Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Закриті і відкриті джерела іонізуючого випромінювання та захист від них

Читайте также:
  1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони. Основні джерела забруднення атмосферного повітря.
  2. Бар'єр захисту від іскри
  3. Види забруднювачів і джерела забруднення атмосфери
  4. Види і структура доходів населення та джерела їх формування.
  5. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
  6. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
  7. Встановлення надійності засобів захисту інформації в автоматизованій системі
  8. Гідродинамічні аварій. Методика оцінювання інженерного стану при них і заходи захисту населення та території
  9. Державна система охорони та захисту інтелектуальної власності в Україні
  10. Джерела
  11. Джерела водопостачання та їх характеристика.
  12. Джерела даних та методика складання форм звітів про надходження і використання коштів спеціального фонду

Міра дії іонізуючого випромінювання в будь-якому середовищі залежить від енергії випромінювання й оцінюється дозою іонізуючого випромінювання. Остання визначається для повітря, речовини і біологічної тканини. Відповідно розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.

Потужність дози природного фону складає близько 0,15 мкЗв/год і в залежності від місцевих умов може змінюватись удвічі. Для населення, яке проживає поблизу атомних електростанцій та інших підприємств, Національною Комісією з Радіаційного Захисту (НКРЗ) встановлена границя річної дози - 5 мЗв. Цій граничній дозі для населення відповідає постійна протягом року потужність дози на відкритій місцевості 0,6 мкЗв/год. З урахуванням того, що будівлі ослаблюють випромінювання в два і більше рази, потужність дози на відкритій місцевості може бути 1,2 мкЗв/год. Якщо потужність дози перевищує 1,2 мкЗв/год, рекомендується переїхати з даної місцевості або залишатись на ній не більше півроку на рік. Якщо потужність дози перевищить 2,5 мкЗв/год, то час перебування потрібно зменшити до одного кварталу на рік, при 7 мкЗв/год - одним місяцем в рік, і т.д. В усіх випадках при виявленні підвищеного рівня зовнішнього опромінення рекомендується повідомити про це представника санітарно-епідеміологічної служби і отримати від них кваліфіковані дані про реальний стан опромінення і рекомендації про поведінку в цих умовах.

Будь-які джерела іонізуючого випромінювання, будова яких виключає проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище при передбачених умовах їхньої експлуатації і зносу, називаються закритими. Захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної безпеки при застосуванні таких джерел, базуються на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною. Головні з них такі:

- доза зовнішнього опромінення пропорційна інтенсивності випромінювання і часу впливу;

- інтенсивність випромінювання від точкового джерела пропорційна кількості часток, що виникають у ньому за одиницю часу, і обернено пропорційна квадрату відстані.

З цих закономірностей випливають основні принципи забезпечення радіаційної безпеки: зменшення потужності джерел до мінімальних величин ("захист кількістю"); скорочення часу роботи з джерелом ("захист часом"); при використанні джерел малої потужності збільшення відстані від них до людей ("захист відстанню"); екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання ("захист екраном").

Відкритими називаються такі джерела іонізуючого випромінювання, при використанні яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище. При цьому може відбуватися не тільки зовнішнє, але і додаткове внутрішнє опромінення персоналу.



Це може відбутися під час надходження радіоактивних ізотопів у навколишнє робоче середовище у вигляді газів, аерозолів, а також твердих і рідких радіоактивних відходів. Джерелами аерозолів можуть бути не тільки виробничі операції, але і забруднені радіоактивними речовинами робочі поверхні, спецодяг і взуття.

Основні принципи захисту, що застосовуються при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді:

- герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

- заходи планового характеру;

- застосування санітарно-технічних засобів і устаткування;

- використання спеціальних захисних матеріалів;

- використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу;

- дотримання правил особистої гігієни;

- очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних конструкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;

- використання радіопротекторів (біологічний захист).

У випадку забруднення радіоактивними речовинами, особистий одяг і взуття повинні пройти дезактивацію під контролем служби радіаційної безпеки, а у випадку неможливості дезактивації їх слід захоронити як радіоактивні відходи.

Опромінення може бути одно- і багаторазовим. Одноразовою (однократною) вважають дозу опромінення, отриману за перші чотири доби. Доза опромінення до 50...80 Р, отримана за перші чотири доби, не викликає ураження і порушення працездатності, за винятком деяких змін в крові. Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, є багаторазовим.

Дія проникаючої радіації на матеріали і обладнання залежить від виду випромінювання, дози радіації, природи опромінюваної речовини і умов навколишнього середовища. Найсильнішою є дія проникаючої радіації на електронне обладнання, фотоплівки, обчислювальні машини і оптичні прилади. Під дією гамма-випромінювання порушуються діелектричні властивості ізоляційних матеріалів. Інтенсивне опромінення викликає потемніння оптичних приладів. Скло оптичних приладів темніє при дозах опромінення в тисячі і десятки тисяч рентгенів. Для підвищення стійкості роботи електронного обладнання в умовах дії проникаючої радіації необхідно користуватися захисними екранами, радіаційно-стійкими матеріалами і деталями, а також використовувати автоматичні вимикаючі пристрої.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Радіаційна безпека та протирадіаційний захист | Загальні вимоги до заходів із забезпечення протирадіаційного захисту в умовах практичної діяльності

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 6546; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.