Використовування за технологічним призначенням

Класифікація металорізальних верстатів загального

Металорізальні верстати залежно від характеру виконуваних робіт і типу ріжучих інструментів, якими оброблюються поверхні, підрозділяються на 10 груп.

1. Група токарних верстатів включає верстати, які призначаються для обробки поверхонь обертання. Загальною ознакою верстатів даної групи є використання обертального руху заготівки (ланцюг головного руху різання).

2. Група свердлувальних і розточувальних верстатів включає свердлувальні та розточувальні верстати. Загальною ознакою верстатів цієї групи є їх призначення — обробка круглих отворів (розточувальні верстати оброблюють також пази та невеликі площини). Рухом різання служить обертання інструменту, якому зазвичай надається також рух подачі. У горизонтально-розточувальних верстатах подача може здійснюватися також переміщенням столу із заготовкою.

3. Група шліфувальних, полірувальних і доводочних верстатів об'єднується за ознакою використання в якості ріжучого інструменту абразивних кругів, брусків, абразивних стрічок, порошків та паст.

4.Група комбінованих верстатів об'єднує верстати для электрофізикохімічних методів обробки.

5..Група зубо-рiзеоброблювальних верстатів – спеціалізовані, включає всі верстати, які служать тільки для обробки зубів коліс і різей, у тому числі шліфувальні – також спеціалізовані – для оздоблювальних операцій по обробці поверхонь зубів коліс та різей. (окрім верстатів токарної групи). Головний рух- обертання кругів, поступальний рух брусків, зворотно-поступальний або обертальний рух притирів з порошками та пастами.

Мал.1. Загальний вигляд основних металорізальних верстатів

6..Група фрезерувальних верстатів об'єднує всі верстати, що використовують у якості ріжучого інструменту багатолезові інструменти — фрези (головний рух – обертання фрез).

7.Группа стругальных, довбальних та протяжних верстатів об'єднує верстати, у яких загальною ознакою є використання у якості руху різання - прямолінійного зворотньо-поступального руху різця або стола із заготовкою.

8. Група розрізних верстатів включає усі типи верстатів, призначених для розрізання і розпилювання катаних матеріалів (прутків, труб, швелерів і т. п.) та окремих болванок.

9. Група різних і допоміжних верстатів об'єднує усі верстати, які не відносяться ні до однієї з перерахованих вище груп.

10. Нульова група верстатів є резервною і поки що найменування не має.

Маркирування верстатів загального призначення. Прийнята єдина система умовного маркирування верстатів, що заснована на привласненні кожній моделі верстата шифру, який вказує на характерні технологічні показники верстату. Маркірування розроблено також ЭНИМСом та побудовано по десятковій системі.

Всі верстати діляться на 10 груп, кожна група підрозділяється на 10 типів і кожен тип — на 10 типорозмірів. Як видно з табл. 1, об'єднання верстатів по групах при нумерації засноване на декілька іншому принципі, ніж при класифікації.

Шифр, що привласнюється кожній моделі верстата, складається з цифр та літер, причому літери можуть стояти до, після першої цифри або в кінці номера, наприклад: 612, 1616, 6Н82, 2620, 6Н12ПБ.

Перша зліва цифра шифру показує групу, до якої відноситься даний верстат. Друга цифра зліва вказує тип верстата в даній групі. Третя або третя і четверта цифри спільно указують умовний розмір верстату. Так, наприклад, для токарних верстатів третя і четверта цифри показують висоту центрів в сантиметрах або дециметрах (1К62,16К20, 1М63); для токарно-револьверных верстатів і автоматів — максимальний діаметр оброблюваних прутків в міліметрах (1336, 1125, 1265); для свердлувальних верстатів — максимальний діаметр свердлування отвору в сирої сталі 45 в міліметрах (2А125, 2А135, 2150). Для консольно-фрезерувальних верстатів третя цифра умовно показує

розмір столу. Для того, щоб розрізнити конструктивне виконання верстатів одного і того ж розміру, але з різною технічною характеристикою, між першою і другою або другою та третьою цифрами вводиться літера. Так, наприклад, всі верстати моделей 162, 1А62, 1Б62, 1К62 — токарні з висотою центрів 200 мм. Проте модель 162 має максимальне число обертів за хвилину - 600, модель 1А62—1200, 1Б62—1500, а сучасна модель 16К20 має 1600 обертів за хвилину.

Літера, що стоїть після останньої четвертої (третьої) цифри вказує на різні модифікації верстатів однієї і тієї ж базової моделі. Так, наприклад, горизонтально-фрезерувальний верстат моделі 6Н82Г є модифікована модель базового універсально-фрезерувального верстату моделі 6Н82, копіювально-фрезерувальний верстат моделі 6Н12К є модифікацією базового вертикально-фрезерувального верстата моделі 6Н12 і так далі. В деяких випадках четверта цифра також означає випуск верстату попереднього типорозміру, але вдосконаленій модифікації. Наприклад, модель 262Г є модифікацією горизонтально-розточувального верстату моделі 262 другого типорозміру. Аналогічний по розмірах сучасний горизонтально-розточувальний верстат нової модифікації позначається 2Г620. Якщо перша літера після останньої четвертої (третьої) цифри – П, В, А, або С, то вона вказує не на модифікацію, а на клас точності верстату: П – підвищений (виготовлен на базі моделі - прототипу нормального класу точності), В – високий, А – особо високий

(виготовлен на базі моделі - прототипу класу точності В), С – особо точний

(майстер – верстат).

Після цієї літери послідовно шифрують:

- тип системи керування верстатом (немає літери – ручне керування;

Ц – циклове; Ф – числове);

- кількість координат, що програмуються на одночасне відпрацьовування

(Ф 1, Ф2 – позиційні системи керування, Ф3 і більше – контурні

системи керування);

- різновид системи керування: ніякої літери - апаратна система із

матеріальним носієм програм (перфострічки і т.п.), Т – процесорна

система;

- одна літера та три цифри кодування функцій сервісного обслуговуван-

ня оператора та налагоджувальника (наприклад С 123 – з монітором

поточного слідкування за координатними переміщеннями, та інше).

Для деяких спеціалізованих верстатобудівних підприємств надано право

проставляти абревіатурою найменування підприємства попереду першої літери

шифру: ГЗФС – „ Горьковский завод фрезерных станков ”, ХЗАС - „ Харьков-ский завод агрегатных станков ”.

Для аналізу рухів виконавчих органів верстатаів, які потрібні при виготовлення поверхонь деталі, складаються та описуються кінематичні структури та кінематичні схеми обладнання, на яких умовними позначками зображуються:

на кінематичних структурах – усі рухи виконуючих органів та принципові

вузли для настроювання елементи верстату;

на кінематичних схемах – усі кінематичні елементи верстату для

забезпечення усіх потрібних рухів

виконуючих органів.

Для правильного підбору верстату до техпроцесу, що проєктується, технолог повинен бути добре обізнаним у цих схемах та структурах, тому усі основні позначки елементів верстатів необхідно запам’ятати (мал.2,3).До кожного малюнку надається опис; ці малюнки з описами також слід вклеїти у конспект.

На мал. 2 і 3 показані умовні позначення елементів верстатів на кінематичних схемах, що найчастіше зустрічаються у верстатобудуванні:

1 - загальне позначення двигуна без уточнення типу;

2 - загальне позначення електродвигуна;

3 — електродвигун на лапах;

4 — електродвигун фланцевий;

5 — електродвигун вбудований;

6 — вал, вісь, стрижень, шатун і т. п.;

7 — кінець шпинделя для центрових робіт;

8 — кінець шпинделя для патронних робіт;

9 — кінець шпинделя для робіт з цанговым патроном;

10—кінець шпинделя для свердлувальних робіт;

11—кінець шпинделя для розточувальних робіт з планшайбою;

12— кінець шпинделя для фрезерних робіт;

13— кінець шпинделя для кругло-, плоско- і резешліфувальных робіт;

14— ходовий гвинт для передачі руху;

15— нероз'ємна маткова гайка ковзання;

16— нероз'ємна маткова гайка з кульками;

17— роз'ємна маткова гайка ковзання;

18— радіальний підшипник без уточнення типу;

19—радіально-упорний односторонній підшипник без уточнення типу;

20— радіально-упорний двосторонній підшипник без уточнения типу;

21— упорний односторонній підшипник без уточнення типу;

22— упорний двосторонній підшипник без уточнення типу;

23— радіальний підшипник ковзання;

24— радіальний підшипник ковзання, що самовстановлюється;

25 – радіально-упорний односторонній підшипник ковзання;

26 – радіально-упорний двосторонній підшипник ковзання:

27 і 28 — упорні односторонні підшипники ковзання;

29 і 30 — упорні двосторонні підшипники ковзання;

31— радіальний підшипник кочення (загальне позначення);

32— радіальний роликовий підшипник;

33— радіальний підшипник кочення, що самовстановлюється;

34 і 35 — радіально-упорні односторонні підшипники кочення;

36 і 37 — радіально-упорні двосторонні підшипники кочення;

38 — радіально-упорний роликовий односторонній підшипник;

39 і 40 — упорні односторонні підшипники кочення;

41— упорний двосторонній підшипник кочення;

42— вільне для обертання з'єднання деталі з валом;

43— рухоме уздовж вісі з'єднання деталі з валом;

44— з'єднання деталі. з валом за допомогою витяжної шпонки;

45— глухе, нерухоме з'єднання деталі з валом;

46— глухе жорстке з'єднання двох співвісних валів;

47- глухе з'єднання валів з оберіганням від перевантаження;

48— еластичне з'єднання двох співвісних валів;

49— шарнірне з'єднання валів;

50— телескопічне з'єднання валів;

51— з'єднання двох валів за допомогою плаваючої муфти;

52— з'єднання двох валів за допомогою зубчастої муфти;

53— з'єднання двох валів запобіжною муфтою;

54— кулачкова одностороння муфта зчеплення;

55— кулачкова двостороння муфта зчеплення;

56— фрикційна муфта зчеплення (без уточнення вигляду і типу);

57— фрикційна одностороння муфта (загальне позначення);

58— фрикційна одностороння електромагнітна муфта;

59— фрикційна одностороння гідравлічна або пневматична муфта

(загальне позначення);

60— фрикційна двостороння муфта (загальне позначення);

61— фрикційна двостороння електромагнітна муфта;

62— фрикційна двостороння гідравлічна або пневматична муфта

(загальне позначення);

63— фрикційна конусна одностороння муфта;

64— фрикційна конусна двостороння муфта;

65— фрикційна дискова одностороння муфта;

66— фрикційна дискова двостороння муфта;

67— фрикційна муфта з колодками;

68— фрикційна муфта з розтискним кільцем;

69— одностороння муфта обгону, що самовиключається;

70— двостороння муфта обгону, що самовиключається;

71— відцентрова муфта, що самовиключається;

72— гальма конусні;

73— гальма колодкові;

74— гальма стрічкові;

75— гальма дискові;

76— гальма дискові електромагнітні;

77— гальма дискові гідравлічні або пневматичні;

78— шарнірне з'єднання стержню з нерухомою опорою

з рухом тільки в площині креслення;

79— з'єднання стержню з опорою кульковим шарніром;

80— маховик, жорстко встановлений на валу;

81— ексцентрик, встановлений на кінці валу;

82— кінець валу під з'ємну рукоятку;

83 - важіль перемикання;

84 - рукоятка, закріплена на кінці валу;
85 — маховичок, закріплений на кінці валу;
86 — пересувні упори;

87 (а) і 87 (в) — шарнірне з'єднання кривошипу постійного радіусу

з шатуном;

87 (б) и 87 (г) — шарнірне з'єднання кривошипа змінного радіусу

з шатуном;

88а — шарнірне з'єднання одноколінного валу з шатуном;

886 — шарнірне з'єднання багатоколінного валу з шатуном;

88в — колінвал з жорсткою противагою;

88г — колінвал з маятниковою противагою;

89 (а)- кривошипно-кулісний механізм з поступально рухомою кулісою;

89 (6)- кривошипно-кулісний механізм з кулісою, що обертається;

89 (в)- кривошипно-кулісний механізм з кулісою, що коливається;

90 — односторонній зубчастий храповий механізм з наружным

зачепленням;

91 — двосторонній зубчастий храповий механізм із зовнішнім

зачепленням;

92 — односторонній зубчастий храповий механізм з унутрішнім

зачепленням;

93 — мальтійський механізм з радіальним розташуванням

пазів із зовнішнім зачепленням;

94 — мальтійський механізм з радіальним розташуванням

пазів з унутрішнім зачепленням;

95 — фрикційна передача з циліндричними роликами

зовнішнього зачеплення (контакту);

96 — фрикційна передача з циліндричними роликами

унутрішнього зачеплення (контакту);

97 — фрикційна передача з конічними роликами зовнішнього

зачеплення;

98 — регульована фрикційна передача з конічними роликами

унутрішнього зачеплення;

99 — регульована фрикційна передача з конічними

шківами і проміжним кільцем;

100— регульована фрикційна передача з рухомими конічними

шківами і клиновим ременем;

101— регульована фрикційна передача з тороїдними шківами і

поворотними сферичними роликами;

102— регульована фрикційна передача з полутороїднимі шківами

(типу Свєтозарова);

103 - регульована торцева фрикційна передача;

104— регульована фрикційна передача зі сферичними та

конічними роликами;

105— регульована фрикційна передача зі сферичними та

циліндричними роликами;

106— фрикційна передача з циліндричними роликами;

107— фрикційна передача з гіперболоїдними роликами;

108— шків ступінчастий, закріплений на валу;

109 - холостий шків на валу;

110 - шків робочий, закріплений на валу;

111 - покажчики напрямку обертання валу відповідно: за годинниковою

стрілкою, проти годинникової стрілки і в обидві сторони;

112— відкрита передача плоским ременем;

113— відкрита передача плоским ременем з натяжним роликом;

114— перехресна передача плоским ременем;

115— напівперехресна передача плоским ременем;

116— кутова передача плоским ременем;

117— відведення ременя плоскоремїнної передачі:

118— передача кліновидними (текстропними) ременями;

119— передача круглим ременем або шнуром;

120— загальне позначення ланцюгової передачі без уточнення типу;

121— роликова ланцюгова передача;

122— безшумна (зубчаста) ланцюгова передача;

123— циліндрична зубчаста передача із зовнішнім зачепленням

(загальне позначення);

124— циліндрична зубчаста передача із зовнішнім зачепленням між

паралельними валами, відповідно з косими, прямими та

шевронними зубами;

125— циліндрична зубчаста передача із внутрішнім зачепленням між

паралельними валами (загальне позначення);

126(а) —конічна зубчаста передача між пересічними валами (загальне

позначення без уточнення типу);

126(б) —конічна зубчаста передача відповідно з прямими, спіральними та

круговими зубами;

127— конічна гіпоїдна зубчаста передача;

128— зубчаста рейкова передача, відповідно з шевронными, косими та

прямими зубами;

129— загальне позначення зубчастої рейкової передачі;

130— рейкова передача з черв'ячною рейкою і черв'яком;

131— рейкова передача із зубчастою рейкою і черв'яком;

132— гвинтова зубчаста передача відповідно під прямим або гострим

кутом;

133(а) — черв'ячна глобоідная передача;

133(6) — черв'ячна передача з циліндричним черв'яком.

За наявності на схемі електродвигунів та генераторів, до умовного позначення відповідно додаються букви М та Г.

Завдання на самостійну роботу:

- вивчити таблицю класифікації верстатів за технологічним

призначенням;

- вклеїти у конспект роздруковані умовні позначки елементів

верстатів на кінематичних схемах та вивчити позначки

Дата добавления: 2014-01-07