Значення філософії в культурі. Західна та східна філософські парадигма

Треба зазначити, що згадані особливості повністю характеризують виникнення Західної філософії, колискою якої була антична Велика Греція (не лише пелопонеський півострів, але й Мала Азія, острови). Філософія там виникла як світогляд міського незнатного населення, демосу, яке боролося з засиллям родової аристократії, євпатридами–землевласниками. Реформа Солона в Афінах прямо перебудувала суспільство з родового принципу на майновий. Це сталося на початку VI сторіччя до н. е. У той же час грецька філософія від самого початку стояла на плечах близькосхідної науки.

На відміну від Греції, де каста жерців була роздрібнена і обмежувала свій вплив в основному храмами, В Індії існувала централізована каста – варна брахманів – жерців, вплив яких був дуже значним. При цьому цей вплив спирався не на фізичну силу, а на міфологічний світогляд. А боротьбу з брахманами вела в основному інша благородна варна кшатріїв (воїнів), у той час, як середнє сослов’я – варна вайш’ї – у цій боротьбі участі не брало. Тому боротьба світоглядів набула міфологічної форми. Тому Індійська філософія так і не змогла розірвати міфологічну пуповину.

У давньому Китаї філософія розквітла у жорстокий час боротьби царств, на які розпалася імперія Чжоу. Нові верстви населення виступали проти родової аристократії, вимагаючи скасувати успадкування державних посад та за рівні можливості для всіх освічених китайців, незважаючи на їх походження.

Тому в Індії та Китаї зв’язок філософії з наукою був слабкий. В Китаї в філософії переважав швидше практичний, ніж теоретичний розум. В Індії – нестримна та навіть хвороблива уява. Отже, Давньосхідна філософія не була достатньо виокремленою, сформованою як теоретичний рівень розвитку світогляду. Вона часто зливалася з повсякденною моральною свідомістю (Китай) та релігійно міфологічним світоглядом (Індія). Такій філософії важко навчити теоретично, викласти у логічній формі. Вона важко розкладається на елементи, чітко розмежовані категорії та визначення, але сприймається в цілому, для чого треба докорінно змінити стереотипи мислення. Вона осягається разом із набуттям відповідного способу життя. Східні філософські тексти важко перекласти на інші мови. Вони переобтяжені метафорами та натяками на притчі та самобутні комплекси понять, які складають основу споконвічної культури. Наведу приклад з індійської філософії: „Коли Будда проповідував про скупчення порошинок, то це були не-порошинки. Це й називають скупченням порошинок“ [Ваджраччхедика-праджняпарамита - сутра]. Тут присутня особлива логіка (не формальна, не діалектична) – „змістовна логіка“, мета якої показати, що все описуване не є реальністю, адже мова пов’язана з уявленнями – поняттями, а не з реальністю. Отже, „усі речі у їх «таковості» неописувані“. Тому у Східній філософії дуже значною є сила традиції, для сприйняття якої треба знов-таки поринути у відповідний спосіб життя. Можна сказати, що сприймаючи Східну філософію, ми заново синтезуємо світ, в якому ми відіграємо роль невід’ємної частки, яка має мільйони зв’язків з усією іншою реальністю.

У цей час Західна філософія базується на зовсім іншому стереотипі мислення – прагненні граничної чіткості та розмежування понять. Ми прагнемо побачити світ, яким він є незалежно від нас, але неодмінно хочемо також вміти цілеспрямовано впливати на світ, перетворювати його для розв’язання своїх потреб. І це є відображенням високого розвитку наук та техніки античного грека. Для цього ми прагнемо «розібрати» його як годинник, аби потім зібрати у первісному вигляді, звичайно, після такої операції годинник має продовжувати йти, але бажано, аби він ішов краще та точніше. Це – аналітичний підхід, який характеризує усю Західну наукову традицію, отже, стереотип мислення.

Відповідно, прийнято говорити, що існує Західна та Східна традиція або парадигма (стереотип, усталений набір принципів та правил) мислення. Така парадигма визначає відповідну філософську парадигму Західну та Східну. Різниця між ними – така ж, як між стилем мислення годинникаря та коліщатка (якби воно могло мислити; у цьому випадку воно мислило б лише проте, як краще крутитися, аби годинник не зупинився).

Дата добавления: 2014-01-11