Організація методичної роботи на діагностичній основі

Необхідна умова оптимізації методичної роботи — наявність об'єктив­них даних про особистість і професійні якості кожного педагога. Слід ви­користовувати діагностування педагогічних кадрів шляхом відвідування керівниками школи уроків, позакласних заходів; аналізувати виступи вчи­телів на засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, методичних об'єднаннях, педагогічних консиліумах, участі в роботі твор­чих груп тощо. До засобів діагностики можна віднести ділові ігри.

Але найбільш ефективним методом діагностування є використання діагностичних анкет.

Діагностична анкета для молодих керівників шкіл може містити такі питання:. Які з теоретичних знань, набутих у вузі (з психології, педагогіки, фахо­вих методик, соціології, економіки, педагогічного менеджменту), ви вважаєте недостатніми та з яких питань хотіли б одержати допо­могу?. З ідеями якого досвіду новопризначений керівник бажав би ознайоми­тися?

• Якою проблемою молодий керівник найкраще володіє та з висвітлен­ням якого питання може виступити перед колегами?

• Досвідом з якого питання молодий керівник бажає поділитися з коле­гами?

• Де, коли, яким чином молодий керівник хотів би підвищити свій фа­ховий і методичний рівень?

Для того щоб учителі вміли грамотно відповідати на питання анкети, треба провести значну роботу, яка включає, зокрема, навчання вчителів навичкам самоаналізу своєї діяльності (адже для якісного діагностування необхідно, щоб кожний учитель зумів розібратися в сильних і слабких сторонах своєї педагогічної діяльності, зміг дати об'єктивну оцінку своєї пра­ці). Якщо вчитель навчився правильно аналізувати свою діяльність, він уже зробив крок до підвищення педагогічної майстерності.

Вчителям можна запропонувати зразок самоаналізу уроку за такою схемою:

1. Характеристика навчальних можливостей класного колективу за ре­зультатами педагогічного аналізу. Які особливості учнів були враховані при плануванні даного уроку?

2. Який тип уроку, як він пов'язаний з попереднім, який матеріал даного уроку необхідно використати в подальшому?

3. Які головні завдання уроку, як вони враховувалися при реалізації мети уроку (навчальної, виховної, розвивальної)?

4. Чи раціонально використовується час уроку, чи була раціональною структура уроку для розв'язання його головних завдань?

5. Яке поєднання методів навчання обрано для вивчення нового матеріалу? Яке поєднання форм навчання обрано для розкриття нового ма­теріалу і чому?

6. Як здійснювався контакт із класом та з окремими учнями, тобто як бу­ло налагоджено зворотний зв'язок?

7. Як використовувався навчальний кабінет? Чому обрано саме такі засоби навчання?

8. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу, чи використовувалися елементи самоосвіти, самовиховання?

9. Як було організовано контроль за якістю навчальних досягнень учнів

10. Чи було забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?

11. Як учитель уникав перевантаження учнів?

12. Як створювалися ситуації емоційних переживань для засвоєння глибини матеріалу?

13. Чи дотримувався вчитель педагогічного такту?

14. Чи зацікавив урок учнів?

15. Які елементи в ході уроку були найбільш вдалими? Що не вдалося?

16. Як продумані додаткові варіанти для непередбачених ситуацій?

17. Як ви плануєте роботу над усуненням недоліків?

Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного про­цесу варто проводити щорічно в квітні — травні.

Після коригування адміністрацією школи та керівниками методичних об'єднань діагностичних анкет учителів варто за результатами діагносту­вання скласти діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по горизонталі — прізвища всіх педагогічних працівників, по вертикалі — основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів (наприклад, формування загальнонавчальних вмінь і навичок, вибір оптимальних методів навчання, реалізація засад розвивального навчання, організація самостійної роботи учнів, здійснення індивідуалізації та диференціації навчання тощо). Умов­ними позначками фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонталь­ній колонці карти проти прізвища кожного вчителя вказано колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному ме­тодичному об'єднанні, участь у роботі школи передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.

Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу щодо кож­ного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати мето­дичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єди­ну науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати (за відсутності в школі такого вчителя питання розв'язується районним методичним кабінетом).

Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстер­ності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.

Бажано діагностичну карту зробити динамічною, тобто замінювати прізвища вчителів при вибутті їх зі школи або при розв'язанні даного пи­тання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.

Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педаго­гічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання (якщо зусилля щодо усунення прогалин у педагогічній майстерності з пев­ного питання були успішними, педагогу пропонується розв'язати наступне питання).

Діагностування дає можливість одержати відомості щодо здатності кожного педагогічного колективу розв'язати конкретні проблеми навчаль­но-виховного процесу, виявити динаміку змін, розв'язати питання впрова­дження передового педагогічного досвіду, нових педагогічних технологій, оптимально планувати методичну роботу, радикально вдосконалювати її зміст і форми, надавати необхідну допомогу кожному педагогічному пра­цівникові.

Дата добавления: 2014-01-07