Правила суперечки

Мистецтво суперечки

Мистецтво суперечки вимагає дотримання трьох умов:

- визначеності, т.б. чіткого предмету і сутності суперечки;

- послідовності – чітке відстоювання власної позиції, якщо людина не переконалась у правильності думки свого партнера;

- обґрунтованості – повної аргументованості своєї точки зору.

1. Не треба на початку розмови звертати увагу на розбіжність у поглядах. Краще почати з того, що вас поєднує, тоді протиріччя не буде представлятися нерозв'язним. Розумно уникати прямих і непрямих обвинувачень, якщо ви хочете, щоб вас розуміли.

2. Можливі заперечення співрозмовника потрібно врахувати до того, як вони будуть висловлені. Не дозволяйте йому сказати слово «ні», тому що, коли людина вимовляє це слово або якось по-іншому виражає своє негативне відношення, вона настроюється на протиріччя і відстоювання своєї точки зору, переконати її після цього значно складніше.

3. Краще не наполягати на беззастережному прийнятті вашої точки зору у вирішенні конфлікту, дайте можливість співрозмовникові висловити свої міркування, погодитеся з деякими з них. Уміння слухати в цьому випадку надзвичайно важливо. Краще не перебивати мовця. Коли ви слухаєте кого-небудь, готуйте не відповідь на його висловлення, а питання, що цікавлять вас у його промові. Це буде свідчити про вашу увагу й зацікавленість в учаснику бесіди й обговорюваному питанні.

4. Поступатися в конфлікті завжди корисно, тому що, поступаючись, можна допомогти партнерові усвідомити неправильність його вчинків, підготувати його до встановлення взаєморозуміння. Але, поступаючись, не демонструйте цього, це тільки погіршує стосунки. Навмисний прояв певних якостей, зокрема поступливості означає – це доводити людині, що вона слабша за вас, що, буде супроводжуватися негативними наслідками.

5. Для встановлення контакту найкраще на час забути про те, що існує слово «я» і замінити його на «ми».

6. У спілкуванні важливо все: поза, інтонація, тембр голосу, жести. І навіть якщо при цьому вимовляються правильні слова, але вони звучать із роздратуванням, або в позі присутня зневага до співрозмовника, то, звичайно, взаєморозуміння домогтися неможливо. Тому потрібно стежити за виразом свого обличчя, за голосом і руками, тому що мимоволі можна настроїти людини проти себе, не підозрюючи цього.

Інші рекомендації щодо суперечки і її профілактики:

Уявити, що суперечку чує стороння людина, думка якої для вас важлива.

Давати можливість висловитись іншій людині та уміти її слухати.

Повага і терпимість до іншого.

Брати до уваги характер людини в цілому, а не дрібниці: турецька приказка: «Хто шукає друга без недоліків, залишиться без друга».

Зняти напругу, уникаючи тактики конфронтації.

У суперечці обговорювати лише предмет конфлікту, а не згадувати минуле або робити контр випади на зауваження («А ти сам…»)

Не використовувати вольові аргументи типу «Я так хочу», «Як кажу, так і буде», нецензурну лексику тощо - варто користуватися обґрунтованою аргументацією, а не намагатися боляче зачепити.

Вміти визнавати власну провину та робити перший крок до примирення.

Уникати позерства, не демонструвати свої чесноти.

Не перевиховувати іншого і виховувати себе: підходити з високими вимогами спочатку до себе, а потім до інших.

Дотримуватися почуття міри, використовувати гумор, бути ввічливим, гнучким, поступливим у дрібницях, але принциповим у головному

Дата добавления: 2014-01-07