Сутність та особливості здійснення бартерних операцій

Поширення бартерних операцій на Україні викликане економічною кризою, яка супроводжується кризою неплатежів, Що змушує підприємців обмежувати розрахунки грошимаі здійснювати зустрічний обмін товарами. Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження в Законі України «Про врегу­лювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньо­економічної діяльності» від 23.12.98 р. (далі - Закон). Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації еко­номіки, що викликає скорочення валютних надходжень в Україну. Цей Закон встановлює режим здійснення товарообмінних (бартер­них) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності, відпові­дальність за порушення його норм і визначає повноваження і функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням това­рообмінних (бартерних) операцій.

Поняття «бартер (товарний обмін)» і «бартерна (товарообмінна) операція» визначені як у вищезгаданому Законі, так і в Законі «Про оподаткування прибутку підприємств».

В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, Що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для ком­пенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоеконо­мічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи договором зі змішаною фор­мою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поста­чань передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньое­кономічної діяльності України й іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товара­ми, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у наявній або безготівковій формі. Таким чином, бартерна операція допускає обмін певної кількості одного чи декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншото това­ру або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.

Визначення Закону передбачає можливість оформляти бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі. Крім того, визначення поняття «товарообмінна (бартерна) операція» відрізняється тим, що в ньому безпосередньо передбаче­ний обмін не тільки товарами, а й роботами (послугами). Слід зазна­чити, що відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності й інші немайнові права, призначені для продажу (платної передачі).

Варто погодитися з розмежуванням операцій з векселями і бартерними операціями, що подане в листі Міністерства юстиції України від 15.10.98 р. № 13:35-1308. Ним визначено, що вексель має ознаки платіжного документа і цінного паперу і засвідчує безумовне грошове зобов'язання сплатити суму грошей власнику векселя після настання зазначеного у векселі строку і не може бути товарним обміном, оскільки передбачає проведення розрахунків у грошовій формі.

Отже, операції з векселями не є бартерними (товарообмінними) операціями, кожна з цих видів операцій характеризується специфічними, властивими тільки їй, особливостями.

Оцінка товарів по бартерних договорах здійснюється з метою ство­рення умов для забезпечення еквівалентності обміну а також для мит­ного обліку, визначення страхових сум оцінки претензії, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами послугами) за цінами, обумовленим суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних підставах з урахуванням попиту і пропозиції, а також інших фак­торів, що діють на відповідних ринках на момент підписання бартер­них договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.

Бартерний договір не визначений у Законі, на відміну від раніше чинного Указу Президента України від 27.01.95 р., де він був визна­чений як єдиний договір між суб'єктом зовнішньоекономічної діяль­ності України й іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосеред­кований рухом коштів. Це визначення відповідає загальноприйнято­му визначенню бартерного договору (договору про зустрічні поста­чання) як угоди між комерційними підприємствами про взаємне постачання товарів в обмін на еквівалентну за вартістю кількість інших товарів. За своєю правовою природою договір бартеру є різно­видом договору міни.

Відповідно до ст. 1.2 Закону в бартерному договорі вказується загальна вартість імпортованих товарів і загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортованих за цим договором, цільним виражен­ням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

В Законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяль­ності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) опе­рацій відповідно до законодавства України. Разом з тим, Закон пе­редбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних засобів, стабілізації грошової національної одиниці й оздоровлення фінансово-банківської Системи держави в цілому може бути заборо­нене проведення товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Постано­вою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономіч­ної діяльності» від 29.04.99 р. № 756 на виконання статей 1 і 2 Зако­ну України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності» затверджені переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних(бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності забороняється відповідно до додатків 1 і 2 до цієї постанови

Важливе значення має встановлення в Законі терміну бартерних операцій - тимчасових меж дії, виконання бартерних операцій. Відпо­відно до Закону граничний термін між експортом товарів за бартер­ним договором і зустрічним імпортом - 90 календарних днів. Това­ри, імпортовані за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України в терміни, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, фак­тично експортованих за бартерним договором, а у випадку експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Закон встановлює скорочений термін бартерної операції при ек­спорті високоліквідних товарів - терміни ввезення на митну територіюУкоаїни імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажно митної декларації. Відповідно до змін, внесених до Закону від 05.10 2000р. поряд з раніше існуючими двома термінами здійснення бартерних операцій(90 І 60 днів), встановлений спеціальний вид терміну - 150 днів ввезення товарів у випадку, коли експорт передує імпорту. Постано­вою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономіч­ної діяльності» від 29.04.99 р. № 756 затверджений перелік високоліквідних товарів, у випадку експорту яких за бартерним договором термін ввезення на митну територію України не повинен перевищу­вати 60 календарних днів з дати оформлення ввізної вантажної мит­ної декларації.

Перевищення встановлених термінів ввезення товарів (виконан­ня робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними догово­рами, що передбачає виробничу кооперацію, консигнацію, комплек­сне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається при наявності в суб'єкта зов­нішньоекономічної діяльності України, що є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, виданого Міністерством економіки України в порядку, затверджено^^Кабі­нетом Міністрів України, на термін, визначений у такому дозволі.

Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передба­чають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівницт­во, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального при­значення визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.99 р. № 56. Порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерними договорами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.99 р. № 1489. Отже, терміни виконання бартерних операцій такі ж, як виз­начені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іно­земній валюті» від 23.09.94 р. Якщо за іншими зовнішньоекономіч­ними договорам термін 90 календарних днів встановлений для зарахування виторгу резидентів в іноземній валюті, то в бартерних опе­раціях у той же термін повинний бути завезений імпортований товар. У Законі детально врегульована процедура дій суб'єктів зовнішньое­кономічної діяльності при переоформленні бартерного договору.

У випадку, коли замість постачань товарів (робіт, послуг), імпор­тованих за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта зов­нішньоекономічної діяльності України - сторони договору, підста­вою для зняття з контролю митного органа питання щодо імпортної частини за бартерним договором є надання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів на рахунок цього договору у встановлені законодавством України терміни на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, по­слуг), зазначених у договорі, і копії додаткових угод, що обумовлю­ють зміну характеру договору.

У випадку зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'я­зань з оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український по­стачальник представляє копії договору і додаткових угод в орган державної податкової служби України.

При здійсненні бартерних операцій в області зовнішньоекономі­чної діяльності слід враховувати лист Державної податкової адміні­страції України від 25.03.96 р. № 22-112/10-1978 «Про бартерні опе­рації». Відповідно до цього листа, незастосування відповідних штрафних санкцій у випадку ненадходження від іноземного партне­ра коштів за відвантажений на експорт товар за бартерним контрактом можливе тільки за умови зміни умов контракту з бартерного на експортний і надходження виторгу у встановлений законодавством термін. Якщо на рахунок здійснюваного резидентом України експорту за бартерним договором з нерезидентом частково надходить товар, передбачений імпортною частиною договору, а частково - іноземна валюта, то це повинно бути урегульоване додатковою угодою до ра­ніше укладеного бартерного договору шляхом змін його умов з бартерного на експортний на відповідну частку.

Якщо імпортну частину бартерного контракту резидент України одержує на її території у вигляді готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника, то резидент повинен оформити ввізну вантажну митну декларацію на цю продукцію (без її фактичного ввезення в Україну), як це передбачено Законом Ук­раїни від 15.09.95 р. «Про операції з давальницькою сировиною в зов­нішньоекономічних відносинах».

Виходячи з цього листа Державної податкової адміністрації Ук­раїни, відповідна вантажна митна декларація на імпорт товарів є обов’язковою умовою підтвердження одержання імпортної частини будь-якого бартерного контракту в області зовнішньоекономічної діяльності.

У Законі передбачена санкція за порушення встановлених Зако­ном термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг) Імпортованих за бартерним договором, - пеня за кожен день про­строчення в розмірі 0,3 відсотки вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), імпортованих за бартерним договором. Загальний розмір на­рахованої пені не може бути більше розміру заборгованості.

Заслуговує на увагу питання, чи може вважатися виконаним зобов'язання за бартерним контрактом, якщо відсутні документи про перетинання товарами границі, тобто вантажна митна декларація. Однією з обов'язкових умов застосування відповідних санкцій є не ввезення на митну територію України товарів за бартерною угодою протягом 90 календарних днів з дня митного оформлення (дати виписки вивізної вантажної митної декларації) товарів, фактично експортованих по цій угоді. Що стосується ввезення товарів, то воно вважається таким, що відбулося, з моменту оформлення відповідної вантажної митної декларації в порядку, встановленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574.

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через об­ставини нездоланної сили або форс-мажору, зазначені в Законі тер­міни припиняються і пеня за їхнє порушення протягом дії цих об­ставин не стягується. Настання і закінчення дії обставин нездоланної сили мають бути підтверджені довідкою офіційного органа, уповно­важеного державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються у встановленому законом порядку (ст. 3.2).

Згідно ст. 3.3 Закону, у випадку прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морсь­кою арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті Украї­ни або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, що виникла в резуль­таті недотримання термінів і інших умов, визначених бартерним договором, вищевказані терміни припиняються і пеня за їх порушен­ня в цей період не сплачується.

У випадку прийняття судом, арбітражним судом рішення про відмову в позові цілком чи частково або припиненні (закритті) про­вадження справи чи залишенні позову без розгляду вищевказані тер­міни відновляються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці терміни були при­пинені. У випадку часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, у якій було відмовлено. У випадку прийняття судом, арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення зазначених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом.

Слід розглянути також питання щодо припинення перебігу уста­новленого Законом терміну здійснення бартерної операції суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України у випадку передачі супе­речки з нерезидентом на розгляд третейського суду. Законом Украї­ни «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності» передбачені підстави для призу­пинення перебігу терміну здійснення відповідних операцій і звільнен­ня від сплати пені за їх порушення. Такою підставою відповідно до названого Закону є прийняття судом, арбітражним судом або Морсь­кою арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті Украї­ни або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок недотримання термінів і інших умов, передбачених бартерним договором. Отже, субєктуу зовнішньоекономічної діяльності України законом надане право обирати орган для вирішення суперечки з нере­зидентом - контрагентом за договором (контрактом). Таке право може реалізовуватися, зокрема, шляхом внесення в договір (контракт) відповідного арбітражного застереження, а згаданим органом може бути третейський суд в Україні або за її межами. Відповідні розпоряджен­ня містяться також у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність», міжнародних конвенціях, до яких приєдналася Україна, зокрема, до Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний ар­бітраж (Женева, 1961 р.) і Конвенції про визнання і виконання іно­земних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 р.), а також у Поло­женні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Закон передбачає обов'язок суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності повідомляти митні чи податкові органи про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, що здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експор­туються за даним договором товари) чи органи державної податко-Уітаїни (якщо імпортуються або експортуються за да­ним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Ненадання або несвоєчасне надання такої інформації спричиняє нарахування пені в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день про­строчення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищува­ти вартість експортованих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 3.5. Закону, органи державної податкової служ­би України мають право за результатами документальних перевірок стягувати в безперечному порядку із суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності України пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, до основних положень Закону України «Про ре­гулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовніш­ньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. слід віднести такі:

- загальна вартість імпортованих товарів і загальна вартість то­варів (робіт, послуг), експортованих за договором бартеру, може бути виражена в будь-якій іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікато­ра іноземної валюти;

- терміни ввезення на митну територію імпортних товарів не по­винні перевищувати 60 календарних днів у випадку експорту по бартерному договору високоліквідних товарів, що обчис­люється з дати оформлення вивізної вантажної митної декла­рації;

- при зміні умов договору бартеру, що передбачає заміну зо­бов'язань щодо оплати іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), ук­раїнський постачальник надає копії договору і додаткових угод до органу державної податкової служби України;

- терміни, установлені Законом (90 днів, а для високоліквідних товарів - 60 днів), припиняються і пеня за їх порушення не стягується, якщо:

1. заборгованість за бартерним договором виникає через обста­вини нездоланної сили або форс-мажор;

2. при прийнятті судом, арбітражним судом, Міжнародним ко­мерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торговоромисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, по­зовної заяви про стягнення заборгованості, що виникла внас­лідок недотримання термінів і інших умов, визначених бар­терним договором;

- суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що здійснили екс­порт або імпорт товарів, робіт, послуг за бартерним договором, протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, зобов'язані повідомити органи державної митної служби Ук­раїни (при імпорті або експорті за договором товарів) чи орга­ни державної податкової служби України (при імпорті або ек­спорті роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день ненадання або несвоє­часного надання зазначеної інформації нараховується пеня в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.

Дата добавления: 2014-01-11