Передстартовий стан, його фізіологічна суть і методи регулювання

Ефективність формування і прояву рухових навичок в значній мірі визначається рівнем емоційного збудження спортсмена. Якщо рівень емоційного збудження перевищуватиме порогову межу, то ефективність відтворення рухової навички значно знижуватиметься. Своєрідним емоційним станом людини, що займається фізичною культурою і спортом є, так званий, «передстартовий» стан. Він завжди виникає у людини, яка бере участь у спортивних змаганнях.

Передстартовий стан характеризується зміною фізіологічних функцій організму спортсмена перед початком роботи. Його значення полягає в підготовці організму до наступної діяльності. Сама робота ще не настала, але з'явився її передвісник - умовний подразник і в організмі розпочинаються зміни фізіологічних функцій: підвищується збудливість ЦНС, активізується робота окремих залоз внутрішньої секреції, посилюється діяльність серцевосудинної і дихальної систем, підвищується обмін речовин, включаються механізми перерозподілу кровообігу (надходження в кровообіг депонованої крові), підвищується температура тіла, в крові збільшується вміст глюкози і вміст адаптогенних гормонів. Як наслідок, формується рухова домінанта властива даному виду діяльності.

Згадані зміни функцій в передстартовому стані за своєю природою умовно-рефлекторні. Умовними подразниками цих передстартових рефлексів є все те, що звязане з майбутньою м'язовою роботою (обстановка змагань, реакція глядачів, вигляд суперників тощо), а також сигнали другої сигнальної системи (словесні показники). Безумовно-рефлекторним підкріпленням звязних подразників даних рефлексів є м'язова робота і зв'язана з нею пропріорецептивна імпульсація, яка і активізується з початку старту.

Особливе місце у формуванні стартових умовно-рефлекторних реакцій належать сигналам мовного підкріплення і емоціям.

В залежності від того, які подразники є пусковими у виникненні передстартових реакцій, розрізняють передстартовий і власне стартовий стан. Виникнення першого з них пов'язане з переважаючою дією подразників другої сигнальної системи, другого -першої. Передстартовий стан виникає за декілька годин і навіть місяців перед відповідальними змаганнями; власне стартовий - безпосередньо перед стартом.

Інколи при вирішенні спеціальних задач, пов'язаних психологічною підготовкою юного спортсмена до відповідальних змагань, виділяють ще передзмагальний стан. Його початок - оголошення календарного виступів учнів на змаганнях.

Різновидності передстартових реакцій. В спортивній психології виділяють три форми передстартового стану (А.Пуні,1949): бойова готовность, лихоманка і апатія.

Бойова готовність - це найбільш сприятлива форма стартових реакцій. Вона характеризується найбільш оптимальними змінами вегетативних і соматичних реакцій, зростанням збудливості рухового апарату. Фізіологічні зрушення повністю відповідають інтенсивності наступної роботи, спортсмен впевнено чекає старту, настроєний на перемогу.

Стартова лихоманка характеризується перевагою процесів збудження в ЦНС над процесами гальмування. При цьому часто спостерігається тремтіння рук, інколи всього тіла, що нагадує хворого пропасницею. Передстартова лихоманка часто є основною причиною поганої координованості рухів, невдалого початку змагань. Інколи, при сприятливому співставленні обставин, стартова лихоманка може сприяти зростанню працездатності.

Стартова апатія зумовлена перевагою процесів гальмування, що прийшли на зміну надмірному збудженню в ЦНС. Зміни вегетативних і соматичних функцій в умовах апатії виражені несуттєво. Причиною виникнення апатії може бути перенесення часу старту, страх зустрічі з сильним суперником тощо. Спортсмен не впевнений в своїх силах, у нього з'являється бажання відмовитись від змагань. Пригнічення спортсмена перед стартом майже завжди веде до зниження спортивного результату. Стан апатії частіше виникає у осіб з низьким рівнем натренованості.

Дата добавления: 2014-01-11