Професійні деструкції профконсультанта

Професійне вигоранняорание організації

Поступове формування зазначених симптомів професійного вигорання у працівників може призвести до своєрідного професійного вигорання цілої організації. Сигналами даного вигоряння є наявність у багатьох працівників однакових психоемоційних симптомів, поведінкових проявів, властивих синдрому вигоряння. Як правило, в більшості випадків це пов'язано з загальним песимізмом в організації, невдоволенням результатами роботи (певними подіями), що висловлюються працівниками. Втрачається віра і надія на можливість щось змінити власними силами.

Грунтуючись на працях Наталії Самоукіної та інших авторів і власних спостереженнях, можна зробити висновок, що основними причинами професійного вигорання організацій є часті зміни керівників усіх рівнів, щорічні організаційно-штатні зміни, постійні конфлікти між стратегічним і тактичним керівництвом, підвищена вимогливість до працівників, делегування повноважень тим, хто за своїми професійними та індивідуально-психологічних якостей не здатний виконувати ці функції, відсутність об'єктивних критеріїв оцінки результативності діяльності і неефективна система мотивації та стимулювання персоналу.

Поряд із розглянутими матеріалами з питання професійної деформації особистості слід розглянути результат «деформуючого» впливу професії психолога, розділити позитивні та негативні наслідки впливу професійної діяльності.

Нижче представлені деякі «наслідки», які з'являються у психологів під впливом професійної діяльності. Частина з них можна вважати позитивними для особистості і вписуються в поняття «особистісного зростання», проте іншу частину треба віднести до негативних наслідків, тобто до того, що називається «професійною деформацією».

Позитивні наслідки ("Особистісне зростання")

Негативні наслідки ("Професійна деформація")

× Більш глибоке усвідомлення себе, розуміння оточуючих людей і подій, що відбуваються. Аналіз життєвих ситуацій. × Здатність до рефлексії. × Навички продуктивного подолання кризових і психотравмуючих ситуацій. × Комунікативні навички. × Протистояння чужому впливу. × Саморегуляція. × Здатність до прийняття та емпатії. × Більш широкий погляд на світ, толерантність до "інакомислячих". × Пізнавальний інтерес. × Поява нових форм самореалізації

× Проектування негативної проблематики на себе і на своїх близьких. × Нав'язлива діагностика себе і оточуючих ("навішування ярликів" та інтерпретації). × Консультування оточуючих. × Прийняття ролі "вчителя". × Зайвий самоконтроль, гіперрефлексія та втрата спонтанності. × Idea fixe - "робота над собою". × Раціоналізування, стереотипізація і зменшення чутливості до живого досвіду. × Насичена розмова. × Емоційна холодність. × Цинізм.

Таким чином, професійна діяльність сприяє утворенню деформацій - якостей, які диструктивно впливають на працю і професійну поведінку. Професійна деформація особистості неминуча, але одних вона призводить до втрати кваліфікації, інших - до байдужості, третіх - до необгрунтоване завищення самооцінки і агресивності, більшість же - до пошуку засобів професійної реабілітації.

Які можливі шляхи професійної реабілітації? Назвемо основні з них:

• підвищення соціально-психологічної компетентності і аутокомпетентностй;

• діагностика професійних деформацій і розробка індивідуальних стратегій їх подолання;

• проходження тренінгів особистісного та професійного зростання;

• рефлексія професійної біографії та розробка альтернативних сценаріїв подальшого особистісного і професійного зростання;

• профілактика професійної дезадаптації початківця фахівця;

• оволодіння прийомами, способами саморегуляції емоційно-вольової сфери та самокорекції професійних деформацій;

• підвищення кваліфікації та перехід до нової кваліфікаційну категорію або на нову посаду.

Для психологів профконсультантів обов‘язковим є проходження періодично супервізій у психотерапевтів, профконсультантів вищого рівня кваліфікації.

Висновки

1. Будь-яка професія ініціює утворення професійних деформацій особистості. Найбільш уразливі соціономічної професії типу «людина-людина». Характер, ступінь вираженості професійних деформацій залежать від характеру, змісту діяльності, престижу професії, стажу роботи та індивідуально-психологічних особливостей особистості.

2. Серед працівників соціальної сфери, правоохоронних органів, лікарів, вчителів, менеджерів часто зустрічаються такі деформації: авторитарність, агресивність, консерватизм, соціальне лицемірство, поведінковий трансфер, емоційна індиферентність.

3. Із збільшенням стажу роботи починає позначатися синдром «емоційного згоряння», що призводить до появи емоційного виснаження, втоми і тривожності. Відбувається деформація емоційної сфери особистості. Психологічний дискомфорт провокує хвороби і знижує задоволеність професійною діяльністю.

4. Професійні деформації - це різновид профзахворювань, вони неминучі. Проблема полягає в їх профілактиці і технологіях подолання.

Література

- Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. — М.: Наука, 1983.

- Кризи професійного становлення особистості (Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности. //Психологический журнал. – 1997. – Т.18, №6, с.35-44.; Пряжников Н.С. Психология труда и человеческого достоинства, с.131);

- Ложкин Г., Выдай А. Психологическое «выгорание» лидера // Персонал. -1999. - № 6. - С. 36-

- Мартынова Т. Н., Бусовикова О. П. Сибирская психология сегодня: Сб. науч. трудов. — Вып. 2. — Кемерово: Кузбассвузиздат, 2003.

- Орел В. Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: Эмпирические исследования / Журнал практической психологии и психоанализа. — № 3. — 2001.

- Професійні конфлікти (Пряжников Н.С. Психология труда и человеческого достоинства, с.229);

- Пряжников Н.С. Психология труда и инженерная психология - глава 8. - М., 1996

- Психологічна енциклопедія / Автор-упоряд. О. М. Степанов. — К.: Академвидав, 2006.

- Самоукина Н. В. Эффективная мотивация персонала при минимальных финансовых затратах. — М.: Вершина, 2007.

- Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: тендерні аспекти: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів інс-тів післядипломн. освіти / За наук. ред. С.Д. Максименка, Л.М. Ка-рамуШки, Т.В. Зайчикової. — К.: Міленіум, 2004. — 264 с.

Дата добавления: 2014-01-11