Науки, що вивчають міжнародне, європейське і зарубіжне право

Кожна з цих галузей має власні об'єкт і метод, тісно по­в'язана із загальним об'єктом і методом юридичної науки.

Правові засади організації юридичної наукової діяльності в Украї­ні регулюються Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1991, з наступними зміна­ми і доповненнями).

Організаційну систему юридичної науки становлять юридичні науково - дослідницькі установи і вищі юридичні навчальні заклади. Серед них виділяється академічний рівень: Національ­на академія наук України (Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Ін­ститут економіко-правових досліджень НАН України) і Академія правових наук України.

Правові проблеми досліджуються:

- законотвор­чості — в Інституті законодавства Верховної Ради України;

- судочинства і судоустрою — в Ака­демії суддів України;

- прокурорського нагляду — в Ака­демії Генеральної прокуратури України;

- судово-експертної діяльності — в Київському, Харківському та інших інститутах судової експертизи Мін'юсту України.

Широкий спектр державознавчих і правозна­вчих досліджень здійснюється: у вищих юридичних навчальних закладах (Національній юридичній акаде­мії України імені Ярослава Мудрого, Національній академії внутрішніх справ України, Одеській національній юридичній академії, Київському університеті права, Національному університе­ті внутрішніх справ, Академії Служби безпе­ки України, Академії державного управління при Президентові України, Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на юридичних факультетах інших вищих юридичних закладів України).

Учасниками правознавчих досліджень є також фахівці, зокрема ті, які працюють у правоохоронних та інших дер­жавних органах, в громадських організаціях. Щороку видаються десятки монографій з юридичної тематики, численні коментарі законодавства, довідники, підручники, навчальні посібники. Ви­дано першу в Україні фундаментальну Юридичну ен­циклопедію в 6 томах (1998—2004), багатотом­ну «Антологію української юридичної думки» (2002—2004). Збільшилася кількість наукових і на­уково - популярних юридичних журналів. Проводяться численні національні і міжнародні наукові і науково - практичні конференції. Вчені-юристи беруть активну участь у законопроектних і експертних роботах, сприяють розбудові державності й правової сис­теми України.

Держава і право впливають на юридичну науку, яка постійно збагачується. З'являються нові або усклад­нюються існуючі правові інститути і явища, виникають нові су­б'єкти права, зроста­ють права громадян. Усе це приводить до розвитку юриспруденції, подальшому становленню України як правової держави.

Узагальнюючий блок (висновки з теми).

Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності виникає на певному етапі історичного розвитку суспільства. Вона спрямована на здійснення правової регламентації суспільних відносин і відбувається у певному соціальному середо­вищі. Юридична діяльність має свою специфіку.Її суть полягає в діях юристів, спрямованих на досягнення певних юридичних цілей (вирішення юридичної справи, роз'яснення норми права адвокатом та ін.) з викорис­танням юридичних засобів, дотримуючись в установлених зако­ном випадках юридичної форми. Діяльність юристів поділяються на певні види. За основними формами здійснення вона буває практична, наукова і освітня. Найбільш поширеним видом правової діяльності є професійна діяльність юристів — галузь трудової діяльності, що потребує юридичних знань, умінь, навичок, необхідних для виконання певної роботи в правовій сфері. Професія юриста складається з низкиспеціальностей - вузьких сфер професійно-трудової діяльності юриста з чітко визначеними повноваженнями, що потребує конкретних правових знань, умінь і навичок, необхідного рівня про­фесійно-правового мислення і діяльності. Рівень вирішуваних юристом професійних завдань, обумовлюється необхідністю забезпечення потреб юридичної практики, а також його академічною та професійною мобільністю, можливістю отримання вищих кваліфікаційних рівнів і наукових ступенів. Для юристів в Україні запроваджена кваліфікаційна атестація — процес визначення кваліфікації, оцінка росту і якості знань, характеристика професіоналізму. Юридична діяльність має свою систему. Вона складається із змісту і форми. Складовими змістовоїструкту­ри юридичної діяльності є суб'єкти, їх потреби, сформовані мотиви, поставлені цілі, визначе­ний об’єкт, використані засоби і способи, форми, методи, функціїта результати юридичних дій.Юридична діяльність регулюється соціальними нормами, головне призначення яких – урегулювання життя суспільства, забезпечення в ньому порядку і стабільності. Окрім норм права до видів нормативних систем, за допомогою яких здійснюється нормативне регулювання в суспільстві, належать мораль, звичаї, естетичні, релігійні та корпоративні норми (або норми громадських організацій). Соціальне регулювання діяльності юриста має свої особливості. Воно може бути як неправовим (громадським), так і правовим (державним). Порушення існуючих правових, моральних, естетичних та інших соціальних норм в професійній діяльності юристів називаються соціальними відхиленням, що веде до професійної деформації. Однією із форм та напрямів юридичної діяльності є юридична наукова діяльність, яка займається науковим дослідженням правової дійсності. У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є дер­жава і право. Ця галузь знань є системою взаємозалежних юри­дичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційова­на на цикли наук.

Список літератури для самостійної роботи.

Література. основна: Список джерел для самостійної роботи

Дата добавления: 2014-01-07