекту додається остаточний кошторис, який включає підготовчу роботу на будівельній дільниці, підготовку об’єкту до здавання, а також спеціальні роботи, в тому числі ті, що виконує субпідрядник. Точність та достовірність кошторису витрат замовник розглядає як один з найважливіших критеріїв ефективності проекту. В США існує практика сплати проектними фірмами до 25% збитків в разі перевищення фактичних витрат більше ніж на 1,5% від контрактної вартості, а в разі отримання економії більше ніж на 1,5% замовник сплачує проектній фірмі до 25% цієї економії Етап закінчується оформленням проекту і розглядом його на технічній раді проектної організації (зазвичай із запрошенням представників замовника і інших зацікавлених сторін). Наступний (і останній при одностадійном проектуванні) етап зв'язаний з остаточним коректуванням і затвердженням проекту. Він включає зокрема, експертизу проекту і доопрацювання по зауваженнях експертизи. Якщо проектування ведеться в дві стадії (для крупного промислового підприємства це, як наголошувалося, робиться завжди), додається ще етап - виконання робочої документації (РД). Проектні роботи мають бути економічними, тобто не допускати необґрунтованих витрат. Проте чітке розмежування витрат при проектуванні на "обґрунтованих" і "необґрунтованих", як і при інженерних дослідженнях, може бути достатньо складним. Проектні роботи є не самоціллю, а засобом забезпечення надійності і економічності будівельно-монтажних робіт, вартість яких у багато разів вище за вартість проектних робіт. З цієї причини цілком можливі ситуації, коли збільшення витрат на проектування приведе до здешевленням будівельно-монтажних робіт, значно що перевершує подорожчання проекту. Наприклад, проектувальник приймає свої рішення на основі розробки і техніко-економічного аналізу різних варіантів, за своєю ініціативою користується послугами наукових установ, набуває і застосовує ефективні комп'ютерні програми, внаслідок чого вартість проектних робіт зростає. Проте отриманий в результаті цього якісніший проект цілком може забезпечити таке зниження вартості будівельно-монтажних робіт, яке у декілька разів перевищить подорожчання проекту. Це абсолютно не виключає необхідності економного використання всіх ресурсів проектної організації, боротьби з простоями, забезпечення раціонального завантаження персоналу. Тим не менш, за головний напрям потрібно вважати не здешевлення проекту (що становить за вартістю лише 2...5% від загальних витрат на будівництво), а здешевлення будівельно-монтажних робіт.

Дата добавления: 2014-01-07