Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ціноутворення на екс­портно-імпортні товари, в Україні




ТЕМА 8. Митне регулювання ціноутворення

Фактично до кінця першої половини 1994 року суб'єкти зовніш­ньоекономічної діяльності України були вільні у визначенні ціни експортного (імпортного) товару, було відсутнє нормативно-право­ве регулювання ціноутворення на експортний (імпортний) товар. Однак приєднуючись до положень СОТ щодо ціноутворення на екс­портно-імпортні товари, в Україні прийнято ряд внутрішніх норма­тивно-правових актів, що регулюють формування ціни в експортно-імпортних операціях. Відтоді розрахунки з експортно-імпортних опе­рацій зазнали суттєвих змін порядку і форми.

Правові засади тарифних методів регулювання зовнішньоеконо­мічної діяльності закріплені в Законі України «Про Митний тариф України». Цим законом встановлюються принципи і норми тариф­ної політики: порядок формування і застосування Митного тарифу України: види мита, порядок визначення митної вартості і визначен­ня країни походження товарів; тарифні пільги і преференції1.

Митний тариф — це систематизований перелік ставок мита, яки­ми обкладаються товари чи інші послуги, які ввозяться або вивозяться з території України.

Основними елементами Митного тарифу є: товарна класифіка­ція, методи оцінки вартості імпортних товарів, методи визначення країни походження товару, митні ставки.

Преференція - особливі пільги, що надаються однією державою іншій у торгівлі: зниження митних зборів і транспортних тарифів, пільгове кредитування і страхуван­ня тощо.

Ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташуван­ня, за винятком випадків, передбачених законодавством України та її міжнародними угодами.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх увезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

— щодо товарів та інших предметів, що походять з держав, які разом з Україною входять у митні союзи чи утворюють з нею спеці­альні митні зони; у випадку встановлення якого-небудь спеціаль­ного преференційного режиму згідно з міжнародними угодами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України;

— до товарів та інших предметів, які походять з країн чи економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбіль­шого сприяння, що означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн чи союзів мають пільги із митних зборів та пільги з них встановлюються в режимі спеціально преференційно­го мита.

До решти товарів та інших предметів застосовуються повні (за­гальні) ставки ввізного мита.

На окремі товари чи інші предмети можуть встановлюватися се­зонні ввізне та вивізне мито на термін не більше чотирьох місяців з моменту їх установлення.

В окремих випадках при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів митних зборів можуть застосовуватися:

—спеціальний митний збір;

—антидемпінгове мито;

—компенсаційне мито.

Товари, вироблені і ввезені з Республіки Білорусь та Російської Федерації, не обкладаються ввізним митом при виконанні умов без­посередньої закупівлі і прямого відвантаження, а також не потребу­ють пред'явлення сертифіката походження товару форми СТ-1.

До товарів походженням з інших країн та у випадку, якщо краї­ну походження товарів неможливо визначити, застосовуються повні ставки. По товарах, країна походження яких на момент митного оформлення достовірно не встановлена, а протягом одного року з моменту митного оформлення подано підтвердження країни поход­ження, може бути поновлений преференційний або пільговий ре­жим (залежно від встановленої країни походження). У цьому разі сума сплаченого мита повертається.

Мито нараховується на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фак­тично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину мит­ного кордону України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ, який застосовується для розрахунків із зовнішньоекономічних опе­рацій і діє на день подання митної декларації. Мито сплачується митним органам України, а товари та інші предмети, що пересила­ються в міжнародних поштових відправленнях, — підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки сплати мита встановлюється Державним митним комітетом України.

Мито вноситься до Державного бюджету України.

Від сплати мита звільняються:

—транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні пе­ревезення вантажів та пасажирів, а також предмети матеріально-тех­нічного призначення, паливо, харчі та інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації під час перебування в дорозі;

—валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

—товари та інші предмети, які внаслідок пошкоджень до про­пуску їх через митний кордон України є непридатними для викорис­тання як вироби чи матеріали;

—предмети, що ввозяться в Україну для офіційного та особис­того користування чи вивозяться за кордон організаціями та особа­ми, які у відповідності з міжнародними договорами України і зако­нами України користуються правом безмитного ввезення в Україну
і безмитного вивезення з України таких предметів;

—товари та інші предмети, які походять із території України та ввозяться назад на цю територію без обробки чи переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, що вивозяться на­
зад за межі території України без обробки чи переробки;

— інші товари та інші предмети, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

При здійсненні будь-яких операцій, пов'язаних із перетином ван­тажами митного кордону України (як при імпорті, так і при експорті), необхідно платити так звані митні збори — плату за виконання орга­нами державної митної служби (ДМС) покладених на них функцій.

Згідно з Митним кодексом, який набув чинності з 01.01.2003 року, митні збори стягуються за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі в міжнародних поштових посилках та вантажах), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем.

 

Крім того, митні збори стягуються за наступні надані послуги на митниці:'

—оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, які зберігають такі товари;

—митне оформлення в позаробочий час, встановлений для мит­ниці;

—зберігання товарів під відповідальністю митниці, якщо пере­дача їх на зберігання митниці не є обов'язковою, та інші.

Ставки митних зборів встановлені постановою КМУ, причому розміри цих ставок визначені як в грошовому вираженні, так і в відсотковому відношенні до митної вартості товарів.

8.2. Особливості визначення митної вартості

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на мо­мент перетину митного кордону України. Вона нараховується мит­ними органами відповідно до положень Закону України «Про Єди­ний митний тариф», ставок Митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації, та сплачується як у валюті Украї­ни, так і в іноземній валюті. Під час визначення митної вартості і сплати мита іноземну валюту перераховують у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для роз­рахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС. Під фактичними витратами розуміють:

• витрати на страхування, навантаження, розвантаження, пере­
вантаження та транспортування товару до пункту перетину митного
кордону України;

• комісійні та брокерські витрати;

• плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що
належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпор­
тер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

Якщо заявлена митна вартість товарів (чи інших предметів) явно невідповідна або якщо неможливо перевірити правильність її об­числення, тоді митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари (чи інші предмети) або на підставі цін на подібні товари (чи інші предмети), чинних у про­відних країнах-експортерах зазначених товарів (чи інших предметів).

Постановою КМУ №1598 від 05.10.98 р. затверджено Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі пере­міщення їх через митний кордон України. У постанові систематизо­вано порядок визначення митної вартості товарів під час здійснення імпортно-експортних операцій та наведено методи її визначення.

Згідно з цим Порядком митна вартість імпортованих товарів за­являється митному органові декларантом під час переміщення то­варів через митний кордон України.

Якщо відомості про ціну на товар документально підтверджені (рахунками-фактурами (інвойсами), рахунками-проформами тощо) і достовірність зазначених у них відомостей не викликає сумніву, митну вартість товарів визначають на підставі наданих документів.

Якщо на підставі наданих документів митну вартість товарів ви­значити неможливо та/або заявлена митна вартість явно не відпові­дає митній вартості товарів, яка міститься в базі даних цінової інфор­мації Держмитслужби, тоді її визначають на підставі цін на ідентичні товари у провідних країнах-експортерах цих товарів.

Ідентичними вважають товари, які мають однакові з оцінювани­ми товарами ознаки, зокрема:

—призначення та характеристики;

—якість;

—товарний знак та репутацію на ринку;

—країну походження;

—виробника.

Незначні відмінності в зовнішньому вигляді не можуть бути дос­татньою підставою відмовити у розгляді певних товарів як ідентич­них, якщо за іншими характеристиками такі товари, виготовлені різними виробниками, можна вважати ідентичними, вони мають той самий товарний знак, а у декларанта та в органі митної служби немає відомостей про ідентичні товари, виготовлені тим виробником, то­вари якого підлягають оцінці.

Якщо ні на підставі поданих документів, ні на підставі цін на іден­тичні товари (немає інформації про ціни на ідентичні товари) не мож­на визначити митну вартість товарів, це роблять на підставі цін на подібні товари у провідних країнах-експортерах цих товарів. Подібні товари — це товари, які не є ідентичними, але мають подібні харак­теристики, складаються з подібних компонентів і можуть бути ко­мерційно взаємозамінними. Це дає змогу використовувати їх з тією самою метою, що й товари, які підлягають оцінюванню.

Для визначення подібності товарів враховують: призначення та характеристики, якість, наявність товарного знака та репутацію на

ринку. Інформація про ціни на ідентичні й подібні товари у про­відних країнах-експортерах формується на підставі відомостей з митних документів, прайс-листів, каталогів торговельних фірм та з інших довідників. Вона міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби. Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, повинні грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації.

У разі потреби для підтвердження достовірності заявленої митної вартості можуть бути використані такі документи: рахунки-фактури (інвойси) аборахунки-проформи; специфікації, коносаменти, товар­но-транспортні накладні; ліцензії; картки реєстрації контрактів; сер­тифікати походження; банківські документи щодо розрахунків за контрактом, які повинні містити всі необхідні реквізити для іденти­фікації їх з поставкою, митне оформлення якої здійснюється (копія платіжного доручення з відміткою банку про виконання операції та виписка (копія) з особового рахунку організації, завірена керівни­ком і головним бухгалтером цієї організації); копія експортної ван­тажної митної декларації країни відправлення; договори (угоди) на поставку; договори про спільну діяльність; контракти з третіми осо­бами, які стосуються договору (угоди) на поставку; рахунки за плате­жами третім особам на користь продавця; ліцензійні чи авторські уго­ди; договори-доручення, комісії; агентські та брокерські угоди; ра­хунки за комісійні та брокерські послуги, що стосуються товарів, митна вартість яких визначається; замовлення на поставку; договори пере­везення та страхування; прайс-листи виробника та продавця товару; відповідна бухгалтерська документація; калькуляція фірми-вироб-ника товару (якщо фірма згодилася надати її українському покуп­цеві); інші матеріали, які можна використати для підтвердження мит­ної вартості товарів, заявлених у вантажній митній декларації.

Для підтвердження заявленої митної вартості можуть викорис­товуватися як допоміжний матеріал висновки організацій, упов­новажених ДМСУ на проведення цінової експертизи. Однак слід підкреслити, що такі дані можна використовувати лише як орієнтовну (довідкову) інформацію чи допоміжний матеріал. У кожному кон­кретному випадку митну вартість коригують з урахуванням техніч­них, функціональних та якісних характеристик товару, сортності, умов угоди, сезонних коливань цін, витрат на транспортування та страхування тощо. Установа, яка надає будь-яку інформацію в офі­ційному порядку, відповідає за її об'єктивність. З такою метою ре­комендується користуватись інформацією:

• Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу
зовнішніх товарних ринків («Держзовнішінформ»);

• Торгово-промислової палати України;

• Українського НДІ маркетингу та зовнішньоекономічної діяль­ності.

Однак остаточне рішення щодо величини митної вартості кон­кретного товару приймає відділ митної вартості митниці.

Митний орган має визначити митну вартість у термін, що не перевищує 15 робочих днів. У виняткових випадках цей термін може бути збільшеним за рішенням керівника митного органу. Збільшення терміну визначення митної вартості не є для імпортера підставою для відстрочки платежів за митне оформлення товарів.

На письмовий запит декларанта митний орган зобов'язаний про­тягом тижня надати роз'яснення причин, через які заявлена декла­рантом митна вартість, не прийнята для митного оформлення.

Для визначення митної вартості експортованого товару застосо­вуються індикативні ціни.

Для визначення митної вартості важливо знати, що момент пе­ретину митного кордону встановлюється таким чином:

а) для авіаперевезень:

- у разі експорту — завершення митного оформлення в аеропор­
ту, де відбувається навантаження;

- у разі імпорту — початок або здійснення митного оформлення
в першому аеропорту на території України, де відбувається розван­
таження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження
підтверджений митним органом цього аеропорту;

б) для морських і річкових перевезень:

- у разі експорту — здійснення або завершення митного оформ­
лення в порту навантаження на території України;

- у разі імпорту — початок або здійснення митного оформлення
в першому порту розвантаження чи перевантаження на території Ук­
раїни, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом
цього порту;

в) для товару, що доставляється поштою:

здійснення митного оформлення в пункті міжнародного пошто­вого обміну;

г) для перевезень іншими видами транспорту (в тому числі заліз­
ничним та автомобільним):

- у разі експорту — здійснення або завершення митного оформ­
лення в пункті пропуску на митному кордоні України на шляху пе­
реміщення товару;

- у разі імпорту — початок або здійснення митного оформлення
У пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщен­
ня товару. Розраховуючи витрати на транспортування до кордону
України (якщо їх за умовами поставки не включили до вартості то­
вару у разі доставки на безоплатній основі чи за допомогою транс-

портних засобів покупця), слід використовувати дані бухгалтерсь­кого обліку про транспортні витрати (зокрема, калькуляцію з вклю­ченням усіх необхідних статей чи елементів витрат).

Якщо декларацію заповнюють на товари декількох видів, то ви­трати на транспортування розподіляють між товарами різних най­менувань пропорційно їхній вазі (або вартості). Якщо немає бухгал­терських даних про витрати на перевезення цим видом транспорту, до митної вартості включають суму, розраховану на основі чинних на момент транспортування тарифів на перевезення вантажів відпо­відним видом транспорту.

Митну вартість товару заносять до графи 45 «Митна вартість» вантажної митної декларації. Якщо за умовами поставки до вартості товару декларант включив витрати на транспортування після пере­тину митного кордону України, такі витрати не враховують під час визначення митної вартості.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 880; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.044 сек.