Законодавство про спадкування

Насамперед, питання спадкоємного права регулюються Конституцією України, яка гарантує охорону державою права приватної власності, в ст. 41 вказано, що "кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності". Основним же нормативним актом спрямованим на регулювання спадкових правовідносин є книга VI Цивільного кодексу України.

Вітчизняний законодавець і в ЦК 1922р., і в ЦК 1963 р., і в ЦК 2003р. послідовно захищав і захищає інтереси так званих обов'язкових спадкоємців. Законодавець змінював коло осіб, які мали право на обов'язкову частку, розмір обов'язкової частки, але загальна тенденція була чітко спрямована на захист майнових інтересів неповнолітніх і непрацездатних осіб, про яких спадкодавець за своє життя повинен був піклуватися. Це діє підстави розглядати положення, що знайшли своє закріплення в ст. 1241 ЦК України 2003р., як форму вираження принципу підгалузевого законодавства.

В ЦК України 2003р. норми спадкового права містяться в книзі VI, в якої сем глав: "Загальні положення про спадкування", "Спадкування за заповітом", "Спадкування за законом", "Здійснення права на спадкування", "Виконання заповіту", "Оформлення права на спадщину", "спадковий договір".

Спадкові правовідносини регулюються і іншими законами, а у випадках, передбачених законом, іншими правовими актами. Серед «інших законів», насамперед, необхідно виділити Закон України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004р.. До відносин спадкування застосовуються норми Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", Закон України "Про авторське право і суміжні права" містить загальні правила про спадщину майнових прав автора та інших осіб, які мають виключне авторське право, а особисті (немайнові) права не входять до складу спадщини. Слід згадати і про Сімейний кодекс України, закони України "Про власність", "Про фермерське господарство", "Про пенсійне забезпечення", "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про банки і банківську діяльність", та інші. В подальшому розглядаючи окремі питання ми будемо посилатися ще на цілу низку законів та нормативних актів.

Слід також зазначити, що спадкове право традиційно належить до найбільш стабільніших інститутів цивільного права. Так, після прийняття ЦК УРСР 1963 року, які регулювали спадкові відносини, практично не змінювалися протягом сорока років.

Дата добавления: 2014-01-07