Форми організації навчання

Навчальний план студента

Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план - це нормативний документ, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується Міністерством освіти і науки України. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується ректором вищого навчального закладу. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим.

Варіативна частина робочого навчального плану представлена дисциплінами, що визначаються вищим навчальним закладом, та дисциплінами за вибором студента. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст, вимоги до знань і вмінь визначається навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється університетом.

Навчальний план поділяється на:

Ø Нормативні навчальні дисципліни.

ü Цикл навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної спрямованості;

ü Цикл навчальних дисциплін фундаментальної, природничо-наукової підготовки;

ü Цикл навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки.

Ø Вибіркові навчальні дисципліни.

ü Цикл дисциплін вільного вибору ВНЗ;

ü Цикл дисциплін вільного вибору студентів.

Ø Факультативні дисципліни (позакредитні).

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану кафедрою складається робоча програма навчальних дисциплін, яка є нормативним документом вищого навчального закладу. Вона містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурними складовими робочої навчальної програми дисципліни є:

Ø змістовні модулі;

Ø матеріали для самостійної роботи;

Ø засоби для проведення поточного і підсумкового контролю;

Ø перелік навчально-методичної літератури.

Робочі навчальні програми для кожної дисципліни з урахуванням форми навчання розглядаються на кафедрах, погоджуються з першим проректором, затверджуються вченою радою університету та підписуються ректором університету.

Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом, який складається напередодні навчального року. Індивідуальний навчальний план. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується керівником інституту, деканом факультету.

♦ Контроль за індивідуальним навчальним планом студента. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента і його реалізації протягом усього періоду навчання покладається на куратора академічної групи. Куратором може бути науково- педагогічний працівник випускової кафедри, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

♦ Вищий навчальний заклад надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально- методичною і науковою літературою, обладнанням і устаткуванням.

♦ За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає директор інституту, декан факультету, завідувачі кафедрами. За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється за кредитно-модульною системою: осінній семестр - 2 змістовні модулі, весняний семестр - 3 змістовні модулі. Принципами модульного навчання є розподіл програми навчальної дисципліни визначеного циклу чи підготовки окремого навчального предмета на блоки та модулі.

Модуль — частина блоку, засвоєння якої є предметом обов'язкової оцінки відповідно до цілей навчальних тем, що складають цей модуль. Це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними засобами навчального процесу.

Змістовний модуль — це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності до певного навчального об'єкта. Він може охоплювати окремі модулі (теми) аудиторної та самостійної роботи. Кожен змістовний модуль повинен бути оцінений. Змістовні модулі, об'єднані в блоки, являють собою розділи навчальних дисциплін.

Сукупність нормативних змістовних модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах:

• лекція;

• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

• консультація.

Лекція — це основна форма проведення навчальних занять, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.

Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться тільки лекторами-професорами, доцентами, старшими викладачами. Читання лекцій особами, які не є старшими викладачами, доцентами, професорами, здійснюється тільки як виняток за погодженням із ректором університету.

Лабораторні заняття (ЛЗ) — це форма навчального заняття, що передбачає виконання студентом під керівництвом викладача натурних або імітаційних експериментів чи дослідів з метою практичного підтвердження окремих теоретичних знань із даної навчальної дисципліни, набуття практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою.

Перелік тем ЛЗ визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять проводиться тільки з дозволу декана факультету або керівника інституту. Перелік тем з усіх навчальних дисциплін, з яких передбачено проведення ЛЗ, зберігається на кафедрах у спеціальній папці "Тематика ЛЗ" або в іншій формі.

ЛЗ передбачає поточний контроль підготовки студентів до виконання конкретної лабораторної роботи. Студент оформлює індивідуальний звіт та захищає його перед викладачем.

Оцінки, отримані студентами під час виконання лабораторних робіт, враховуються при проведенні атестації з певного змістовного модуля.

Практичне заняття (ПЗ) — форма навчального заняття, що передбачає організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формування вмінь і навичок їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідних завдань.

Тематика практичних занять та методичні засоби готуються викладачем, який веде практичні заняття, під керівництвом лектора даної дисципліни. Оцінки, отримані студентом на окремих практичних заняттях, враховуються при проведенні атестації з певного змістовного модуля даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття (СЗ) — форма навчального заняття, що передбачає організацію викладачем дискусії навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів у формі рефератів, доповідей, спеціальних запитань тощо.

На семінарських заняттях викладач організовує обговорення теми, проводить контрольні заходи, опитування студентів. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою та зберігається на кафедрі в окремій папці "Теми СЗ" На СЗ викладач оцінює роботу студента.

Отримані студентом оцінки на СЗ враховуються при проведенні атестації з певного змістовного модуля даної навчальної дисципліни.

Індивідуальне навчальне заняття (ІЗ) проводять з окремими студентами з метою підвищити рівень іх підготовки та розкрити потенційні творчі здібності.

Консультація — форма навчального заняття, що передбачає надання студентам потрібної допомоги у засвоєнні теоретичних знань і виробленні практичних навичок і вмінь через відповіді науково-педагогічного працівника на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

5.Контроль успішності студента

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий семестровий контроль.

Поточний контроль. При застосуванні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в системі загального оцінювання знань студентів важливого значення набуває поточний контроль за якістю знань студентів. Поточне оцінювання навчальних досягнень студентів здійснюється під час проведення ПЗ, ЛЗ, СЗ, ІЗ і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Форма проведення поточного контролю визначається відповідною кафедрою і затверджується керівником інституту чи деканом факультету.

Підсумковий контроль проводиться у формах:

• екзамену;

• диференційованого заліку;

• заліку;

• підсумкової семестрової оцінки з дисципліни.

Враховуючи акумулюючий принцип оцінювання навчальних досягнень студента, підсумковий семестровий контроль засвоєння студентом навчального матеріалу визначається як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістовних модулів за семестр без проведення обов'язкового семестрового екзамену, диференційованого заліку чи заліку.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (заліку, диференційованого заліку чи екзамену), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом з цієї навчальної дисципліни.

Екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід з тими студентами, які отримали хоча б з одного змістовного модуля незадовільну оцінку, або з тими студентами, які хочуть підвищити попередньо оголошену підсумкову оцінку з дисципліни за семестр.

Підсумкова оцінка за семестр з певної дисципліни, з якої робочим навчальним планом передбачений екзамен, визначається на підставі середньої оцінки результатів перевірки знань студента, отриманих під час атестацій із змістовних модулів.

При отриманні позитивних атестаційних оцінок за семестр студенти не складають заліково-екзаменаційну сесію, проте можуть складати екзамен (диференційований залік) з метою підвищення оцінки.

Викладачі повинні обов'язково інформувати студентів про результати оцінювання із змістовного модуля.

Позитивна підсумкова оцінка за семестр з дисциплін, з яких передбачається форма контролю залік або екзамен, записується у відомість у день виставлення оцінки за 2 змістовний модуль (І семестр) або за 5 змістовний модуль (II семестр), про що викладач інформує студента.

Студенти, які бажають підвищити попередньо оголошену позитивну оцінку з дисципліни, складають екзамен, диференційований залік згідно розкладу проведення заліково-екзаменаційної сесії. Для цієї категорії студентів підсумковою є оцінка, отримана під час екзамену або диференційованого заліку. При відсутності у студента бажання підвищити позитивну підсумкову оцінку з дисципліни викладач у день проведення екзамену, диференційованого заліку відповідно оформлює заліково-кредитну книжку.

Екзаменаційна сесія складається цією категорією студентів у терміни згідно з графіком навчального процесу, регламентом роботи вищого навчального закладу, розкладом, затвердженим першим проректором. Розклад екзаменів доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, з якої робочим навчальним планом передбачений екзамен, фіксується в екзаменаційній відомості за національною та європейською системою оцінювання.

Підсумкова оцінка з дисципліни за семестр фіксується в заліковій кредитній книжці студента із зазначенням кількості годин (відповідно до діючого в країні порядку) та кількості кредитів (відповідно до вимог ECTS). Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за семестр вноситься в:

• екзаменаційну відомість (в тому числі електронну);

• залікову кредитну книжку (в тому числі електронну);

• навчальну картку студента (в тому числі електронну).

Дозволяється продовжувати навчання після зимової сесії студентам, що мають 80% задовільно-позитивних оцінок. Студенти, які мають більше 20% незадовільних оцінок, залишаються на повторний курс навчання за кошти фізичних або юридичних осіб або відраховуються з університету відразу після зимової сесії.

У разі відсутності на екзамені з поважних причин студент, який повинен складати екзамен, (або його рідні) має особисто телеграмою або іншим шляхом повідомити про неможливість складання екзамену не пізніше наступного дня після екзамену.

Якщо студент не з'явився на екзамен без поважних причин, то вважається таким, що отримав незадовільну оцінку: (незадовільно) Е

Залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентами навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ними певних видів робіт та результатів навчання на ПЗ, ЛЗ, СЗ, ІЗ.

Підсумкова оцінка за семестр з дисципліни, з якої передбачений залік, виставляється за результатами атестацій із змістовних модулів.

Результати цього виду заліку оформлюються у відомості та заліковій кредитній книжці студента за національною системою - "зараховано /не зараховано".

Диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі виконання індивідуальних завдань, навчання на ПЗ, ЛЗ, СЗ, ІЗ протягом семестру.

Якщо студент за результатами атестацій із змістовних модулів отримав незадовільну залікову оцінку, він може перескласти її. Студент може перескласти залік з метою підвищення оцінки.

Результати цього виду заліку оформлюються у відомості та заліковій кредитній книжці студента за національною та європейською системами.

Підсумкова оцінка за семестр з дисципліни, з якої передбачено диференційований залік, виставляється викладачем, який читав лекційний курс.

Переведення підсумкових семестрових оцінок, виражених у балах за багатобальною шкалою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Основними напрямками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції, сформульованими у Болонській декларації, визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці. Отже, підведемо підсумки, ключова вимога Болонської декларації — введення кредитно - модульної технології навчання.

Яка її мета і що конкретно дає її запровадження в Україні?

Кредитно-модульна система базується на індивідуалізації та диференціації навчання, зміні методик навчання, використанні активних методів та сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі, посиленні ролі самостійної роботи студентів.

У систему навчання вводиться зменшення частки аудиторних занять, при цьому збільшення складової плідної самостійної роботи студента вимагає введення більш диференційованої - комплексної системи оцінки знань. Самостійна робота студента контролюється і її результати оцінюються. В систему загальної діагностики знань як важливої п складової входить поточна оцінка знань, що вимагає від студентів систематичної навчальної роботи впродовж семестру.

Введена система комплексного оцінювання знань забезпечує об'єктивність оцінки, а отже виконує функції контролю і мотивації студентів в навчальній роботі та досягненні ними більш якісного рівня знань.

Тому, на мою думку, якість отриманих професійних знань в контексті Болонського процесу є основою створення європейського простору вищої освіти. Отже, Болонська система навчання передбачає плідну роботу студента, забезпечення його твердими знаннями й професійними умінням, а це перш за все головний підхід до Європейського освітнього простору, в який дорогу собі кожен прокладає сам.

Дата добавления: 2014-01-07