Основні напрями державної політики у сфері освіти в Україні

Інформаційний блок

Державні стандарти юридичної освіти.

Загальна характеристика системи і структури юридичної освіти.

Основні напрями державної політики у сфері освіти в Україні.

Питання теми

Тема 2 Юридична навчальна діяльність

Нормативні акти

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України -1996- №30

2. Державний класифікатор України: Кла­сифікатор професій ДК 003-95. — К.: Держстан­дарт України, 1995.

3. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність"// Відомості Верхов­ної Ради. — 1992. — № 12.

Література

1. Горшенєв В.М., Комаров В.В. Юридична деонтологія. - Харків: Основа, 1993. – С.45 - 58.

Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія:. - К., Віра - Р + Данкор, 2000. – С.23 – 94.

2.Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія:. - К., „Знання” 2006. – С. 32 – 109.

4 Вищі юридичні навчальні заклади як суб'єкти освітньої діяльності. 5 Ліцензування та акредитації вищого закладу юридичної освіти.

6 Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти.

Основні терміни теми: освіта, вища освіта, система освіти, структура освіти,

освітній рівень, бакалавр, спеціаліст, магістр, державні стандарти освіти, освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма, ліцензування, акредитація, структура вищого закладу освіти, стипендія, учасники навчально-виховного процесу, студент, аспірант, права та обов'язки студентів, студентське самоврядування.

Освіта є необхідною умовою розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства, відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. Коли мова йде про освіту мається на увазі – процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок.

Після здобуття незалежності в суверенній Украї­ні почала формуватися та втілюватися в життя власна політика в галузі освіти, спрямована на до­сягнення сучасного рівня якості та доступності, відродження самобутніх національних традицій, докорінне оновлення змісту, форм і методів на­вчання, організаційних засад діяльності, примно­ження інтелектуального потенціалу України. На основі Конституції України було визначено пріо­ритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснювалося практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою „Освіта” („Україна XXI століття”).

Сьогодні актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та подальше утвердження її національного характеру. Мають постійно оновлюватися зміст освіти та організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися упродовж життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну державу. Державна політика у галузі освіти ви­значається Верховною Радою України і ґрунтуєть­ся на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями. Основними прин­ципами освіти в Україні є доступність, рівність умов для кожного, гнучкість і прогностичність, безперервність тощо. Громадяни мають право на безоплатну освіту в усіх державних навчальних закладах. Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію. Гарантіями права на освіту є обов'яз­ковість загальної середньої освіти, надання державних стипендій та пільг учням і студентам, право громадян безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах на конкурсній основі.

Органами управління освітою є Міністерство освіти і науки Ук­раїни, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти, Вища атестаційна комісія України, місцеві органи державної виконавчої влади та місце­вого самоврядування. Заклади освіти мають самоврядування, яке полягає у самостійному плануванні роботи, формуванні планів прийо­му студентів з урахуванням державного контракту, прийнятті на ро­боту працівників тощо. Органи державної влади і місцевого само­врядування, підприємства, установи, організації, громадяни мають право створювати заклади освіти, при цьому всі вони повинні забез­печувати якість освіти в обсязі вимог державних стандартів освіти. Заклади освіти діють на підставі власних статутів за наявності ліцензії.

Основні напрями державної політики у сфері вищої освіти визначені за­конами України "Про освіту" в редакції від 23 березня 1996 р., "Про вищу осві­ту" від 17 січня 2002 р., актами Президента України та Кабінету Мі­ністрів України.

За­коном України "Про вищу осві­ту" врегульо­вуються суспільні відносини у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Ним встановлюються правові, організаційні, фінан­сові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створюються умови для самореалізації особи­стості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях. Вища освіта України, як і все суспільство, пе­ребуває у стадії демократизації взаємовідносин на всіх рівнях функціонування галузі. Законом визначені принципи авто­номії вищих навчальних закладів, централізація та децентралізація процесу прийняття управлін­ських рішень. Як спільнота вчених, викладачів і студентів вищий навчальний заклад несе колективну відповідальність за ді­яльність своєї адміністрації.

Дата добавления: 2014-01-07