Ендокринні залози

До ендокринних залоз, або залоз внутрішньої секреції, нале­жать гіпофіз, шишковидне тіло, щитовидна залоза, прищитовидні залози, загрудинна залоза, надниркові залози, підшлункова зало­за, чоловічі та жіночі статеві залози. їх називають ще безпроточними, тому що вони не мають вивідних проток і виділяють утво­рені в них речовини (гормони) безпосередньо у кров.

Гормони беруть участь у регуляції дихання, кровообігу, трав­лення, тісно пов'язані з процесами росту і розвитку, реактивністю і підтриманням стабільності внутрішнього середовища організму. Проте вони не є самостійними регуляторами. Утворення їх і над­ходження в кров підпорядковані системі нервово-гуморальної регуляції функцій організму за провідної ролі центральної нерво­вої системи.

У дитячому віці анатомо-фізіологічні особливості ендокрин­них залоз істотно впливають на їхні функції.

Гіпофіз — залоза овальної форми, що міститься на дні туре­цького сідла. На час народження дитини 'гіпофіз буває вже досить розвинутим, і, незважаючи на дуже малі розміри, його роль в ор­ганізмі, який росте, надзвичайно важлива.

У гіпофізі розрізняють передню і задню частки. Передня част­ка називається аденогіпофізом; задня, що складається з нервових елементів, — нейрогіпофізом. Між передньою і задньою частка­ми є проміжна частина.

Передня частка гіпофіза виділяє:

1) гормон росту соматотропін (стимулює розвиток і ріст усіх органів і тканин);

2) кортикотропін (стимулює секрецію гормонів надниркової залози);

3) тиротропін (стимулює функцію щитовидної залози);

4) гонадотропіни, до яких відносять фолікулотропін
(фолікулостимулювальний гормон) і лютропін (лютеїнізуючий
гормон).

Гонадотропіни впливають на дозрівання статевих залоз, сти­мулюють синтез статевих гормонів.

Проміжна частина гіпофіза секретує меланотропний (мелано-стимулюючий) гормон, що регулює відкладання пігменту в шкірі, бере участь у продукуванні кортикотропіну.

Гормонами задньої частки є:

1) вазопресин (адіуретин), що виявляє антидіуретичну дію і стимулює непосмуговані м'язи артерій і кишок;

2) окситоцин (сприяє скороченню матки).

Крім того, задня частка гіпофіза виділяє особливі речовини, що стимулюють вироблення гормонів передньої частки гіпофіза.

Гіпофіз тісно пов'язаний з гіпоталамусом, розглядається з ним як єдине ціле. Доведено, що гормони задньої і деякі гормони пе­редньої часток гіпофіза фактично утворюються в гіпоталамусі у вигляді нейросекретів, а гіпофіз є лише місцем депонування їх. У гіпоталамусі утворюються гіпофізотропні гормони (рилізинг-фактори), які справляють специфічний вплив на звільнення троп-них гормонів гіпофіза. Центри гіпоталамуса також виділяють гормони, що впливають на процеси сну і бадьорості, моторної активності, регуляції температури тіла, апетиту.

У регуляції діяльності гіпофіза беруть участь також гормони надниркової, щитовидної та статевих залоз.

В окремі вікові періоди функція гіпофіза підвищується. У перед дошкільний, дошкільний періоди і в старшому шкільному віці посилюється активність передньої частки гіпофіза, підвищується виділення соматотропіну, який обумовлює лінійний ріст дитини аж до періоду статевого дозрівання. У ці періоди найчастіше спо­стерігаються і захворювання гіпофіза.

Шишковидне тіло — непарний орган, розміщений над верхніми горбиками пластинки покришки середнього мозку. Відносні розміри і маса його у дітей, особливо у дівчаток, більші, ніж у дорослих. За своєю анатомічною будовою шишковидне тіло належить до інкреторних залоз, але гормон його до цього часу не виділено. У його тканині виявляють біологічно активні речовини: мелатонін, серотонін, норадреналін, гістамін. Шишко­видне тіло бере участь у регуляції процесів росту, справляє гальмівний вплив на гонади, на продукування тропних гормонів гіпофіза, водно-електролітний і вуглеводний обмін, є важливою ланкою в системі центральних ендокринних утворень. Підви­щений вплив його на організм дитини спостерігається у перед-дошкільний період.

Щитовидна залоза міститься на шиї спереду трахеї і на бічних стінках гортані. Відносна маса її у новонароджених така сама, як у дорослих. Анатомічно щитовидна залоза характеризує­ться фолікулярною будовою, проте в дитячому віці кількість

фолікулів і вміст у них колоїду зменшені. З віком маса залози і кількість колоїду зростають, особливо інтенсивне зростання спо­стерігається у дітей 12—15 років.

Гормонами щитовидної залози є тироксин, трийодтиронін, що виділяються під впливом тиротропіну. Вони відіграють важливу роль у розвитку плода, у процесах росту і диференціації тканин, впливають на газовий і білковий обмін, підвищують синтез білка й активізують ріст тканин, сприяють фізичному і розумовому розвитку. Ці гормони позитивно впливають на трофіку шкіри, волосся, нігтів. Щитовидна залоза, діючи узгоджено зі статевими залозами, є одним з основних чинників, що спричинюють закрит­тя епіфізарних ліній окостеніння. Тироксин — найважливіший стимул дозрівання скелета протягом усього дитинства. Крім цих гормонів, в особливих клітинах щитовидної залози синтезується гормон, що забезпечує постійну концентрацію кальцію в крові; він дістав назву кальцитоніну.

Прищитовидна залоза міститься на задній поверхні бічних часток щитовидної залози. Більшість людей має 4 прищитовидні залози, у дітей вони характеризуються малими розмірами, слаб­ким розвитком сполучної строми і великою кількістю паренхіми, яка не розділена на часточки.

Прищитовидні залози виділяють паратирин (паратиреоїдний гормон паратгормон), який відіграє важливу роль в обміні кальцію, у регуляції процесу кальцинозу і декальцифікації в кістках. Установлено, що є три фракції паратирину — І, II і III, які діють вибірково на обмін кальцію і фосфору. За умови підвищеного продукування паратирину спостерігається втрата фосфатів унаслідок мобілізації їх з кісткової тканини.

Загрудинна залоза (тимус) складається з двох часток, вона міститься у верхній передній частині грудної порожнини над руч­кою грудини і продовжується до III—IV ребра. У новонародже­них маса її в середньому становить 12 г, досягаючи в 11— 15 років 35—40 г. Потім маса її починає поступово зменшувати­ся. У 25-річних вона зменшується до 25 г, у 60 років становить менше 15 г, у 75 років дорівнює 6 г.

Загрудинна залоза у дітей має часточкову будову. У кожній часточці розрізняють кіркову і мозкову речовини. У дітей пере­важає кіркова речовина, що містить велику кількість лімфоцитів (тимоцитів). У мозковій речовині, крім ретикулярних клітин, що становлять її основу, є ще великі епітеліальні тільця загрудинної залози (тільця Гассаля). У період вікової інволюції цієї залози спостерігається поступове зникнення лімфоцитів з кіркової речо­вини, а тілець Гассаля — з мозкової речовини, відбувається заміна паренхіми сполучною тканиною. Загрудинна залоза є цен­тральним органом клітинного імунітету. У ній утворюється складний комплекс гормонів — тимозин, тимопоетин і низка інших чинників, що активно впливають на реакції клітинного імунітету і стимулюють лімфоцитопоез. Доведено важливу роль загрудин-ної залози у регуляції активності надниркових залоз у всі періоди життя людини. Загрудинна залоза стимулює ріст і справляє гальмівний вплив на розвиток статевих залоз так само, як інсулін впливає на вуглеводний обмін.

Установлено тісні функціональні зв'язки загрудинної залози практично з усіма ендокринними залозами. Специфічним є вплив на загрудинну залозу гіпофіза (мозкового придатка): під впливом соматотропіну вона збільшується.

Надниркова залоза — це парний орган, розміщений над верхнім кінцем відповідної нирки. її маса у новонародженого така сама, як у дорослого, але розвиток ще не закінчений. Скла­дається вона з двох шарів: кіркового і мозкового. Кіркова речо­вина надниркової залози виділяє значну кількість кортикостерої­дних гормонів, але тільки вісім з них мають біологічну ак­тивність. До них належать:

1) глюкокортикоїди (кортикостерон, кортизол тощо), що ре­гулюють вуглеводний обмін, мають виражену протизапальну і десенсибілізуючу дію, виявляють катаболічний ефект;

2) мінералокортикоїди (дезоксикортикостерон, альдостерон), що підвищують реабсорбцію води, хлору в канальцях нирок;

3) статеві гормони (тестостерон, естрадіол), що впливають на білковий і водно-сольовий обмін, прискорюють ріст, стимулюють розвиток вторинних статевих ознак.

Мозкова речовина надниркової залози продукує катехо-ламіни: дофамін, адреналін, норадреналін, які мають здатність підвищувати артеріальний тиск, звужувати кровоносні судини (за винятком коронарних та легеневих), розслабляти непосмуговані м'язи кишок, бронхів, жовчних ходів і сечового міхура.

Різноманітністю властивостей гормонів пояснюється роль надниркової залози у розвитку загального адаптаційного синдро­му, тобто здатності організму протистояти різним шкідливим чинникам. Функція кори надниркової залози перебуває під постійним впливом гіпофіза.

Підшлункова залоза міститься позаду шлунка, звичайно на рівні І і II поперекових хребців, і займає простір від дванадцяти­палої кишки до воріт селезінки. У ній розрізняють головку, тіло і хвіст. Підшлункова залоза має зовнішньосекреторну (виділяє ферменти трипсин, ліпазу, амілазу) і внутрішньосєкреторну (виділяє гормони ісулін, глюкагон і соматостатин) функції. Кожен з гормонів виробляється особливими спеціалізованими клітинами.

Інсулін — секрет Р-інсуліноцитів (Р-клітин) — є найваж­ливішим анаболічним гормоном організму: він стимулює синтез

глікогену, білків, жирних кислот з амінокислот, посилює фосфор­ний обмін, підвищує внутрішньоклітинний транспорт калію, за­тримує воду в організмі.

Глюкагон — антагоніст інсуліну (продукується а-клітинами). Він посилює розпад глікогену в печінці (глікогеноліз) і гальмує його синтез у ній; посилює ліполіз, стимулює гліконеогенез і біосинтез глюкози з амінокислот. Гормони, що виробляються, надходять безпосередньо у кров. У вивідних протоках залози продукується особлива речовина — ліпокаїн, що гальмує відкладання жиру в печінці.

Статеві залози (яєчники й яєчка) є парними органами. У ранньому дитячому віці статеві залози (гонади) відіграють порівняно незначну роль, посилення їхньої функції спо­стерігається в період статевого дозрівання. За структурою яєчни­ки новонародженої дівчинки нагадують яєчники дорослої жінки, але розміщені вони вище над входом у малий таз. У віці 2— 5 років вони опускаються у малий таз, займаючи звичайне поло­ження.

Яєчники, крім продукування яйцевих клітин, виробляють ста­теві гормони — естрогени, що впливають на ріст і розвиток жіночих статевих органів та вторинних статевих ознак, беруть участь в активізації проферментів, необхідних для будови білків і стимуляції багатьох процесів обміну тощо. У статевому розвитку дівчаток виділяють три періоди: нейтральний (перші 6—7 років життя), препубертатний (з 8—12—14 років до першої менстру­ації), пубертатний (від першої менструації до повної статевої зрілості — 18 років). У нейтральний період статеві гормони не впливають на ріст і розвиток дитини. У препубертатний період відбувається помітна статева диференціація організму, зумовлена інкреторною діяльністю залоз внутрішньої секреції. У пубертат­ний період посилюються і закінчуються процеси статевого дозрівання. Поява вторинних статевих ознак і менструації у віці до 8 років вважається передчасним статевим розвитком, відсутність росту молочних залоз у 13—14 років і менструації у 14—15 років — затримкою статевого розвитку.

У яєчках виробляються чоловічі статеві гормони — тестосте­рон і андростерон. Під впливом тестостерону формуються і роз­виваються зовнішні статеві органи — передміхурова залоза (про­стата) і сім'яні міхурці, він має виражену анаболічну дію.

У статевому розвитку хлопчика розрізняють два періоди: період 13—15 років і період після 15 років. Статевий розвиток відбувається поступово. Яєчка збільшуються і опускаються на дно калитки. Починається ріст статевого члена, з'являється во­лосся на лобку, в паховій ділянці, збільшується передміхурова залоза, надалі спостерігається збільшення гортані.

Повне загальне дозрівання організму настає у чоловіків у 22—24 роки, у жінок — у 2-21 рік.

На закінчення слід зазначити, що всі залози внутрішньої сек­реції перебувають між собою у складному корелятивному зв'язку і у функціональній взаємодії з центральною нервовою системою, тому ізольоване порушення діяльності однієї з них спо­стерігається рідко.

Дата добавления: 2014-01-07