Тема: Платіжний баланс

B+c+d+e інших факторів – i

A + f фактору праця – j+ k

– дохід власників

В умовах вільного переміщення робочої сили між країнами: L´D > LC Þ частина робочої сили (ВА) з країни I переміститься до країни ΙI. w ­, w´ ¯, ставки зарплати в цих країнах поступово зрівняються і встановляться на рівні BR = LE = L´F.

Країна I: Країна II:

¯ – обсяг виробництва – ­

до a + b + c + d до i + j + k + g + h + e + f

­ з a + f до a+b+d+e+h+f – дохід працівників – ¯ з k+j до k

Незважаючи на переміщення в іншу країну (країну ΙΙ), робоча сила належить країні Ι і приносить їй дохід.

– дохід власників

¯ з b+c+d+e до c інших факторів – ­ з i до i+j+g

Для світу в цілому: сукупний обсяг виробництва ­ з (a + b + c + d + e + f) + (i + j + k) до (a + b + c + d) + (i + j + k + g + h + e + f), тобто на g+h внаслідок більш ефективного розподілу робочої сили між країнами, причому h належить країні I, g – країні II.

3. Особливість міжнародної міграції робочої сили порівняно із зовнішньою торгівлею: система регулювання міграції розвивається в бік більшої жорсткості (провідна тенденція у світовій торгівлі – лібералізація торгових зв’язків).

Національна міграційна політика – комплекс законодавчих, організаційних та інших заходів, що регулюють в’їзд до країни та виїзд з неї.

Зараз усі країни занепокоєні зростаючими масштабами міграції (особливо нелегальної) і вводять більш жорсткі обмеження на в’їзд. Це пов’язано перш за все з тим, що позитивні економічні ефекти міграції можуть перекриватися негативними ефектами.

Основні форми державного регулювання міграції:

1) встановлення кількісних квот на в’їзд іммігрантів (число іммігрантів в цілому, для окремих галузей та великих фірм); мета квот: забезпечення поступовості припливу мігрантів, виключення неконтрольованого в’їзду;

2) прийняття програм, що фінансуються з бюджету, спрямованих на обмеження припливу іноземної робочої сили або на стимулювання рееміграція (економічна допомога країнам масової еміграції, професійна підготовка іммігрантів, сплата їм спеціальних допомог);

3) обмеження приватного характеру (вимоги до здоров’я іммігрантів, віку, політичного та соціального обличчя);

4) часові обмеження (жорсткий контроль за строками перебування мігрантів у приймаючій країні);

1. Суть та принципи платіжного балансу.

2. Структура платіжного балансу.

3. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу.

4. Економічна політика і ПБ.

1. Дані про міжнародні економічні зв’язки національної економіки із зовнішнім світом систематизуються в платіжному балансі кожної країни. З нього ми можемо отримати інформацію про результати міжнародних угод країни із світовим господарством за певний період.

Платіжний баланс (ПБ) – статистичний звіт, в якому узагальнюються дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період (квартал або рік).

Принципи укладання ПБ:

1) принцип подвійного запису: кожна операція в ПБ відображається двома записами на однакову суму по кредиту та дебету рахунку. У Кредиті записуються угоди, в результаті яких відбувається відплив цінностей і приплив валюти до країни (знак “+”). Наприклад, продаж товарів, послуг за кордон, отримання пенсій з-за кордону, придбання іноземцями акцій вітчизняних підприємств. У Дебеті записуються угоди, в результаті яких країна витрачає валюту в обмін на певні цінності (знак “-”). Наприклад, імпорт товарів, послуг, придбання ліцензій, переказ прибутків іноземних компаній з даної країни, надання довгострокових кредитів.

2) резиденти-нерезиденти: в ПБ фіксуються угоди між резидентами та нерезидентами.

3) ринкова ціна: для реєстрації в ПБ використовуються ринкові ціни.

4) розрахункова одиниця: ПБ складається в національній валюті або більш стабільній валюті (як правило, доларах США). Міжнародні операції можуть проводитися в різних валютах, але при складанні ПБ вони за відповідними курсами переводяться в одну валюту. Рекомендується застосовувати середньозважений курс на дату здійснення операції.

Сума всіх кредитових проводок ПБ повинна співпадати із сумою всіх дебетових, а загальне сальдо має дорівнювати нулю. Однак на практиці баланс ніколи не досягається. Це відбувається тому, що дані, які характеризують різні сторони одних і тих же операцій, беруться з різних джерел. Наприклад, дані про експорт товарів містяться у митній статистиці, в той час як дані про надходження іноземної валюти на рахунки підприємств за поставки по експорту беруться з банківської статистики. Різниця між кредитом та дебетом, що вини­кає в результаті часових та вартіс­них розбіжностей, називається «чисті помилки та упущення». Вони є балансуючою статтею.

2. Класифікація статей платіжного балансу

Для того, щоб ПБ міг використовуватися для економічного аналізу, його дані мають бути певним чином згруповані.

1. Рахунок поточних операцій

Дата добавления: 2014-01-07