Сутність та способи торгівлі сировинною продукцією

ТЕМА: Особливості міжнародної торгівлі сировиною та готовою продукцією

Лекція 11.

ПЛАН

1. Сутність та способи торгівлі сировинною продукцією

2. Організація торгівлі готовою продукцією

3. Специфіка здійснення торгівельних операцій з давальницькою сировиною.

4. Сутність та особливості здійснення бартерних операцій

Особливі форми і специфіка організації продажу продукції на зовнішніх ринках обумовлені різноманіттям напрямів зовнішньої торгівлі - сировина і продовольство, товари широкого вжитку, ма­шини й устаткування, продовольство в різноманітному вигляді і комплектне устаткування, інжинірингові послуги та продукція ноу-хау.

Незважаючи на те, що в товарній структурі світової торгівлі ос­таннього десятиліття чітко прослідковується тенденція до скорочен­ня торгівлі сировиною, матеріалами і продовольством, їх частка скла­дає чверть усієї вартості світового експорту і майже половину експорту країн, що розвиваються. Одна з причин зниження продажу сировини і цін на неї - скорочення попиту в зв'язку з упроваджен­ням ресурсозберігаючих технологій і з пошуком нових видів синте­тичних замінників сировинної продукції тваринного і рослинного походження в розвинутих країнах. Протилежною тенденцією вияв­ляється збільшення попиту на паливо і сировину з боку країн, що розвиваються, де все більший розвиток одержує національна оброб­на промисловість.

Торгівля сировиною проявляється в різних формах, а саме: міжнародні товарні угоди, аукціонна і біржова торгівля, оптові закупки. Специфіка торгівлі сировиною виражається, насамперед, у тривалому перевищенні пропозиції над попитом, що для країн з вузькою сировинною спеціалізацією обертається сировинними кризами монополізацією торгівлі сировиною з боку найбільших промислових компаній і диктатом цін.

Міжнародні товарні угоди по сировині являють собою аналогічні за змістом міжурядові договори імпортерів і експортерів певного виду сировини. Їх ціль – регулювання й обмеження сфери діяльності ТНК, уповільнення спекулятивних і демпінгових процесів. Залежно від цільового механізму міжнародних товарних угод вони поділяються на 3 групи:

- стабілізаційні;

- адміністративні;

- за заходами сировинного розвитку.

Найпоширенішими серед них є стабілізаційні, які базуються на експортному механізмі, здатному виливати на врегулювання світових цін конкретних видів сировини (нафти, олова кави, какао) двома ме­тодами: шляхом створення стабілізаційного (буферного) запасу «ут­римань» сировини і встановлення квот. Перший з них припускає фіксування в рамках угод максимального та мінімального рівня ко­ливання цін на сировину. Якщо ціна знижується нижче за мінімаль­ний рівень, то сировина на певний проміжок часу вилучається з рин­ку, а при підвищенні - повертається у вигляді збільшення об'єму продажів. Квотний механізм застосовується у вигляді кількісних обмежень поставки для експорту.

Адміністративні товарні угоди укладаються з метою аналізу ситуації на сировинних ринках і вироблення загальних рекомен­дацій з її стабілізації і є предметом обговорення на міжнародних раундах. Товарні угоди за заходами сировинного розвитку спря­мовані на розширення і зміцнення економічного потенціалу країн-виробників певного виду сировини. Досягається це шляхом реалі­зації проектів підтримки необхідної інфраструктури і збереження навколишнього середовища, сприяння розширеній участі вироб­ників сировини в переробці й упорядкуванні торгівлі продуктами переробки.

Міжнародна біржова торгівля є найстаршою організаційною формою світової торгівлі. Товарні біржі виникли в ХУІ-ХУІІ ст. у Європі і через сторіччя були створені в Америці, що стала на той час найбільшим світовим виробником сировинних товарів. Міжнародні товарні бірж - це постійно діючі ринки, де здійснюється торгівля великими масами однорідних товарів, що мають стійкі і чіткі якісні параметри, І де здійснюється до 20% міжнародних біржових операцій Із сировиною. Біржі сприяють розширенню торгівлі сировиною.

Товарні біржі використовуються в 3 основних напрямках: купівлі-продажу товару; спекулятивних угод; страхування (хеджування). Крім того, біржі виконують ряд допоміжних функцій. По-перше, здійснюють котирування цін, що полягає у фіксації й у подальшій публікації цін. По-друге, вони формують і встановлюють стандарти товарів, розробляють типові контракти, фіксують торговельні поряд­ки. По-третє, - здійснюють арбітражні функції. І, нарешті, біржі забезпечують розрахунки між членами біржі через ліквідаційні каси чи розрахункові палати, а також займаються інформаційною діяль­ністю. За цільовим призначенням сучасні біржові операції умовно поділяються на 4 види: угоди з реальним товаром, спекулятивні, стра­хові й інвестиційні.

Ще однією з різновидів організаційних форм міжнародної торгівлі є аукціонна торгівля - публічні торги з продажу аукціонної продукції гласним чи негласним способом із змагальним характером їх прове­дення, у результаті чого товари переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну. Міжнародні товарні аукціони як особ­ливі спеціально організовані ринки в заздалегідь обумовлених місцях діють з визначеною періодичністю у встановлений час і терміни. Розрізняють два основних типи товарних аукціонів:

- ті, які проводяться добровільно;

- ті, що влаштовуються в обов'язковому порядку.

Перший тип, у свою чергу, поділяється на регулярні аукціони, де відбуваються оптові угоди зі звичайними ринковими товарами, і нерегулярні - з різних операцій, як з ринковими, так і неринковими товарами. Переваги міжнародних аукціонів проявляються в тому, що вони дозволяють створити відкриту конкуренцію, виявити ціну то­вару, швидко його реалізувати тими експортерами, що мають більш сильні фінансові позиції і більш якісний товар.

Дата добавления: 2014-01-11