Штамповка

Штамповка металевої коронки здійснюється в два етапи. Перший – попередня штамповка – полягає в наданні металевій гільзі орієнтовної форми майбутньої коронки. Спочатку на спеціальній зуботехнічній наковальні за допомогою рогового (для золота) та металевого (для сталі) молотка надають металевій гільзі наближену до форми передніх чи бічних зубів конфігурацію. Для того щоб запобігти утворенню складок металу, удари молотка повинні бути направлені від жувальної поверхні чи ріжучого краю. Визначивши контури жувальної поверхні чи ріжучого краю на металевій гільзі, за допомогою наковальні переходять до попердньої штамповки на металевім штампі. Для цього на спеціальній свинцевій «подушці» гільзу наколочують на металевий штамп (другий, менш точний), відмічають її краї на штампі, знімають та укорочують рівчаки. Потім знов одягають її на металевий штамп та, притримуючи кусачками, надають анатомічної форми майбутньої коронки ударами молотка по всій гільзі, від жувальної поверхні до краю. При штамповці гільза витягується, щільніше прилягає до поверхні штампа, більш точно повторює його форму. На другому етапі металевій заготівці надається точна форма металевого штампу, тобто здійснюється кінцева штамповка. Вона здійснюється на більш точному штампі, що був першим відлитий за гіпсовою формою. Перед кінцевою штамповкою

гільзу з неіржавіючої сталі знову обпалюють, а гільзу із золота перед термічною обробкою кип'ятять у 40-50% розчині хлористоводневої або азотної кислоти для видалення залишків свинцю. Присутність останнього на золоті робить його крихким, що призводить до утворення тріщин під час штамповки.

На перший металевий штамп надягають попередньо відштамповану коронку та розміщують у спеціальний прес для штамповки.

Якщо деталі конструкції треба з’єднати між собою після виготовлення їх різними способами, можна використовувати паяння або сварку.

Паяння – це засіб з’єднання деталей металевої конструкції за допомогою припою.

Припій – сплав металів з температурою плавлення (t˚ ліквідус)нижче температури плавлення що з’єднуються деталей. Перед нагрівом поверхні елементів металевої конструкції зачищують до срібного металевого блиску та покривають флюсом. Роль флюса (захисту від впливу кисню) виконує бура (натрію тетраборат десятиводний, Na₂ B₄O₇·10 H₂O) – білий кришталевий порошок без смаку та запаху, що розплавлюючись перетворюється на прозору густу масу, яка ізолює метал від кисню повітря.

Дата добавления: 2014-01-07