Органи самоорганізації населення

Решение.

1. Каждому значению трёх показателей присваиваем соответствующие ранги (графы 5-7).

2. Определяем сумму рангов по каждой строке (графа 8).

3. Возводим в квадрат сумму рангов в каждой строке (графа 9).

4. Находим S:

5. Рассчитываем коэффициент конкордации:

По величине коэффициента конкордации делаем вывод, что связь между рассмотренными показателями выше средней.

9.6. Таблицы взаимосопряжённости

Если необходимо изучить особенности распределения единиц совокупности по двум качественным признакам, то для измерения тесноты зависимости между ними используют таблицы взаимосопряжённости.

Пример. Имеются данные о распределении 200 преподавателей по месту работы и уровню удовлетворённости заработной платой.

Работающие	Довольные заработной платой	Недовольные заработной платой	Итого
В вузах	a 70 (53,9)	b 40 (56,1)
В школах	c 28 (44,1)	d 62 (45,9)
Итого

Для определения тесноты зависимости между двумя качественными показателями используют коэффициенты ассоциации, контингенции, Пирсона и Чупрова.

Для центральной части таблицы вводятся специальные обозначения:

a	b
c	d

Коэффициент ассоциации:

Коэффициент контингенции:

Коэффициент контингенции всегда меньше коэффициента ассоциации. Связь между признаками считается существенной, если или.

Коэффициент взаимной сопряжённости Пирсона:

где число наблюдений;

критерий Пирсона.

Критерий Пирсона определяется по формуле:

где фактические частоты таблицы;

рассчитываются исходя из гипотезы о случайности распределения:

. Например:

где

Під територіальною самоорганізацією населення розуміється реалізоване ним у встановлених законом формах право самостійного та під власну відповідальність здійснення своїх інтересів у питаннях місцевого значення безпосередньо або через створювані ними, органи територіально самоуправління. Ст. 140 Конституції України 1996 р. проголошує: "Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна". Ст. 14. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплює по-перше розширене коло суб'єктів, що можуть створювати органи самоорганізації населення, включаючи до нього районні в містах ради (у разі створювання), а по-друге, доповнює відповідне конституційне положення регламентуючи, що "правовий статус, порядок організації і діяльності органі самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом".

Відповідно, органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, Закону України "Про органи-самоорганізації населення" та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, положень про органи самоорганізації населення, рішення зборів (конференції) мешканців за місцем проживання, які їх обрали.

Органи самоорганізації населення (далі ОСН) – це представницькі органи, що створюються мешканцями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених законодавством. •

Орган самоорганізації населення можна вважати:

• постійно діючим органом;

• представницьким органом;

• органом, що обирається частиною територіальної громади;

• органом, вибори до якого здійснюються загальними зборами громадян, або їх представниками;

• для створення цього органу потрібні дозвіл влади і ініціатива мешканців населеного пункту;

• орган самоорганізації населення наділяється радою частиною її власної компетенції, фінансів, майна;

• органи самоорганізації населення входять до системи місцевого самоврядування в Україні та утворюються за територіальним принципом.

Органи самоорганізації населення можна поділити на гри групи:

1) органи самоорганізації населення населених пунктів - сільські та селищні комітети;

2) органи самоорганізації населення районів у містах, жителі яких утворюють територіальну громаду, яка, проте, не виступає самостійним суб'єктом місцевого самоврядування. Можуть створюватися у випадках, коли відповідна міська рада прийме рішення не утворювати районні ради у місті;

3) органи самоорганізації населення, що утворюються частиною мешканців населеного пункту - будинкові, вуличні, квартальні комітети, а також комітети мікрорайонів.

Зокрема, в ст. 82 Статуту міста Хмельницького зазначається, що систему органів самоорганізації населення в місті складають - домові, вуличні, і квартальні комітети, ради (комітети) самоврядування в мікрорайонах міста, житлових комплексах тощо.

Головними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі мешканців у розв'язанні питань місцевого значення в межах. Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Діяльність органів самоорганізації населення (ОСН) має ґрунтуватись на певних принципах, які можна поділити на дві групи:

•ті, в яких відображені основні принципи місцевого самоврядування (законності, гласності та виборності):

Принцип законності полягає у тому, що ОСН організуються та діють інше на підставі і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, іншими актами, які становлять правові основи їх організації та діяльності.

Принцип гласності вимагає відкритості і прозорості їх діяльності, їх рішення мають бути своєчасно доведені до відома мешканців відповідної території, які мають право отримувати інформацію про роботу ОСН у повному обсязі і без будь-яких перешкод.

Принцип виборності полягає у тому, що члени і керівництво ОСН обираються на відповідай термін, а не призначаються, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

• спеціальні принципи, притаманні лише ОСН:

Принцип добровільності щодо взяття окремих повноважень місцевої ради означає заборону покладання на ОСН обов'язків, які не передбачені Положенням про орган або щодо виконання яких не було отримано попередньої згоди.

Принцип територіальності передбачає можливість утворених ОСН винятково за територіальною ознакою (в межах будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, села, селища, району місті).

Принцип підконтрольності та відповідальності перед відповідними радами передбачає: право місцевої ради та її виконавчих органів у межах своїх повноважень здійснювати контроль за фінансовою діяльністю ОСН; за виконанням наданих ОСН повноважень; право достроково припиняти діяльність у разі невиконання рішень раді її виконавчого комітету, а також підзвітності та відповідальності цих органів перед мешканцями, які обрали.

Принцип фінансової та організаційної, самостійності передбачає: право ОСН самостійно використовувати свої фінансові ресурси на цілі, визначені в Положенні про ОСН та в рішеннях відповідної місцевої ради.

Як було відмічено, органи самоорганізації населення створюються за територіальним принципом і на відміну від громадських об'єднань, органи самоорганізації населення не можуть діяти в межах всієї території, на якій функціонує територіальна громада, вони діють виключно в межах частини відповідної адміністративно-територіальної одиниці, відповідного муніципального утворення. Органи самоорганізації населення є одним і елементів системи місцевого самоврядування, що регламентовано Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Органи самоорганізації населення є однією з найефективніших форм участі членів територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення з точки зору правового статусу - це є складний орган, який поєднує в собі риси і органу публічної влади (в частині тих повноважень, що йому перед рада), і в певній мірі - громадського утворення (оскільки члени працюють на громадських засадах, окрім голови і секретаря), і форми безпосередньої демократії.

Щодо застосування такої форми безпосередньої демократії, як органи самоорганізації населення, то існують як певні переваги, так і перешкоди. Серед позитивних аспектів варто назвати:

• допомога раді, виконкому у вирішенні питань місцевого значення;

• перекладення частини повноважень (благоустрій, дозвілля, охорона правопорядку) на ОСН;

• зворотній інформаційний зв'язок між громадою та органами місцевого самоврядування.

До проблемних аспектів можна віднести:

• значні фінансові витрати;

• відсутність ініціативних людей щодо створення ОСН;

• складність процедури створення та окремі організаційні перешкоди, наприклад, невизначеність статусу голови.

Характерною рисою конституювання та інституціоналізації органів самоорганізації населення є те, що вони створюються за ініціативою мешканців відповідно територіальних одиниць на основі їх добровільного волевиявлення шляхом виборів.

Легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи.

Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні», Законом "Про органи самоорганізації населення" та Статутом громади, органи місцевого самоврядування повинні сприяти органам самоорганізації населення в здійсненні їх повноважень.

До основних повноважень органів самоорганізації населення належить:

представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;

вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;

організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам'яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об'єктів загального користування;

здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт;

надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту;

організовувати допомогу громадянам похилого віку,інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування;

сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;

вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання,які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення.

сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах.

Орган самоорганізації населення набуває власних повноважень з дня його легалізації. Орган самоорганізації населення не може бути позбавлений власних повноважень до припинення його діяльності в установленому законом порядку.

Делеговані повноваження органу самоорганізації населення - це повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення. Орган самоорганізації населення - єдиний вид органу, якому можуть бути делеговані повноваження окремої сільської, селищної, міської та районної у містах ради.

Органи самоорганізації населення, згідно з Законом, не менше одного разу на рік звітують про свою діяльність на зборах (сходах), конференціях жителів.

Вибори органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Адже органи місцевого самоврядування можуть бути виборними і невиборними, тобто такими, які формуються шляхом призначення, делегування тощо. Разом з тим, наявність органів, які формуються виборним шляхом є обов'язковою умовою існування місцевого самоврядування.

Способом, який використовується при формуванні представницьких органів місцевого самоврядування - місцевих рад - є вибори. У найбільш загальному вигляді вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Місцеві вибори мають свої особливості залежно від певних критеріїв: за суттю - це локальні (місцеві) вибори, що проводяться в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць; за змістом - це вибори, в ході яких формуються органи місцевого самоврядування, а саме система органів місцевого самоврядування, до якої входять сільські, селищні, міські, районні (районні в містах), обласні ради, а також сільські, селищні, міські голови.

Місцеві вибори, як й інші види виборів, мають багатофункціональний характер, та головною й відмінною їхньою функцією є визначення осіб, які будуть застосовувати політику на місцевому рівні.

До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, районну, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад (далі - місцевих рад) та сільських, селищних, міських голів визначається Конституцією України та Законом України "Про вибори депутатів ВР Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10 липня 2010 року (далі Закон про місцеві вибори).

Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори депутатів обласних, районних, міських,' районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:

1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з меж ми відповідно області, району, міста, району в місті;

2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно області, району, міста, району в місті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.

Право голосу на виборах депутатів місцевих рад, виборах сільського, селищного, міського голови мають дієздатні громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким па день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

2) політичного плюралізму та багатопартійності;

3) публічності і відкритості;

4) рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом;

5) рівності прав усіх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності;

7) неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад.

Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та Законами України. Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів. Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі. Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.

Чергові, позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

Повторні місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня повторних місцевих виборів.

Рішення про призначення повторних виборів депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Рішення про призначення повторних виборів сільського, селищного, міського голові: приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

Проміжні вибори депутата призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня проміжних місцевих виборів.

Рішення про призначення проміжних виборів депутата приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня перших місцевих виборів.

Місцеві вибори призначаються на неділю.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

У разі якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради, не прийняла такого рішення, загальний склад відповідної місцевої ради, яка має обиратися, залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні, а в разі якщо загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради, яка має обиратися, становитиме мінімальну залежно від чисельності жителів кількість депутатів.

Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити при чисельності:

1) до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;

2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 1 б до 20 депутатів включно;

3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно;

4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно;

5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно;

6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно;

7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно;

8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно;

9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно;

10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно;

11) понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.

Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.

Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласною значення.

Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.

Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначаться на підставі повідомлення відповідних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.

По завершенню голосування здійснюється підрахунок голосів виборців на виборчі1 дільниці, який має відбуватись відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців по кожному виборчому округу з кожного виду місцевих виборів, по якому проводилося голосування на виборчій дільниці.

Обраним депутатом у одномандатному окрузі вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, що балотувалися в цьому окрузі, та за умови, що кількість голосів, по даних за нього, перевищує кількість голосів виборців, які не підтримали жодного з кандидатів у окрузі.

Якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів у виборах в окрузі набрали два або більше кандидатів, проводиться повторне голосування по цих кандидатурах.

Повідомлення про результати голосування і підсумки виборів, обраного депутата сільської, селищної ради, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, професії, посади (заняття), місця роботи депутата, партійності, назви місцевої організації партії (блоку), від якої він обраний, не пізніш як на десятий день після проведення виборів публікуються у пресі або доводяться до відома населення відповідної території в інший спосіб.

Про результати голосування і підсумки виборів територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення. Територіальна виборча комісія інформує відповідну раду про результати виборів депутатів на її пленарному засіданні.

Щодо результатів голосування у багатомандатному окрузі, то територіальна виборча комісія на своєму засіданні па підставі протоколів відповідних дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних дільницях, протоколів відповідних територіальних (окружних) виборчих комісій про підсумки голосування у відповідних виборчих округах не пізніш як на п'ятий день з дня місцеві х виборів встановлює результати виборів депутатів у багатомандатному окрузі, про що складає протокол про підсумки голосування та результати виборів депутатів.

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандаті у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), що отримали гри і більше відсотків голосів виборців, у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, на число депутатських мандатів у цьому окрузі.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багато мандатному виборчому окрузі набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, за умови, що кількість цих голосів виборців дорівнює виборчій квоті або є більшою за виборчу квоту.

Кандидати у депутати, включені до виборчого списку місцевої організації партії лої у), за який подали свої голоси виборці у кількості, меншій ніж виборча квота, орава на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі не мають.

Депутатські мандати у багатомандатному виборчому окрузі розподіляються між кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), які відповідно до частини третьої цієї статті мають право на участь у розподілі депутатських мандатів у цьому окрузі, пропорційно до кількості голосів виборців, поданих за відповідний виборчий список місцевої організації партії (блоку).

Повідомлення про результати голосування, список обраних депутатів у багатомандотному окрузі (в алфавітному порядку) із зазначенням прізвища, імені, по батькові, професії, посади (заняття), місця роботи і проживання кожною депутата, партійності, назви місцевої організації партії (блоку), від якої він обраний, не пізніш як на десятий день після проведення виборів публікуються в пресі або доводяться до відома населення відповідної території в інший спосіб. Про результати голосування і підсумки виборів територіальна виборча комісія приймає відповідне рішення. Територіальна виборча комісія інформує відповідну раду про результати виборі депутатів на її пленарному засіданні.

Територіальна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів у багатомандатному окрузі та в одномандатних округах офіційно оприлюднює результати місцевих виборів депутатів у місцевих друкованих засобах масове інформації. Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, адреси місця проживання, партійності та назви місцевої організації партії (блоку), під яких обрано депутата.

Офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів місцевих виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, посадою сільського, селищного, міського голови, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом.

Особа, обрана депутатом, для її реєстрації зобов'язана подати до територіальної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів документ про її звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом.

У разі звернення особи, обраної депутатом до територіальної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконати вимоги частини першої цієї статті, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимога або про відмову у визнанні цих причин поважними.

При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, територіальна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію депутата.

У разі невиконання без поважних причин особою, обраною депутатом у багатомандатному окрузі названих вимог, територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної місцевої організації партії (блоку). Якщо такий депутат обраний депутатом у одномандатному окрузі, сільським, селищним, міським головою, то територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання особи такою, яка відмовилась відповідно від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міської голови, та призначає в цьому окрузі повторні вибори.

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Дата добавления: 2014-01-07