Фізіологічна характеристика стану впрацьовування

На початку будь-якої роботи відбувається підвищення працездатності. Цей процес адаптації організму до більш високого рівня активності називається впрацьовуванням. Впрацьовування істотно впливає за ефективність діяльності людини - це біологічна закономірність, один з основних принципів фізіологічного життя.

Впрацьовування проявляється в різних формах:

1) впрацьовування людини після пасивного відпочинку (сну).

2) впрацьовування робітника в процесі виконання напруженої м'язової роботи;

3)впрацьовування спортсмена на початку тренування або після старту. Впрацьовування характерне і для сфери інтелектуальної діяльності.

Спортивне впрацьовування - це період переходу рівня стартового стану до стійкого стану працездатностінтності, період пошуку найбільш оптимального функціонування органів і систем організму для забезпечення узгодженого переходу активності усіх реакцій на робочий рівень. Таким чином, в період впрацьовування формується новий рівень вегетативних і анімальних функцій, відбувається формування характерної для даного виду м'язової діяльності рухової домінанти. В забезпеченні координації рухових і вегетативних функцій важлива роль належить моторно-вісцеріальним реакціям і вродженим рефлекторним зв’язкам між руховими центрами кори і вегетативними центрами підкірки.

Формування необхідного стереотипу рухів, який обумовлює поліпшення координації рухів, сили і витривалості, вимагає відповідних витрат енергії і проходить поступово. Адже на початку будь-якої роботи рухи людини погано координовані, енерговитрати на одиницю роботи більші, ніж після впрацьовування. Проте для підвищення працездатності скелетних м'язів потрібний деякий час. Так, впрацьовування рухового апарата юного спортсмена на 100-метровій дистанції завершується на 3-5 секунді після старту. Таке відносно повільне зростання швидкості бігу обумовлене не лише поступовим впрацьовуванням опорно-рухового апарата, але й біомеханічними особливостями рухів на старті. Впрацьовування рухового апарата бігунів на середні і довгі дистанції триває біля 2 хв., впрацьовування швидкості рухів велосипедистів, як і спортсменів, які працюють на велоергометрі завершується на 7-15 секунді роботи.

Таким чином, при виконанні швидкісної роботи впрацьовування триває всього декілька секунд, а при тривалій роботі - декілька хвилин. Це пояснюється тим, що досягнення максимальної анаеробної продуктивності, за рахунок якої здійснюється енергозабезпечення короткотривалої м'язової роботи, відбувається значно швидше, ніж розгортання аеробних реакцій дихального фосфорилювання. Невідповідність між кисневими потребами організму і його реальним забезпеченням в період впрацьовування призводить до утворення кисневого дефіциту. При виконанні вправ невеликої інтенсивності кисневий дефіцит покривається ще до закінчення роботи за рахунок надмірного споживання кисню на початку періоду стійкого стану. При виконанні вправ з рівнем споживання кисню 80-90% від максимально можливого, кисневий дефіцит в основному покривається після роботи. У фізично тренованих людей період впрацьовування менш тривалий, ніж у нетренованих осіб.

Дата добавления: 2014-01-11