Серед кількісних методів дослідження в психології найчастіше використовують методи варіаційного, альтернативного, кореляційного, регресійноготафакторного аналізу

Лекція

Тема 2. Методологічні принципи і методи вивчення психіки.

1. Методи обробки даних: кількісний (статистичний) і якісний аналіз.

2. Методи консультаційної, розвивальної та психокорекційної роботи: гр уповий тренінг і аутотренінг, психотерапія тощо.

3. Наукове психологічне дослідження та його етапи.

1. Методи збору фактичного матеріалу виявляють психологічні факти, що створює основу для подальшої роботи дослідника по рішенню поставлених завдань і перевірці істинності висунутих гіпотез. Але самі по собі фактине вирішують завдання психологічного дослідження, вони повинні бути проаналізовані, правильно інтерпретовані і узагальнені, що досягається якісною і кількісною обробкою зібраного матеріалу.

До методів обробки даних відносяться кількісний (математико-статистичний) і якісний аналіз.

Кількісний аналіз полягає в статистичній обробці даних психологічного дослідження за різними ознаками.

Мета сучасної психологічної діагностики в її найбільш поширених формах полягає в тому, щоб фіксувати та описувати у впорядкованому вигляді психологічні відмінності між людьми та групами людей.

Статистичні прийоми при цьому використовуються для доказу значущості відмінностей між ознаками окремих осіб або груп людей, що діагностуються, знаходження зв'язків між окремими психічними процесами, властивостями, якостями особистості, виявлення впливів одних психологічних параметрів на інші тощо. Тобто, вони дозволяють наочно описати певне явище або процес, виявити закономірності, зробити висновки або прогноз.

Для здійснення певного виду статистичного аналізу «сирі» данні потребують певної первинної систематизації, що здійснюється за допомогою статистичного групування. Дані, що були отримані в процесі психологічного дослідження, як правило систематизуються за допомогою простого або перехресного групування.

Просте групування полягає в упорядкуванніабо класифікації за однією ознакою. Залежно від гіпотези, усіх випробуваних, що увійшли до вибіркової сукупності, як правило групують за певними ознаками: статтю, віком, типом темпераменту, рівнем розвитку здібностей тощо.

Результат групування одиниць спостереження за будь-якою ознакою називають статистичним (варіаційним) рядом. В процесі цього, як правило підрахувують, як часто кожне значення певно ї ознаки зустрічається в сукупності, в результаті чого отримується частотний розподіл для певної ознаки (статистичний розподіл).

Вибіркова сукупність – частина об'єктів ( индивидуумов) з генеральної сукупності (ширшій спорідненій сукупності), відібраних для вивчення, яка призначена для віддзеркалення характеристик цієї сукупності у її істотних відносинах. Мета вибірки – детальніше дослідити особливості певної групи об'єктів генеральної сукупності, що вивчаються, і зробити певні висновки.

На відміну від простого групування, яке виконується за однією ознакою, перехресне групування являє собою зв'язування фактів за рядом ознак, що були виділені у гіпотезах. Перехресне групування дозволяє визначити тісноту зв'язків, а в деяких випадках – і напрям взаємодії.

Дата добавления: 2014-01-11