Новий час: передумови та тенденції формування соціального знання

Новий час

Особливості розвитку соціальних знань XVIІ століття характеризуються виникненням нових галузей наукових знань (політекономії, соціальної статистики, демографії тощо). Починають використовуватись математичні методи обчислення соціальних процесів, прогнозуватись їх розвиток. Виражаючи інтереси буржуазії, її представники-мислителі давали власне бачення ідеального суспільного устрою. Так, англійський філософ Томас Гоббс як таким бачив абсолютну монархію за умов прогресивних принципів правління державою і непорушності права приватної власності.

Голландський філософ Бенедікт Спіноза вищою формою влади вважав демократичне правління, обмежуючи всевладдя держави вимогами свободи.

Протягом XVIІІ століття триває боротьба мислителів проти феодальних порядків. Так, французький філософ Вольтер наголошував, що людина має підкорюватись виключно законам, а не особам. Наполягав на ліквідації кріпосного права, звільненні народу від тиску церкви й держави. Відстоюючи інтереси буржуазії, захищав законність і доцільність ліберальних методів здійснення влади.

Новим на той час було вчення французького мислителя Шарля Монтеск’є про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову, що вплинуло на подальший розвиток політико-правової думки інших країн.

Таким чином, за часи епохи Просвітництва були змінені погляди на місце людини в суспільстві. Тогочасні науковці (Ш.Монтеск’є, Вольтер та ін.) вказали на роль людини як активного учасника історичного процесу, поведінка якої залежить від її вольових зусиль, створивши таким чином раціональну модель суспільства. Ці вчені здійснили аналіз реальної соціально-економічної ситуації, вказавши на джерела виникнення нерівності, сформулювали основи функціонування суспільних відносин. Однак дослідження у сфері вивчення суспільних явищ ще залишались фрагментарними у порівнянні з успіхами в інших галузях науки.

На початку ХІХ століття були сформовані ідеї лібералізму, консерватизму і утопічного соціалізму. Консервативні мислителі негативно ставились до революції, відстоюючи принципи монархії, католицизму, станової ієрархії тощо. Соціальна філософія лібералізму (засновник – Адам Сміт) – це певна сукупність поглядів, зосереджених навколо ідей індивідуалізму. Теоретик демократичного ладу Алексіс де Токвіль, будучи родоначальником політичного лібералізму, найдосконалішим вважав демократичний лад, де будуть відстоюватись індивідуальні права і свободи громадян.

2.5. Розвиток суспільного виробництва прискорив дослідження соціальних питань. Використовуючи природні ресурси, розширюючи сферу виробництва, постала проблема обмеженості цих ресурсів, а єдиним способом збільшення продуктивності праці стало раціональне використання робочої сили. Так, на початку ХІХ ст. робітник був доповненням до ресурсів та механізмів, і тільки механізми треба було винаходити, вдосконалювати. В середині ХІХ ст. стало очевидним, що зі складною технікою може впоратись тільки висококваліфікований робітник. Чим більше ускладнювались всі сфери життєдіяльності людей, тим більше загострювались стосунки і взаємодія між ними (робітник - роботодавець). Потрібно було прикладати набагато більше зусиль для управління цією взаємодією і підтримання соціального порядку. Загострюючись, ці проблеми ставали все більш усвідомленими, зумовлюючи виникнення передумов формування і розвитку нової науки, що вивчала б асоціації людей, їх поведінку в цих асоціаціях, взаємодії і результати взаємодії між людьми.

Таким чином, поява соціології як самостійної науки була зумовлена суспільним розвитком наприкінці XVIIІ – початку ХІХ століття. В цей час соціальні зміни в світі були пов’язані з переходом від традиційного до індустріального суспільства і формуванням потреб капіталістичного суспільства, що заклало основу становлення і оформлення соціології як самостійної науки. Так, сучасний англійський соціолог Ентоні Гіденс виділяє наступні три групи чинників (передумов) виникнення соціології:

Всі ці передумови вимагали тепер не тільки теоретичного опису або абстрактних філософських роздумів, а конкретного наукового аналізу з опорою на точно встановлені наукові факти.

Дата добавления: 2014-01-07