Суть і значення управління природокористуванням

ПЛАН

Тема 12: Управління природокористуванням

1. Суть і значенняуправління природокористуванням.

2. Організація управління природокористуванням.

3. Вдосконалення управління природокористуванням.

Управління природокористуванням - це свідома цілеспрямована дія на трудові колективи та окремих працівників для організації та координації їх діяльності щодо охорони, поліпшення і раціонального використання природних ресурсів і створення екологічно нормальних умов зони проживання.

Мета управління природокористуванням - збереження і примноження багатств природи. пізнання законів природи і на основі цього ефективне використання природних ресурсів для підвищення добробуту трудящих.

Природа розвивається і існує за певними законами, тому раціональність її використання, ефективність управлінської діяльності в сільському господарстві мають ґрунтуватися на глибокому врахуванні дій цих законів. У природі формується гармонія взаємозв'язку між лісами, рослинністю, водоймами, тваринним світом, повітряним басейном тощо. Порушення її внаслідок спорудження гідроелектростанцій, ненаукової меліорації або безгосподарності негативно впливає на складові частини цієї взаємопов'язаної системи. Для відновлення гармонійного розвитку природи потрібні роки, а іноді десятиріччя і навіть сторіччя. Це стосується не тільки природної макросистеми, а й підприємства, підрозділу, орендного або селянського господарства. Тому кожний робітник повинен по науковому, екологічно грамотно підходити до використання природи.

Системний підхід до природокористування передбачає розгляд природи як системи, науково-обгрунтовану побудову системи управління і системний управлінський вплив на природу.

Природа становить цілісну (усі підсистеми перебувають в органічному взаємозв'язку і взаєморозвитку, утворюючи цілісну єдність), складну (включає грунт, ліси, водні та повітряні басейни тощо), замкнуто-відкриту (всі процеси можуть як відбуватися у природній системі, так і взаємодіяти із соціальними, технічними та іншими системами) і самоорганізуючу (самостійно настроюється, адаптується, організується, регулюється) систему. При побудові раціональної системи управління природокористуванням слід враховувати ці характеристики природи як об'єкту управління. Тому система управління природокористуванням повинна бути цілісною (всі органи та функції їх забезпечують єдність і оптимальність управління), ієрархічною (всі складові частини системи утворюють раціональну ступінчастість), цілеспрямованою (виконують основні та інші цілі природокористування), а також системою, якою управляють тощо. Взаємодія цих двох систем повинна спрямовуватися не на окремі підсистеми або елементи природи, а на всю систему, враховуючи взаємозв'язок та взаємозалежність їх. Наприклад, при застосуванні хімічних засобів боротьби з шкідниками і хворобами рослин, знищується багато корисних організмів, що знаходяться у ґрунті і він стає напівмертвим. Отже, застосовуючи будь-який агроприйом слід враховувати, як він відповідає науковій агротехніці і як впливає на природу.

Роль та значення раціонального управління природокористуванням і зоною проживання визначається тим, що екологічні умови вимагають глибокого перетворення. Тепер цьому питанню багато уваги приділяють державні органи управління, народні депутати, громадські організації тощо. На Україні розорано більш як 80% с.-г. угідь, а в деяких областях і районах - понад 90%. Внаслідок цього річні втрати гумусу становлять більш як 20 мил. т. Отже, на кожному га ріллі втрачається поживних речовин більш як у 2-3 рази, ніж вноситься разом з добривами.

Дата добавления: 2014-01-07