Механізм розрахунку зовнішньоторговельних цін

Ціноутворення у зовнішній торгівлі дещо відрізняється від формування цін на внутрішньому ринку. Однак формування зовні­шньоторговельних цін також починається з рівня підприємства-ви-робника.

В основі розрахунку експортних цін на продукцію лежать пере­дусім власні витрати виробництва експортера, до яких згодом до­даються витрати на транспортування вантажів одержувачам, митні збори у розмірі 0,15% від вартості вантажу, вивізне мито, яке диференційоване щодо видів продукції, а іноді дорівнює самій ціні. Як правило, в експортну ціну закладається рентабельність у розмірі не нижче 30%.

Формування імпортних цін також має свою специфіку і відрізняється від практики формування експортних цін. Ціна імпор­ту складається насамперед з ціни держави-постачальника та тих еле­ментів, які до неї включає держава-отримувач. Держава-отримувач до ціни імпорту з вивізним митом додає ще свої складові, у тому числі ввізне мито та ін. У зв'язку з цим на імпортну продукцію існує такий склад ціни: митна вартість товару, митні збори, мито, акциз­ний збір (для підакцизних видів продукції), податок на додану вартість, збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення, єди­ний збір. Митна вартість товару визначається відповідно до Закону України «Про Митний тариф», а також до Порядку визначення мит­ної вартості товарів та інших предметів при переміщенні через мит­ний кордон України [49]. Ставки митних зборів та мита також ви­значаються згідно з цим законом і є різними для різних видів про­дукції, що буде розглянуто нижче. Зараз же зупинимось на особливостях розрахунку інших складових імпортної ціни.

В Інструкції про порядок стягнення акцизного збору при вве­зенні товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на мит­ну територію України передбачені дві формули для розрахунку сум акцизного збору:

1) якщо ставка акцизного збору встановлена у відсотках до мит­
ної вартості товару, сума акцизу розраховується за формулою:

Са = (Вм + Свм) х Стаз: 100 %,

де Са — сума акцизу; Вм — митна вартість товару; Свм — сума ввізного мита; Стаз — ставка акцизного збору.

2) якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної
одиниці виміру товару, сума акцизу розраховується за формулою:

Са = N х Стаз,

де Са — сума акцизу;

#— кількість товару у фізичних одиницях виміру; Стаз — ставка акцизного збору.

Декретом КМУ «Про акцизний збір» встановлено, що від сплати акцизного збору звільняються лише операції з імпорту призначених

для власного використання органами розвідки України техніки, об­ладнання, майна та матеріалів. Також акцизний збір не стягується з предметів, які не є об'єктами купівлі-продажу або обміну і які вво­зяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення (крім легкових транспортних засобів, що ввозяться фізичними та юридичними особами-резидентами), майна, яке ввозиться згідно з договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Крім того, сьогодні існує декілька міжнародних угод, у відпо­відності з положеннями яких при ввезенні підакцизних товарів ак­цизний збір не стягується¹.

Базою оподаткування ПДВ товарів які ввозяться на територію України, є договірна (контрактна) вартість імпортованих товарів, визначена за вільними або регульованими цінами, але не менша від митної вартості, вказаної у вантажній товарній декларації з ураху­ванням витрат, які входять у ціну товарів, акцизного збору, ввізно­го мита та інших податків та зборів, що входять в ціну товару.

Не сплачується ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів, вартість яких менша 100 доларів США. Крім того, сьогодні діє перелік російських товарів, ввезення яких в Україну з митної те­риторії Російської Федерації звільняється від сплати ПДВ. Це, зо­крема, нафта сира, газовий конденсат природний, газ природний, неопромінені паливні елементи, стержні із вигоряючими поглина­чами.

Слід також зазначити, що в Україні діє Угода про принципи стяг­нення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, по­слуг) між державами-учасниками Співдружності Незалежних Дер­жав, згідно з якою:

—жодна зі сторін угоди не обкладає непрямими податками (ак­
цизом, митом, ПДВ) товари (роботи, послуги), які експортуються на
територію іншої сторони угоди;

—товари, що імпортуються на митну територію однієї зі сторін
угоди, експортовані з митної території іншої сторони угоди, обкла­
даються непрямими податками в країні-імпортері у відповідності з її
національним законодавством.

Ця угода ратифікована (діє) у таких країнах СНД: Азербайджан, Киргизстан, Вірменія, Молдова, Білорусь, Таджикистан, Грузія, Ук­раїна [23].

Для обґрунтування ціни при імпорті товару розробляється конкурентний лист. Він допомагає правильно вибрати фірму, яка поставляє товар за найнижчими цінами та відповідними техніко-еко-номічними показниками.

Розрахунки звичайно виконуються за одним з трьох варіантів.

1. Обґрунтування експортних (чи імпортних) цін здійснюється
головним чином за наявності певних (прямих) конкурентних мате­
ріалів, тобто відомостей про умови торгівлі аналогічним товаром на
подібних комерційних умовах.

2. Розробляється конкурентний лист, де виконується розраху­
нок цін у формі таблиці. У цьому разі необхідно вносити кілька по­
правок на зіставлення технічних характеристик та комерційних умов
до двох і більше конкурентних матеріалів.

3. Виконуються складні розрахунки, якщо для виявлення за­
гальної ціни угоди треба зробити багато попередніх розрахунків, на­
приклад, для визначення поправок на технічне зіставлення, транс­
портування, монтаж, технічне обслуговування тощо. В кінцевому
розрахунку складається підсумкова таблиця, з якої виводиться ціна
пропозиції.

Українські зовнішньоторговельні об'єднання повинні застосо­вувати ціни конкурентів для експортних поставок відповідно до умов «ФОБ — український порт», для імпортних товарів — «ФОБ — порт держави-постачальника». Якщо робиться розрахунок експортної ціни, до ціни конкурентного матеріалу на умовах «ФОБ — інозем­ний порт» додається (або віднімається) різниця вартості фрахту та страхування. Якщо поставки на експорт здійснюються наземним транспортом, розрахунок ціни виконується на умовах «франко-кор-дон» відповідної держави.

Для експортних операцій оптимальним рівнем ціни прийнято вважати середню величину з цін конкурентів. Якщо передбачається вихід у промислово розвинуті держави, то доцільно приймати не се­редню, а нижчу з цін, які наводяться.

При обгрунтуванні ціни експорту та підготовці цінових доку­ментів слід враховувати такі умови:

—розрахунок ціни повинен бути зроблений на підставі не мен­
ше як трьох конкурентних пропозицій;

—при визначенні ціни слід використовувати різні поправки у
вигляді коригуючих коефіцієнтів, які враховують різницю між комер­
ційними та техніко-економічними умовами поставок;

—використані цінові матеріали повинні бути достатньо показо­
вими, з типовими для даного товару умовами продажу.

Крім цих умов, в угодах на експортно-імпортні поставки обумов­люється характер цін, передбачених на майбутнє. Йдеться про встановлення твердої фіксованої або плаваючої ціни. При вирішенні

цих питань слід враховувати, що існує група товарів, на які в світовій практиці не прийнято в угодах встановлювати фіксовані ціни. У та­ких випадках використовується «формула ціни». Так, наприклад, при поставці нафтопродуктів можуть бути використані ціни на ви­значену дату, які передаються телексом та факсом. Формула ціни погоджується при підписанні угоди та обумовлюється відповідни­ми поправками, які можуть сприяти підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв'язків. Значення цих поправок зростає зі збільшенням обсягів поставок, що ставить значно вищі вимоги до обгрунтування ціни.

При розрахунку експортної ціни слід об'єктивно враховувати як позитивні, так і негативні характеристики товару. Для цього ви­користовують коригуючі коефіцієнти. Величина кожного з них вста­новлюється з урахуванням різниці між комерційними та техніко-еко-номічними умовами поставки і погоджується з покупцем у процесі переговорів.

Таким чином, можна сказати, що, визначаючи рівень цін в угоді, сторони контракту звичайно орієнтуються на два види цін:

—опубліковані - ціни, які повідомляються у різних специфіч­
них джерелах, що, як правило, відображають рівень світових цін;

—розрахункові ціни при укладанні контрактів на нестандартне
обладнання.

Після складання цін на комерційних умовах вводяться технічні та комерційні поправки до ціни.

Дата добавления: 2014-01-11