Етапи психологічного дослідження. Задум дослідження визначає його етапи, складові та послідовність реалізації задуму дослідження

Розвиваючі і психокорегуючі програми – системи психологічних занять, спрямованих на формування певних інтелектуальних або особистісних особливостей. Такі програми набули широкого поширення в практичній психології освіти.

В даний час найбільш поширені групові форми роботи, оскільки в цьому випадку психологічні зміни, що відбуваються в людині, здійснюються в процесі спілкування з іншими людьми, що мають загальний досвід переживань, в зіткненні з ними, отриманні від них підтримки, зворотнього зв'язку. Окремі прийоми можуть використовуватися і в ході консультацій, здійснюваною переважно індивідуально.

Сьогодні існує безліч різних форм групової роботи. Жорсткого розмежування між цими формами немає. Робота всіх груп проводиться психологом, групи збираються з певною метою і реалізують цю мету в процесі занять.

3. Наукове дослідження – це вид організованої пізнавальної діяльності людини, яке орієнтовано на отримання істиного знання і є способом реалізації цієї мети в науці.

Наукові дослідження можна умовно розділити на емпіричні та теоретичні. Теоретичне дослідження відрізняється від емпіричного орієнтацією на отримання достовірного, узагальненого і зіставного знання, отриманого на основі докладного аналізу існуючих теоретичних наукових фактів, їх зіставлення, систематизації тощо.

Термін "емпірія" (емпірика) походить від грецького слова "emperia" (досвід). Початково він мав два основні значення: 1) людський досвід, сприйняття зовнішнього світу за допомогою органів чуття; 2) спостереження, здійснюване в звичайних природних умовах, на відміну від експерименту.

В даний час в багатьох науках під емпірією (емпірикою) розуміють будь-яку сукупність наукових фактів, даних, і не тільки тих, які доставляє чуттєвий досвід. Емпіричним (емпіричною частиною) називають таке дослідження, метою якого є отримання даних різними способами – методами спостереження і самоспостереження, лабораторного або природного експерименту, моделювання.

Але виділення емпіричного і теоретичного рівнів є умовним, більшість досліджень має теоретико-емпіричний характер. Будь-яке дослідження здійснюється не ізольовано, а в рамках цілісної наукової програми або в цілях розвитку наукового напряму.

У будь-якому дослідженні до збору або відбору, аналізу фактів психолог завжди приходить, зробивши вибір дослідницької парадигми і теоретичного базису роботи. З іншого боку, будь-яка теоретична робота, іноді опосередковано, спирається на той або інший масив фактів, явно або неявно ділить дані на достовірні і менш достовірні, а своїми твердженнями і висновками орієнтує в певному напрямі пошук фактів і методів їх отримання.

За характером вирішуваних завдань і залежно від ступеня орієнтації на практику дослідження можна розділити на фундаментальні і прикладні. Фундаментальне дослідження орієнтоване на аналіз психологічних закономірностей і спрямоване на пізнання реальності без одночасної настроєності на отримання практичного ефекту від застосування нових знань. Прикладне дослідження проводиться в цілях отримання знання, призначеного для вирішення конкретного практичного завдання – вироблення шляхів вдосконалення об'єкту дослідження.

Комплексні дослідження проводяться за допомогою системи методів і методик, за допомогою яких вчені прагнуть охопити максимально (або оптимально) можливе число значущих параметрів реальності, що вивчається. Унікальне дослідження спрямоване на виявлення одного, найбільш істотного, на думку дослідника, аспекту реальності.

Наукове психологічне дослідження припускає усвідомлений вибір мети дослідження і його засобів (методологію, підходи, методи, методики), орієнтацію дослідження на відтворюваність результату. Наукове дослідження засноване на використанні наукового методу пізнання.

Процес психологічного дослідження складається з ряду етапів: підготовчного, власне експериментального (збору данних), обробки, інтерпретації фактичних даних та формулювання висновків.

На підготовчому етапі здійснюється вибір теми та постановка проблеми,вивчається стан досліджуваної проблеми, проводяться попередні спостереження, бесіди, анкетування, визначаються об'єкт і предмет, мета й завдання дослідження та розробляється його програма. Важливим елементом цього етапу є формулювання гіпотези – припущення про очікуваний результат дослідження.

Усі вихідні моменти зумовлюють планування дослідження, вибір контингенту і кількості піддослідних, місця та часу проведення дослідження, технічне оснащення, відбувається вибір методів і розробка методики дослідження, форми протоколів, план кількісної (статистичної) та якісної обробки та інтерпретації даних.

В цілях уточнення методики дослідження, конкретизації його цілей і завдань іноді виділяється ще один етап – пробне (пілотажне) дослідження, цьому етапу передує оформлення методики дослідження.

На власне експериментальному етапі відбувається збирання фактичних даних використовуються емпіричні методи (експеримент, спостереження, тестування, бесіди тощо), в процесі цього здійснюється перевірка гіпотези дослідження. Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей.

Етап обробки даних передбачає власне кількісну обробку отриманих експериментальних данних, аналіз, узагальнення інформації, якісний аналіз та синтез зафіксованих даних.

На останньому етапі дослідження здійснюються інтерпретація даних в рамках початкової дослідницької концепції, співвіднесення результатів з існуючими концепціями і теоріями, формулювання висновків, вироблення практичних рекомендацій, встановлюється їхня відповідність чи невідповідність вихідній гіпотезі, виявляються нові питання та проблеми, на основі яких встановлюються перспективні напрямки подальших досліджень. (оцінювання перспектив подальшої розробки проблеми). Завершальний етап будується з орієнтацією на впровадження отриманих результатів в практику.

Слід зазначити, що в теоретичному дослідженні пошук і відбір фактів, їх систематизація, описання відбувається під новим кутом зору.

Логіка кожного дослідження специфічна. Дослідник виходить з характеру проблеми, цілей і завдань роботи, конкретного наявного в нього матеріалу, рівня оснащеності дослідження і своїх можливостей.

Послідовне проходження перерахованих етапів вельми умовно в реальному дослідженні, оскільки практично завжди виникає необхідність корегувати вирішення початкових етапів з урахуванням можливостей і обмежень подальших етапів.

Дата добавления: 2014-01-11