Методи установлення правильності результатів

Вже відзначалось, що жодна математична обробка результатів, у тому числі і обчислення відтворюваності, не дає можливості встановити правильність методу аналізу. Це пов’язано з існуванням так званих систематичних похибок за рахунок недосконалості методик, забруднень реактивів, неправильної калібровки посуду і приладів, всіляких похибок оператора. Тому розроблено ряд методів встановлення самого факту існування або відсутності значних систематичних помилок. З них найбільш важливі наступні.

1. Виконання аналізу принципово іншими методами. Дійсно, вкрай мало вірогідно, що принципово відмінні один від одного методи давали однакову систематичну похибку. Тому співпадіння результатів в межах середніх відхилень різних методів аналізу одного і того ж об´єкта свідчить про правильність отриманих даних. Наприклад, залізо (ІІІ) можна визначити спочатку перманганатометрично після його відновлення до заліза (ІІ), а потім фотометрично у вигляді роданіду.

Цей метод найбільш надійний, тому виконання аналізу мінімум двома різними методами ─ обов´язкова умова аналізу стандартних зразків (еталонів), проведення арбітражного аналізу, перевірки нових методик або застосування відомих методик для нових матеріалів.

2. Метод добавок, який має багато різновидів.

У найбільш простому варіанті, наприклад, при аналізі розчинів, правильність результатів можна встановити паралельним аналізом штучних сумішей, склад яких заздалегідь відомий і якісно відповідає складу досліджуваного розчину. Однак, у зв´язку із забрудненням реактивів, які використовуються для створення штучних сумішей, цей спосіб не є цілком надійним.

3. Метод паралельного виконання аналізу найбільш придатного для конкретного випадку стандартного зразка. Стандартні зразки або нормалі металів, сплавів і руд та інших матеріалів ретельно аналізують у різних лабораторіях, аналізи проводять різні хіміки, не менш як двома відмінними методами, на основі одержаних даних складають паспорт того чи іншого стандартного зразка.

Хімік-аналітик, виконуючи серію аналізів якогось матеріалу, одночасно аналізує за тими ж методами один, або декілька стандартних зразків. Стандартні зразки вибирають таким чином, щоб вони за загальним складом були близькими до матеріалу, що досліджуються. Задовільні дані аналізу стандартних зразків доводять, що при аналізі певної серії не було допущено систематичної похибки.

4. У ряді випадків застосовують непрямі методи встановлення правильності результату. Так, наприклад, помилку можна легко встановити при повному аналізі об´єкту, якщо сума масових часток усіх його компонентів помітно відрізняється від 100%. Цей метод особливо придатний при повному силікатному аналізі та аналізі сплавів. При аналізі мінералізованих вод і промислових стоків показником правильності аналізу є еквімолярність суми катіонів та аніонів.

Дата добавления: 2014-01-07