Доповідач – Леночка Гречук

Поняття і значення функцій менеджменту

Российская специфика

Пример правильной стратегии

Маркетинговые войны

Признаки бренда

1) Известная торговая марка в своей целевой аудитории (60-70% известности)

2) Уникальная идентичность

3) Наличие группы лояльных клиентов

Брендинг – наука и искусство создания долгосрочного покупательского предпочтения ко определенной товарной марке.

Этапы создания бренда:

• Разработка идеологии
• Нейминг
• Разработка упаковки и фирменного стиля
• Регистрация товарного знака
• Продвижение бренда
• Оценка эффективности

Вторая классификация брендов:

1) восточный «корпоративный» подход (бренд – самое важное, что есть у компании; часть лояльности к бренду переносится на другие продукты компании)

- Мастербренд (пример 0 Ford Ka, Ford Focus, Ford Escort, Ford Mondeo)

2) западный подход (можно докупать брендинговый портфель конкурентов, можно их продавать)

- Мегабренд (пример – Procter & Camble)

Зонтичный бренд – разные товары из разных категорий (№ Веселый молочник – молоко, основной бренд).

Истинная природа маркетинга на сегодня есть конфликт между корпорациями, а не удовлетворение человеческих нужд и потребностей (Рас, Траут).

Фирма	Доля рынка	Стратегия
General Motors	59%	Оборонительная (игнорировать конкурентов или нападать на самих себя)
Ford	26%	Наступательная (компания, которая стремится быть лидером, должна бросать вызов компании-лидеру => агрессивная PR-кампания)
Chrysler	13%	Фланговая
American Motors	2%	Партизанская

1) Для «раскрутки» бренда на Западе нужно 20-50 млн. долларов, а в России – 4-12 млн.

2) Символ «аутентичности товара» (отсутствие подозрений в незаконной подделке марки)

3) В сознании отечественного потребителя понятие «брэнд» как бы «расколото» между тремя факторами: страна-производитель, привлекательность упаковки и товарная марка

4) Рекламные инструменты превалируют над другими

(Муромкина И., Евтушенко Е.)

Франчайзинг – это система ведения бизнеса, состоящая из 2-х основных компонентов:

• франчайзора, который лицензирует или продает свою торговую марку, бизнес-систему и ноу-хау,
• и франчайзи, который выплачивает франчайзору первоначальную франшизную плату и затем текущие роялти за право ведения бизнеса.

поняття функцій менеджменту

Управління підприємством вимагає виконання персоналом безлічі різних управлінсь­ких робіт. Розкрити суть управлінської діяльності дозволяє відповідь на питання: чим займа­ються менеджери і які функції вони виконують у загальній структурі організації чи підпри­ємства.

Проблеми, які вирішуються в процесі управлінської діяльності, зводяться до визначення конкретних і ясних цілей розвитку підприємства, встановлення їх пріоритетності, черговості і послідовності їх реалізації. На цій основі розробляються задачі і шляхи їх вирішення, визнача­ються потреби в ресурсах і вишукуються джерела цих ресурсів, а також розробляються способи ефективного контролю за своєчасним і правильним виконанням задач.

Єдиний процес управління підприємством розчленовується на спеціалізовані функції з ме­тою закріплення окремих видів робіт за виконавцями й упорядкування тим самим процесу управління.

Функції - це основна категорія управління, у якій об'єднані зміст управлінської діяльності, її принципи і методи. Під функцією менеджменту розуміється чітко окреслене коло питань і завдань, що вирішуються визначеною посадовою особою чи структурними підрозділами апара­ту управління в процесі управління підприємством. Функції управління відбивають конкретний зміст управлінської діяльності менеджера, апарату управління, характеризують вид цієї діяльно­сті, сукупність обов' язків, закріплених за окремим працівником, підрозділом, призначення кож­ної конкретної ланки управління.

Кожна функція спрямована на вирішення специфічних, різноманітних і складних задач взаємодії між окремими підрозділами організації, що вимагають проведення великого комплексу заходів. Задача визначення основних напрямків розвитку виробництва і їхнього ресурсного забезпечення вирішується через функцію планування; задачі налагодження органі­заційної взаємодії між підрозділами в ході виконання рішень і досягнення планових показни­ків - через функції організації; задача перевірки виконання і порівняння результатів із плановими показниками вирішується через функцію контролю. Таким чином, зміст кожної функції управління визначається специфікою задач, що вирішуються в рамках конкретної функції.

Уперше ввів поняття функцій управління А. Файоль. Вони покладені в основу науки управ­ління і мають таке визначення:

"- передбачати, тобто передбачати майбутнє і виробляти програму дії;

- організовувати, тобто будувати подвійний - матеріальний і соціальний - організм підприємства;

- розпоряджатися, тобто змушувати персонал належним чином працювати;

- координувати, тобто пов' язувати, поєднувати, гармонізувати всі дії і зусилля;

- контролювати, тобто піклуватися про те, щоб усе відбувалося відповідно до встановлених правил і відданих розпоряджень".

Для класифікації функцій управління використовують такі основні ознаки:

- вид управлінської діяльності, що дозволяє відокремити одну роботу від іншої в процесі поділу управ­лінської праці;

- спрямованість видів діяльності (на керований об'єкт чи на фактори зовнішнього середовища).

Ці ознаки дозволяють виділити універсальні і конкретні функції менеджменту

2 доповідач – Смаляна Ірина

УНІВЕРСАЛЬНІ І КОНКРЕТНІ ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Універсальні функції менеджменту (їх частіше називають загальними) визначають вид управлінсь­кої діяльності незалежно від місця її прояву, від виду організації, характеру діяльності, масштабів і т.д. Уні­версальні функції властиві управлінню будь-якою організацією, вони начебто розчленовують зміст управлін­ської діяльності на види робіт за ознакою порядку їх виконання.

У теорії менеджменту немає однозначно визначеної кількості універсальних (загальних) функцій управ­ління. Різні автори розглядають від 5 до 10 і більше універсальних функцій менеджменту. На наш погляд, до­цільно підійти до питання кількісного визначення універсальних функцій менеджменту з погляду мінімально необхідної достатності.

Основні види діяльності керівників, що неможливо виключити з переліку життєво необхідних, а також фактори, що визначають ефективність функціонування підприємства чи організації будь-якої сфери діяльнос­ті, - це:

- цілі: реальні, зрозумілі, кількісно і якісно обґрунтовані, взаємно погоджені в часі і просторі;

- правильно визначені планові орієнтири (напрямки, шляхи, заходи, виконавці, ресурси);

- якісно і вчасно розроблені, обґрунтовані й оптимальні управлінські рішення;

- організація і координування функціонування виробничої системи;

- стимулювання і мотивація трудової діяльності персоналу;

- оперативний і ефективний контроль реалізації планових завдань і рішень, облік і аналіз результатів.

Сучасні концепції менеджменту розглядають управління підприємством як процес, що складається із

серії взаємозалежних дій, як загальну суму функцій управління. Виходячи з цього, пропонується розглянути шість послідовно в часі реалізованих загальних (універсальних) функцій управління - цикл управління, чи, як його називають деякі автори, "коло менеджменту". Стандартна послідовність реалізації цих функцій така: "визначення цілі" - "планування" - "рішення" - "організація" - "мотивація" - "контроль".

Таким чином, управління розглядається не як ряд самостійних операцій, а як серія повторюваних взаємо­залежних дій, послідовно (а частіше паралельно) і безупинно виконуючих названі шість функцій.

3 доповідач – Левченко Євгеній

Дата добавления: 2014-01-07