А. І. Клименко

Вступ

Управління - це свідома діяльність людей, яка направлена на створення оптимальних умов функціонування об'єкту. Таке визначення вірно у своїй основі і для діяльності командирів (начальників) та їх заступників по тилу у військовій сфері.

Управлінська праця - це складний процес, який включає в себе багато елементів. Існують різні функції управління і відповідні їм види робіт. Кожний апарат управління, у тому числі і військовий, виконує такі основні функції управління: підготовку та прийняття рішення, організацію його виконання, регулювання, обліку і контролю, переробку інформації. Дуже важко поміж цих функцій визначити головну, так як в управлінській діяльності вони переплітаються, взаємно доповнюють одна одну. Але все ж ключова процедура управління - це підготовка і прийняття рішення.

Правильне розуміння суті, змісту і мети управління тилом дозволяє визначити його роль і місце у тиловому забезпеченні частин (підрозділів), правильно побудувати систему управління тилом і забезпечити її надійне функціонування, організувати підготовку офіцерських кадрів для роботи в органах управління тилом та вирішити багато інших питань.

1. Суть, зміст і мета управління військовим тилом. Система управління тилом

Управління військами - це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, начальників родів військ і служб щодо підтримання бойової готовності частин і підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними при виконанні поставлених завдань.

Управління тилом -складова частина управління військами. Воно полягає у цілеспрямованій діяльності командирів, штабів, заступників командирів з тилу, начальників служб та інших посадових осіб з'єднань, частин і підрозділів щодо підтримання бойової готовності тилу, підготовки його до забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій та керівництва ним при виконанні поставлених завдань.

Мета управління тилом:

у мирний час - підтримання бойової готовності служб, частин та підрозділів тилу на рівні бойової готовності з'єднань, частин і підрозділів, забезпечення яких він здійснює;

з початком та під час бойових дій - зосередження основних зусиль частин і підрозділів тилу на виконанні завдань щодо своєчасного та повного забезпеченню з'єднань, частин і підрозділів. Ця мета досягається виконанням ряду завдань, які і складають зміст управління тилом.

Управління тилом включає: безперервне добування, збір, вивчення, відображення, аналіз і оцінку даних обстановки; прийняття рішень на тилове забезпечення частин (підрозділів); доведення завдань до підлеглих; планування забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій; організацію та підтримання взаємодії між службами, частинами і підрозділами тилу; організацію і проведення заходів тилу щодо підвищення (підтримання) бойової готовності частин (підрозділів) та забезпечення їх боєздатності; організацію і проведення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності тилу та виховної роботи в тилу, його захисту, оборони і охорони; організацію системи управління тилом; безпосереднє керівництво підготовкою тилу до виконання завдань та його діями під час бою; організацію і здійснення контролю та інші заходи.

Управління тилом повинне забезпечувати ефективне використання можливостей частин, підрозділів тилу і виконання ними поставлених завдань у визначені строки та за будь-яких умов обстановки. Для цього воно повинне бути стійким, безперервним, оперативним та прихованим.

Стійкість і безперервність управління тилом досягаються: знанням обстановки, що реально склалася; правильним усвідомленням завдання, яке поставлене старшим командиром (начальником); своєчасним прийняттям рішень та чіткою постановкою завдань підпорядкованим органам тилу; наявністю зв'язку з частинами (підрозділами), що забезпечуються, з підпорядкованими і взаємодіючими органами тилу, з старшими начальниками, а також надійною його роботою та комплексним використанням всіх технічних засобів управління; умілим розміщенням тилових пунктів управління, командних пунктів (пунктів управління) частин (підрозділів) тилу, своєчасним їх переміщенням під час бою, швидкою передачею, при необхідності, управління з одного пункту на інший, відновленням порушеного управління.

Оперативність управління тилом полягає: у постійному знанні обстановки і швидкому реагуванні посадових осіб на її зміни; у своєчасному уточненні прийнятого рішення і поставлених завдань; в умінні заступників командирів з тилу, начальників організаційно-планових відділень, начальників служб та командирів частин (підрозділів) тилу застосовувати найбільш доцільні методи роботи і вирішувати поставленні завдання в строки, які забезпечують виконання бойових завдань частинами (підрозділами).

Прихованість управління тилом полягає в забезпеченні збереження в таємниці всіх заходів, пов'язаних з підготовкою та веденням бою, тиловим і технічним забезпеченням частин (підрозділів).

Прихованість управління тилом досягається:

обмеженням кола осіб, які допускаються до планування бойових дій і тилового забезпечення частин (підрозділів);

прихованим розміщенням і переміщенням тилових пунктів управління з'єднань і частин та командних пунктів (пунктів управління) частин і підрозділів тилу;

дотриманням правил і порядку переговорів та передач інформації технічними засобами зв'язку;

застосуванням засекречуючої апаратури зв'язку, шифруванням і кодуванням документів, використанням таблиць позивних і сигналів, переговорних таблиць і карт;

проведенням заходів маскування згідно з планом вищого штабу.

Управління тилом будується на основі:

суворого єдиноналля;

централізації управління при наданні підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених їм завдань;

твердості і наполегливості у проведенні прийнятих рішень та планів у життя;

оперативного і гнучкого реагування на зміни обстановки;

особистої відповідальності командирів з'єднань і частин, заступників командирів з тилу, командирів підрозділів, начальників служб, командирів частин і підрозділів тилу за рішення, що приймаються, дії підпорядкованих органів тилу та за результати виконання ними поставлених завдань.

Організаційно-технічну основу управління тилом складає система управління тилом. Вона включає: посадових осіб і органи управління тилом, пункти управління тилом, засоби управління - зв’язок і автоматизовані комплекси управління, а також інші спеціальні засоби. Система управління тилом повинна мати високу бойову готовність, живучість, стійкість та забезпечувати можливість як централізованого так і децентралізованого управління.

2. Функції посадових осіб і органів управління по управлінню тилом. Методи роботи.

Кожна посадова особа і орган управління з'єднання, частини, підрозділу виконує конкретні функції в управлінні тилом. Ці функції проявляються як права і обов'язки посадових осіб та визначаються відповідними положеннями статутів та настанов. Знання і суворе виконання посадовими особами своїх обов'язків та уміле використання прав - одна із основних умов їх успішної роботи щодо тилового забезпечення частин (підрозділів) і надійного функціонування системи управління тилом.

Для забезпечення надійного і ефективного управління тилом необхідні: високий рівень професійної підготовки і організаторської роботи командирів, заступників командирів з тилу, начальників служб, командирів частин і підрозділів тилу, усіх інших посадових осіб військового тилу; глибоке розуміння ними характеру і способів ведення сучасних бойових дій, принципів тилового і технічного забезпечення з'єднань (частин); тверде знання можливостей і основ застосування підпорядкованих засобів тилу; уміння правильно усвідомлювати завдання, які поставлені старшими начальниками і оцінювати обстановку; передбачення і передбачливість; висока оперативність і організованість у роботі при прийнятті рішення, постановці (уточненні) завдань підлеглим і плануванні забезпечення; дисципліна, старанність, розумна ініціатива; уміле використання засобів зв'язку і автоматизації управління тилом.

Командир з'єднання, частини, підрозділу повністю відповідає за всебічне забезпечення підпорядкованих частин (підрозділів). Він визначає завдання тилу, здійснює контроль за їх виконанням, виділяє необхідні сили та засоби для підсилення тилу.

Основою управління тилом з'єднання, частини, підрозділу є рішення командира та його вказівки щодо тилового і технічного забезпечення. Командир здійснює керівництво тилом особисто, через штаб з'єднання (частини, підрозділу), своїх заступників з тилу і озброєння, начальників родів військ і безпосередньо підлеглих йому начальників служб.

Штаб з'єднання, частини, підрозділу - основний орган управління частинами (підрозділами). При організації всебічного забезпечення бойових дій, штаб своєчасно доводить до заступників командира з тилу та озброєння, начальників родів військ і підлеглих безпосередньо командиру начальників служб з'єднання (частини) розпорядження і вказівки командира з питань тилу та інші дані, необхідні для планування і організації тилового та технічного забезпечення, інформує про зміни обстановки; узгоджує роботу зазначених посадових осіб щодо забезпечення частин (підрозділів); виділяє згідно з розпорядженнями командира додаткові сили і засоби для захисту, оборони, охорони, організації зв'язку тилу та вирішення інших завдань щодо забезпечення його дій.

Під керівництвом начальника штабу проводяться заходи щодо забезпечення живучості системи управління частинами (підрозділами), по використанню сил і засобів зв'язку та автоматизації управління, а також щодо прихованого управління військами. Вказівки начальника штабу з цих питань розповсюджуються і на систему управління тилом.

Заступник командира з'єднання (частини) з тилу повинен:

постійно знати в обсязі, необхідному для виконання своїх службових обов'язків обстановку, завдання з'єднання (частини) та завдання підпорядкованих і приданих частин (підрозділів);

доповідати командиру і начальнику штабу про стан тилового і технічного по службах тилу забезпечення, про стан і можливості штатних і приданих частин (підрозділів) тилу і їх потреби, а також пропозиції по їх застосуванню;

згідно з вказівками командира і розпорядженнями вищих органів приймати рішення, планувати тилове забезпечення та розподіл штатних і приданих частин (підрозділів) тилу, ставити завдання начальникам служб і органам тилу, контролювати виконання цих завдань і уміло направляти їх дії по забезпеченню частин (підрозділів);

постійно знати де знаходяться і які завдання виконують підпорядковані і придані частини (підрозділи) та їх боєздатність.

Заступник командира з тилу здійснює керівництво тилом особисто, (через організаційно-планове відділення) (в дивізії) підпорядкованих служб.

Заступник командира з'єднання (частини) з тилу - основний організатор тилового забезпечення частин (підрозділів). Він організовує та несе відповідальність за:

всебічну підготовку тилу;

узгоджене розміщення та переміщення частин (підрозділів) тилу, а також частин (підрозділів) технічного забезпечення;

підвезення матеріальних засобів (крім ракет, які доставляються спеціальними транспортними засобами);

використання мобільних підрозділів, підготовку, підтримання у проїжджому стані і використання шляхів підвозу та евакуації;

тилове і технічне забезпечення по підпорядкованих службах;

захист, оборону і охорону тилових об'єктів;

зв'язок тилу і управління ним.

Вказівки заступника командира з тилу з цих питань зобов’язані виконувати усі начальники родів військ і служб з'єднання (частини) а також командири частин (підрозділів).

Організаційно-планове відділення - основний орган управління тилом бригади. Робота організаційно-планового відділення організовується на підставі розпоряджень і вказівок заступника командира з тилу, штабу з'єднання і вищого штабу тилу у тісній взаємодії з начальниками родів військ і підпорядкованими безпосередньо командиру начальниками служб.

Основні завдання організаційно-планового відділення: забезпечення бойової готовності тилу; збір, вивчення та оцінка даних обстановки; ведення оперативного обліку особового складу тилу та запасів матеріальних засобів; підготовка необхідних розрахунків і пропозицій заступнику командира бригади з тилу щодо тилового і технічного по службах тилу забезпечення частин (підрозділів); планування тилового забезпечення; розробка проектів наказів, розпоряджень по тилу; своєчасне доведення завдань до виконавців і контроль за їх виконанням; організація взаємодії між службами, підпорядкованими заступнику командира з тилу і підтримання її під час бойових дій; організація захисту, оборони і охорони тилу; доповідь штабу з'єднання і вищому штабу тилу тилової обстановки і прийнятих рішень; інформування заступників командирів частин з тилу (у тому числі і взаємодіючих), начальників родів військ і служб в обсязі, що їх стосується, про зміни обстановки; організація системи управління тилом.

Начальник організаційно-планового відділення є заступником начальника тилу бригади, тільки він має право віддавати розпорядження від його імені. Начальник організаційно-планового відділення повинен постійно знати обстановку, бути готовим у будь-який час доповісти заступнику командира бригади з тилу про стан тилу і його можливості та пропозиції по організації тилового забезпечення частин.

Начальники служб тилу з'єднання (частини) відповідають за забезпечення частин (підрозділів) і технічне забезпечення по своїх службах. Згідно з вказівками заступника командира з тилу (начальника організаційно-планового відділення) вони організовують дії підпорядкованих їм частин (підрозділів) тилу і несуть відповідальність за їх бойову готовність та виконання ними поставлених завдань; доповідають заступнику командира з тилу а також подають в організаційно-планове відділення дані в обсязі, необхідному для планування і організації тилового забезпечення частин (підрозділів); подають заявки на підвезення матеріальних засобів і евакуацію; приймають участь у розробці проектів наказів, розпоряджень по тилу і плану тилового забезпечення; планують і організують забезпечення частин (підрозділів) по підпорядкованих службах; проводять заходи щодо поповнення запасів матеріальних засобів у бойових частинах (підрозділах) і в частинах (підрозділах) матеріального забезпечення з'єднання (частини); організовують правильну технічну експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт та евакуацію відповідної техніки. Начальники служб тилу повинні постійно знати обстановку в межах своєї діяльності і бути готовими доповісти заступнику командира з тилу необхідні дані та пропозиції щодо організації забезпечення частин (підрозділів) по своїй службі.

Заступник командира бригади (частини) з озброєння, начальники родів військ і підлеглі безпосередньо командиру начальники служб інформують заступника командира з тилу про забезпеченість частин (підрозділів) відповідними видами матеріальних засобів у обсязі, необхідному для планування і організації їх підвезення, подають в організаційно-планове відділення (заступнику командира з тилу) заявки на підвезення і евакуацію, організовують підготовку озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, які підлягають підвезенню та евакуації.

Зміст, організація та методи роботи заступника командира з тилу, начальника організаційно-планового відділення, начальників служб та інших посадових осіб з'єднання (частини) при підготовці та під час бойових дій визначаються конкретною обстановкою, характером отриманих завдань і встановленими строками готовності тилу до їх виконання. У всіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечувати: тверде та безперервне управління тилом; своєчасне прийняття рішень, повне та якісне виконання заходів щодо планування і організації забезпечення частин (підрозділів); узгоджену діяльність посадових осіб всіх ланок тилу; надання підлеглим більше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань; оперативне реагування на зміни обстановки; найбільшу ефективність використання сил та засобів тилу.

При підготовці до бойових дій посадові особи і органи управління тилом з'єднання (частини) повинні подати командиру дані, необхідні для прийняття рішення на бойові дії, розробити рішення на тилове забезпечення частин (підрозділів) у наступних бойових діях, довести до виконавців завдання, які витікають з цього рішення, здійснити планування тилового забезпечення з'єднання (частини).

Для того, щоб виконати ці заходи, заступник командира з тилу повинен знати: положення і характер дій противника; положення, стан, забезпеченість і характер дій бойових частин (підрозділів) з'єднання (частини); положення і характер дій сусідів; положення і стан частин (підрозділів) тилу; мету і характер наступних бойових дій; замисел командира з'єднання (частини) на бій і його вказівки щодо забезпечення частин (підрозділів); порядок тилового забезпечення з'єднання (частини), установлений старшим начальником; вказівки штабу з'єднання (частини) по організації управління і зв'язку у наступному бою; строк готовності частин (підрозділів) до бою і строк готовності тилу до виконання завдань. Від змісту цієї інформації, джерел та строків її одержання, багато в чому залежить послідовність і зміст роботи заступника командира з тилу та інших посадових осіб при підготовці до забезпечення бойових дій.

Робота заступника командира з тилу, як і інших посадових осіб з'єднання (частини), при підготовці до бою планується штабом і здійснюється у безпосередньому зв'язку з штабом, заступниками командира, начальниками родів військ і служб. Вона суворо узгоджується з послідовністю і змістом роботи командира з'єднання (частини).

При прийнятті рішень, постановці завдань і плануванні тилового забезпечення в з'єднанні (частині) можуть бути застосовані методи: послідовної роботи, паралельної роботи або їх поєднання (у різних ланках). Конкретний метод роботи на певний період встановлюється командиром.

Метод послідовної роботи застосовується при наявності достатнього часу на підготовку до бойових дій. При цьому методі кожна нижча інстанція починає свою роботу після прийняття рішення старшим командиром (командуючим) на основі одержаного бойового наказу або бойового розпорядження, а також наказу (розпорядження) по тилу. Робота по розробці рішення та плануванню тилового забезпечення здійснюється послідовно у міру завершення виконання цих заходів у вищій інстанції. Цей метод є основним при завчасній підготовці до бойових дій у мирний час.

Метод паралельної роботи застосовується при обмежених строках підготовки до бойових дій і є основним під час ведення бойових дій. Прийняття рішень і планування бойових дій, в тому числі і їх забезпечення, в нижчих ланках починаються після того, як старшими начальниками вироблений тільки перший елемент рішення – замисел операції (бою) і здійснюються паралельно на основі одержаних від них попередніх бойових розпоряджень і попередніх розпоряджень по тилу.

Робота заступника командира з'єднання (частини) з тилу по тиловому забезпеченню бойових дій частин (підрозділів) починається з одержанням з'єднанням (частиною) бойового завдання. Підставою для початку цієї роботи є ознайомлення заступника командира з тилу із завданням з'єднання (частини), метою і розмахом наступних бойових дій та установленим вищим командуванням порядком тилового забезпечення з'єднання (частини) при підготовці і під час бойових дій.

Командир з'єднання (частини) з метою своєчасної підготовки тилу, усвідомивши завдання, орієнтує заступника командира з тилу про наступні дії частин (підрозділів) і дає вказівки, у яких може зазначити: основні завдання тилу; напрямок зосередження його основних зусиль; строк готовності тилу; до якого строку і які дані підготувати для прийняття рішення на бойові дії.

Порядок тилового забезпечення з'єднання (частини) при підготовці і під час ведення бойових дій визначається наказом (розпорядженням) по тилу об'єднання (з'єднання).

Заступник командира з'єднання (частини) з тилу, користуючись даними, одержаними при орієнтуванні, вказівками командира і наказом (розпорядженням) по тилу вищого командування, усвідомлює завдання, визначає заходи щодо підготовки тилу, які необхідно провести негайно; проводить розрахунок часу; орієнтує начальника організаційно-планового відділення (в бригаді) і підлеглих начальників служб про характер наступних бойових дій і дає їм вказівки; оцінює обстановку; виробляє рішення на тилове забезпечення частин (підрозділів) у наступних бойових діях, узгоджує його з начальником штабу з'єднання (частини) і в установлений час доповідає командиру на затвердження; організовує постановку відповідних завдань частинам (підрозділам) і органам тилу, завершує планування тилового забезпечення, взаємодію тилу; здійснює контроль та надає допомогу командирам частин (підрозділів) і органів тилу по підготовці бойових дій у тиловому відношенні.

У тому випадку, коли безпосередня підготовка бою у з'єднанні (частині) починається з одержанням попереднього бойового розпорядження і попереднього розпорядження по тилу об'єднання (з'єднання), заступник командира з тилу організовує свою роботу у такій же послідовності, але в результаті оцінки обстановки він визначає замисел (основні питання рішення) тилового забезпечення, узгоджує його з начальником штабу і доповідає командиру з’єднання (частини), після чого віддає попередні розпорядження по тилу. Після одержання з'єднанням (частиною) бойового наказу чи бойового розпорядження і витягу із наказу, наказу (розпорядження) по тилу об'єднання (з'єднання) заступник командира з тилу завершує розробку рішення на тилове забезпечення частин (підрозділів) у наступних бойових діях.

Для забезпечення планомірної і цілеспрямованої роботи заступника командира з тилу після одержання з'єднанням (частиною) бойового завдання важливе значення має добре організований збір і обробка вихідної інформації.

В період, що передує одержанню з'єднанням (частиною) бойового завдання, заступник командира з тилу (в бригаді - і начальник організаційно-планового відділення) організовує збір інформації про характер дій противника, положення, характер дій та забезпеченість з'єднання (частини) матеріальними засобами, положення і стан органів тилу. Ця інформація характеризує обстановку, яка склалася на момент одержання нового бойового завдання. Вихідна обстановка - обов'язковий елемент документів, що розробляються, вона відображається на картах і у пояснювальній записці (розрахунках) до плану тилового забезпечення, а також у розрахунках по службах тилу. Деяка частина інформації (забезпеченість матеріальними засобами, маса розрахунково-постачальних одиниць) може бути оформлена у вигляді довідок для оцінки обстановки.

Роботу заступника командира з тилу, начальника організаційно-планового відділення і начальників служб тилу при прийнятті рішення, постановці завдань і плануванні тилового забезпечення можна умовно поділити на два періоди: перший - при прийнятті рішення командиром; другий - після прийняття рішення командиром з'єднання (частини).

Змістом першого періоду роботи може бути: усвідомлення завдання, визначення заходів щодо підготовки тилу, які необхідно провести негайно, розрахунок часу, орієнтування підлеглих та віддача їм вказівок; оцінка обстановки та розробка рішення на тилове забезпечення частин (підрозділів); узгодження рішення з начальником штабу та доповідь командиру з'єднання (частини) на затвердження.

Зміст другого періоду: організація постановки відповідних завдань частинам (підрозділам) та органам тилу; завершення планування тилового забезпечення відповідно з прийнятим рішенням; організація взаємодії тилу; проведення організаторської роботи щодо підготовки бойових дій у тиловому відношенні; контроль готовності тилу до виконання поставлених завдань і доповідь про готовність командиру з'єднання (частини) та заступнику командуючого (командира) по тилу об'єднання (з'єднання).

3. Пункти управління тилом

Для управління частинами (підрозділами) в з'єднанні (частині) розгортається система пунктів управління. Один із обов’язкових її елементів, як правило - тиловий пункт управління (ТПУ). З ТПУ здійснюється управління тилом і частинами (підрозділами) технічного забезпечення. В з'єднаннях і частинах, де ТПУ не створюється, а також у батальйонах і дивізіонах управління тилом здійснюється з командних (командно-спостережних) пунктів.

В частинах тилу для управління підрозділами організовуються командні пункти (КП); командири підрозділів тилу здійснюють управління з своїх пунктів управління (ПУ).

Склад ТПУ, як і всіх пунктів управління, визначається розрахунком розподілу особового складу управління з'єднання (частини), засобів зв'язку і транспортних засобів по пунктах управління. Розрахунок здійснюється начальником штабу і затверджується командиром з'єднання (частини). До складу ТПУ входять заступники командира з'єднання (частини) з тилу і озброєння з підпорядкованими їм службами, відділення (офіцери), які займаються питаннями обліку і комплектування, а також інші відділення (служби) та офіцери, які не ввійшли до складу командного і запасного командного пунктів.

Для організації зв'язку, забезпечення розміщення і переміщення особового складу ТПУ та обслуговування технічних засобів управління із частин (підрозділів) зв'язку і тилу, комендантських підрозділів виділяються особовий склад, командно-штабні машини, транспортні засоби, засоби зв'язку і автоматизації управління, а також інші необхідні сили та засоби. Всього на ТПУ може бути: в бригаді - до 120 чоловік особового складу і 25 - 30 автомобілів; у бригаді і полку – 35 - 45 чоловік і 8 - 10 автомобілів.

Очолює ТПУ та організовує його роботу заступник командира з'єднання (частини) з тилу. Його вказівки з питань розміщення, переміщення, внутрішнього розпорядку, організації комендантської служби та бойового чергування, таємного діловодства, захисту, оборони, охорони і маскування, а також використання технічних засобів зв'язку і автоматизації управління обов'язкові для виконання іншими посадовими особами, які входять до складу ТПУ.

Тиловий пункт управління повинен забезпечувати безперервне управління тилом з'єднання (частини) в будь-яких умовах обстановки, як на місці так і під час руху. Для цього він повинен мати: надійний зв'язок; добре організовані захист особового складу, засобів управління і транспортних засобів від високоточної зброї, оборону і охорону від нападу диверсійно-розвідувальних груп противника; можливість швидкого згортання і розгортання під час бойових дій.

Час та місце розгортання ТПУ визначає командир або начальник штабу з'єднання (частини). Місце розміщення ТПУ повинно бути відоме тільки тим посадовим особам, яким це необхідно для виконання службових обов'язків. ТПУ розгортається у районі розміщення основних сил і засобів частини (підрозділу) матеріального забезпечення з'єднання (частини).

При цьому ТПУ включає елементи: групу управління тилом; групу управління частинами (підрозділами) технічного забезпечення; групу інших органів (посадових осіб), що розміщуються на ТПУ, але не входять до складу зазначених груп управління; вузол зв'язку; групу забезпечення.

Віддаленість цих елементів один від одного повинна забезпечувати необхідну живучість ТПУ, стійкий зв'язок між ними, надійну оборону і охорону. При розгортанні ТПУ полку вузол зв'язку територіально не виділяється. Командно-штабні машини розміщуються в групах управління тилом і підрозділами технічного забезпечення.

Розміри майданчиків для розміщення тилових пунктів управління залежать від їх складу, захисних властивостей місцевості і доцільного розташування елементів. З урахуванням вимог розосередженого розміщення елементів, вони можуть бути: у бригаді (полку) - до 150х300 (100х500) м; в бригаді - до 250х1500м.

Відповідно до характеру та обсягу роботи тої чи іншої посадової особи чи органу управління, робочі місця в спеціальних автомобілях, що виділяються на ТПУ, обладнуються засобами зв'язку, електронно-обчислювальною технікою, засобами звукозапису, збору даних обстановки та іншими технічними засобами управління.

Радіостанції середньої потужності з метою усунення перешкод у роботі іншим радіостанціям та забезпечення радіомаскування виносяться за межі району ТПУ на відстань до 1 км. Посадочний майданчик для гелікоптерів (літаків) зв'язку обладнується на відстані 3 - 5 км від ТПУ.

Розміщення і обладнання ТПУ повинні забезпечувати його живучість, надійний зв'язок з бойовими частинами (підрозділами), частинами (підрозділами) тилу і технічного забезпечення, з ТПУ вищого об'єднання (з'єднання) і сусідніх з'єднань (частин), а також між посадовими особами на ТПУ, зручність роботи та можливість відпочинку і особистого спілкування посадових осіб.

Живучість ТПУ багато у чому залежить від його надійного захисту, оборони, охорони та маскування.

Для ведення радіаційної, хімічної і бактеріологічної (біологічної) розвідки в районі ТПУ силами частини (підрозділу) РХБ розвідки розгортається хімічний спостережний пост. Крім того, всі пости охорони та патрулі ведуть спостереження і в разі виявлення ознак зараження доповідають про це по команді.

Оборона ТПУ будується по круговій системі і входить в загальну систему оборони частин (підрозділів) тилу і технічного забезпечення.

Охорона ТПУ забезпечується системою цілодобових і нічних постів та цілодобового патрулювання на зовнішніх підступах і в середині району розміщення, а також загородженням шляхів підходу до нього.

При організації захисту, оборони і охорони ТПУ заступник командира з'єднання (частини) з тилу визначає завдання особовому складу, установлює сигнали сповіщення та порядок дій за ними.

Ступінь інженерного обладнання району розміщення ТПУ визначається умовами обстановки, характером місцевості, наявністю для цього сил і засобів та їх можливостями, а також часом, на протязі якого ТПУ буде знаходитись у цьому районі.

У всіх випадках роботи щодо вдосконалення інженерного обладнання та маскування району розміщення повинні починатись негайно по прибуттю і вестись безперервно, незалежно від імовірних строків перебування у цьому районі.

Переміщення ТПУ у новий район здійснюється тільки з дозволу командира чи начальника штабу з'єднання (частини), при цьому повинне підтримуватись безперервне та стійке управління тилом і частинами (підрозділами) технічного забезпечення. Переміщення організовує заступник командира з тилу. Для розвідки і уточнення нового району розміщення ТПУ та організації робіт щодо його інженерного обладнання, доцільно висилати рекогносцировочну групу.

Як правило, ТПУ переміщується разом з частинами (підрозділами) тилу, в голові колони. Про початок переміщення та прибуття у новий район заступник командира з тилу доповідає начальнику штабу з'єднання (частини) та начальнику вищого штабу тилу (заступнику командира з'єднання з тилу). Одночасно він інформує про це заступників командирів частин з тилу (командирів батальйонів, дивізіонів) та командирів підпорядкованих частин (підрозділів) тилу.

Організовуючи роботу ТПУ, заступник командира з'єднання (частини) з тилу визначає порядок бойового чергування, добовий розпорядок роботи і організацію чергування по ТПУ.

Бойове чергування посадових осіб на ТПУ для забезпечення його цілодобової роботи організовується позмінно з широким застосуванням принципу взаємозамінності. Заступник командира з’єднання (частини) з тилу розробляє і узгоджує з штабом типовий добовий розпорядок роботи, який уточнюється відповідно до обстановки. Розпорядок регламентує час роботи і відпочинку посадових осіб із складу ТПУ, строки збору та доповіді даних обстановки, проведення інформування про обстановку, підведення підсумків за добу та виконання інших завдань особовим складом ТПУ.

Для підтримання суворого військового порядку, організованості та чіткості у роботі на ТПУ організовується чергування. Черговий призначається із числа офіцерського складу ТПУ на добу або на менший строк залежно від обстановки згідно з графіком чергування. Черговий ТПУ підпорядкований заступнику командира з'єднання (частини) з тилу.

Під час чергування він розміщується в командно-штабній машині заступника командира з тилу чи начальника організаційно-планового відділення (в дивізії).

Черговий ТПУ зобов'язаний знати бойову і тилову обстановку, місця розміщення органів тилу і частин (підрозділів) технічного забезпечення, а також пунктів управління свого з'єднання (частини), підпорядкованих частин (підрозділів) та ТПУ вищої інстанції. Він повинен перевіряти своєчасність передачі та отримання наказів, розпоряджень, зведень, донесень, приймати та доповідати заступнику командира з тилу і іншим посадовим особам дані обстановки, слідкувати за станом зв'язку та дотриманням установленого порядку в районі розміщення ТПУ, знати та подавати установлені сигнали сповіщення.

Для виконання обов'язків черговий ТПУ повинен мати підготовлене робоче місце, інструкцію черговому, документи кодованого зв'язку, в тому числі закодовану карту, таблиці позивних вузлів зв'язку та посадових осіб, схему розміщення ТПУ з відображеними на ній заходами щодо захисту, оборони та охорони, документи обліку радіаційної і хімічної обстановки, робочий журнал, графік чергування по ТПУ, журнал прийому і здачі чергування, опис документів і майна, які знаходяться у чергового. Для зберігання документів чергового і робочих папок виконавців у чергового ТПУ повинен бути металева скринька (сейф).

При виході ТПУ з ладу тимчасове управління тилом передається: в бригаді - на ТПУ однієї з частин або на командний пункт частини матеріального забезпечення; в частині - на її командний пункт. Досвід навчань показує, що доцільно, якщо це можливо, на командний пункт з’єднання виділяти представників тилу, які при необхідності могли б тимчасово взяти на себе управління тилом. Особовий склад, засоби зв'язку та транспортні засоби, які збереглись після виходу ТПУ з ладу, використовуються для укомплектування того пункту управління, на який передається управління тилом.

Зв'язок - основний засіб управління. Для управління тилом, частинами (підрозділами) технічного забезпечення з'єднання (частини) застосовуються радіо, радіорелейні, проводові, рухомі та сигнальні засоби зв'язку. Всі технічні засоби зв'язку використовуються комплексно із застосуванням апаратури автоматичного засекречування і засобів кодування.

В з'єднаннях (частинах), де управління тилом та частинами (підрозділами) технічного забезпечення здійснюється з ТПУ, створюються системи зв'язку тилу, які є складовою частиною систем зв'язку з'єднань (частин). В з'єднаннях (частинах), де ТПУ не створюються, а також в батальйонах і дивізіонах, управління тилом та частинами (підрозділами) технічного забезпечення здійснюється з використанням систем зв'язку цих з'єднань, частин, батальйонів, дивізіонів.

Система зв'язку тилу з'єднання (частини) включає вузли зв’язку тилових пунктів управління, командних пунктів (пунктів управління) частин (підрозділів) тилу і частин (підрозділів) технічного забезпечення, лінії прямого зв'язку між командними пунктами і пунктами управління, які розгортаються силами і засобами частин (підрозділів) тилу і частин (підрозділів) технічного забезпечення, лінії прив'язки вузлів зв'язку ТПУ (командних пунктів і пунктів управління частин тилу і частин технічного забезпечення) до опорної мережі зв'язку.

В системі зв'язку тилу, як і в системі зв'язку з'єднання (частини) організовуються переважно прямі зв'язки між пунктами управління. У забезпеченні прямих зв'язків важлива роль відводиться зв'язку радіозасобами, який є основним, а в багатьох випадках - єдиним засобом зв'язку. Зв'язок радіозасобами широко використовується як під час роботи пунктів управління на місці, так і в русі. Він організовується, як правило, в радіомережах, а в необхідних випадках - в радіонапрямках. Зв'язок радіозасобами організовується таким чином, щоб при різких змінах обстановки не виникало потреби його значної перебудови.

Зв'язок проводовими засобами організовується, як правило, у вихідному положенні для наступу, при бойових діях без частих змін місцезнаходження пунктів управління (при форсуванні водних перешкод, в обороні, при знищенні оточеного противника), а також для забезпечення внутрішнього зв'язку на пунктах управління та дистанційного управління радіостанціями. При цьому використовуються не тільки канали проводового зв'язку, безпосередньо організовані від ТПУ, а й ті канали, на які можна вийти через вузол зв'язку командного пункту з'єднання (частини) або інші вузли зв'язку.

Зв'язок рухомими засобами у всіх видах бойових дій широко застосовується для доставки бойових документів. Сигнальний зв’язок використовується для передачі завчасно встановлених коротких сигналів взаємного розпізнавання та сповіщення.

Для забезпечення зв'язку з командиром і штабом, з ТПУ частин та вищим ТПУ, з підпорядкованими органами тилу і частинами (підрозділами) технічного забезпечення, а також між посадовими особами на ТПУ, розгортається вузол зв'язку. У склад вузла зв'язку входять командно-штабні машини із засобами зв'язку, окремі радіостанції, комплексні апаратні зв'язку, відділення станції фельд'єгерсько-поштового зв'язку (в частині - окремі рухомі засоби зв'язку) та посадочний майданчик для гелікоптерів (літаків) зв'язку. Організаційно-технічна структура вузла зв’язку дозволяє посадовим особам використовувати радіостанції безпосередньо в командно-штабних машинах або через лінії дистанційного управління з своїх сховищ.

Зв'язок тилу з'єднання (частини) планується відповідно до вказівок начальника штабу і рішення заступника командира з тилу. При цьому враховується наявність та стан сил і засобів зв'язку. Безпосередньо організовує зв'язок тилу начальник зв'язку з'єднання (частини). Він відповідає за своєчасну організацію і стійку роботу зв'язку тилу.

Заступник командира з'єднання (частини) з тилу в будь-яких умовах обстановки зобов'язаний мати при собі засоби зв'язку, які дозволяють йому підтримувати постійний зв'язок із штабом і ТПУ свого з'єднання (частини). Він повинен вміти особисто вести переговори з використанням відповідних технічних засобів зв'язку.

Від ТПУ з'єднання (частини) зв'язок організовується із заступниками командирів частин з тилу і з озброєння (командирами батальйонів, дивізіонів), командирами підпорядкованих частин (підрозділів) тилу і командирами частин (підрозділів) технічного забезпечення. Зв'язок з командирами підрозділів тилу і технічного забезпечення, які не мають штатних засобів зв'язку, організовується і здійснюється через найближчі до них вузли зв'язку та з використанням рухомих засобів.

З метою захисту засобів зв'язку на пунктах управління тилом від високоточної зброї необхідно максимально скорочувати час роботи радіозасобів на передачу за рахунок застосування швидкодіючої апаратури, здійснювати передачу при мінімально необхідній потужності, розосереджувати та виносити за межі пунктів управління тилом випромінюючі радіоелектронні пристрої, застосовувати нелінійне розміщення елементів вузлів зв'язку на місцевості.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Управління тилом процес творчий, в основі якого лежать мислення і інтелект людини. Надійність і ефективність управління тилом забезпечуються: високим рівнем професійної підготовки і організаторської роботи посадових осіб, глибоким розумінням ними характеру і способів ведення сучасних бойових дій, твердим знанням можливостей і основ застосування підпорядкованих органів тилу, умінням правильно організувати роботу при прийнятті рішень, постановці (уточненні) завдань підлеглим і плануванні тилового забезпечення, дисциплінованістю, старанністю, розумною ініціативою, умілим використанням засобів зв'язку і автоматизації управління тилом.

Організація і методи роботи посадових осіб по управлінню тилом у всіх випадках повинні забезпечувати тверде та безперервне управління тилом, своєчасне прийняття рішень, повне та якісне виконання заходів по плануванню і організації забезпечення частин (підрозділів), узгоджену діяльність посадових осіб всіх ланок тилу, надання підлеглим по можливості більше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань, оперативне реагування на зміни обстановки, найбільшу ефективність використання сил та засобів тилу.

ЗАВДАННЯ СЛУХАЧАМ НА САМОСТІЙНУ ПІДГОТОВКУ:

1. Вивчити рекомендовану літературу і доповнити конспект лекції.

2. Накреслити у робочих зошитах схеми:

”Методика роботи посадових осіб і органів управління при організації бою (метод послідовної роботи)”;

”Методика роботи посадових осіб і органів управління при організації бою (метод паралельної роботи)”

"Тиловий пункт управління полку";

"Тиловий пункт управління бригади"

Доцент кафедри підготовки офіцерів запасу

Дата добавления: 2014-01-07