Питання 1: Основи правового статусу народних депутатів України

Вступ

Лекція

з навчальної дисципліни: «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні»

По темі № 6 “Організація роботи народних депутатів України.”

Для студентів юридичного факультету.

Спеціальність: 7.060101 “Правознавство”.

Питання:

16. Основи правового статусу народних депутатів України.

17. Організація роботи народного депутата України у Верховній Раді України.

18. Організація роботи народного депутата України в виборчому окрузі. Депутатські запити та звернення.

Реферат: Основні положення Закону України «Про статус народного депутата України».

Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:

“Присягаю на вірність Україні. Забов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежністьУкраїни, дати про благо Вітчизни й добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та Законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах своїх співвітчизників”.

Присягу зачитує найста­рший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.

Відмова скла­сти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складання присяги.

Згідно із Законом України «Про статус народного депутата Укра­їни», народні депутати України є представниками Українського на­роду у Верховній Раді України і уповноважені ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України.

Народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таєм­ного голосування за пропорційною систе­мою строком на 5 років.

Народним депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг віку 21 року, має право голосу і прожи­ває в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Центральна виборча комісія реєструє осіб, обраних народними депутатами України, і відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» видає їм тимчасове посвідчення на­родного депутата України. Особа для її реєстрації народним депута­том України зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на 20-й день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документ про її звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відпо­відної ради.

Повноваження народних депутатів України починаються з моме­нту складення присяги і припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Після скла­дання обраними народними депутатами України присяги Централь­на виборча комісія не пізніш як на сьомий день видає їм депутатські посвідчення встановленого зразка.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на пос­тійній основі. Народний депутат зобов'язаний протягом одного місяця після складання присяги залишити попереднє місце роботи і передати трудову книжку до Секретаріату Верховної Ради України.

Народний депутат не має права:

— бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центра­льного органу виконавчої влади;

— мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

— обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

— займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною робо­тою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків на­родного депутата час;

— залучатись як експерт органами досудового слідства, прокура­тури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;

— входити до складу керівництва, правління чи ради підприємс­тва, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Питання 2: Організація роботи народного депутата України у Верховній Раді України.

Діяльність народного депутата у Верховної Раді України вклю­чає в себе:

— участь у засіданнях Верховної Ради України,

— участь у засіданнях комітетів, комісій, підкомісій і робочих груп,

— виконання доручень Верховної Ради України та її органів,

— роботу над законопроектами, документами Верховної Ради,

— виконання інших депутатських повноважень у складі фракцій або індивідуально.

Робота народного депутата України у Верховній Раді України здійснюється згідно з планом роботи сесії парламенту. Депутат мо­же брати участь у засіданнях парламентських комітетів, підкомісій та робочих груп, виконувати доручення Верховної Ради України та її органів (за винятком виконання невідкладних доручень), працю­вати над законопроектами лише у період між засіданнями Верхов­ної Ради. Робочі дні поза сесійним часом і часом відпустки депутати використовують на свій розсуд для підвищення своєї кваліфікації, обміну досвідом, роботи у виборчому окрузі та іншої діяльності, по­в'язаної з виконанням депутатських повноважень.

Участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, вико­нання доручень Верховної Ради та її органів є підставою для відкла­дення депутатом усіх інших службових справ. Депутат зобов'яза­ний зареєструватися і бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до яких його обрано. Депутат не має права не брати участь у голосуванні, в тому числі й таємному, за винятком випадку, коли Верховна Рада прийме окреме рішення щодо нього персонально, та інших випадків, передбачених законодавством.

Депутат забезпечується персональним місцем у залі засідань Верховної Ради України. Депутат зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на засіданні Верховної Ради й органів, до складу яких він обраний.

Відсутність народного депутата на засіданнях Верховної Ради України та її органів допускається тільки з поважних причин. По­важними причинами визнаються: виконання доручень Верховної Ради або її органів; тимчасове відсторонення від роботи у зв'язку з хворобою чи доглядом за дитиною; одруження, траур, документаль­но підтверджені транспортні перешкоди. У кожному випадку Вер­ховна Рада України вирішує питання про визнання причин відсут­ності поважною після розгляду висновку Комітету з питань Регла­менту та депутатської етики.

Депутат, що не міг взяти участь у засіданнях, повинен письмово повідомити Голову Верховної Ради України через Секретаріат Вер­ховної Ради. За дні відсутності без поважних причин депутату не виплачується заробітна плата. Після закінчення сесії Верховної Ра­ди за поданням Секретаріату Верховної Ради в газеті «Голос Украї­ни» мають друкуватися відомості про відсутність депутатів без по­важних причин (що на практиці не виконується).

Дані про відсутність депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів без поважних та з невідомих причин щомісячно передають­ся Секретаріатом Верховної Ради до Комітету з питань Регламенту та депутатської етики. На вимогу цього комітету депутат зобов'яза­ний дати пояснення причини своєї відсутності. Пропущені депута­том засідання Верховної Ради чи її органів, щодо яких немає відпо­відного рішення Верховної Ради, вважаються пропущеними депута­том без поважних причин.

У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися за­гальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, по­важати честь і гідність інших народних депутатів, службових та по­садових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, дер­жаву.

На засіданнях Верховної Ради народний депутат не повинен по­рушувати дисципліну, заважати проведенню засідання, використо­вувати образливі або лайливі висловлювання, закликати до неза­конних дій. Головуючий на засіданні має право попередити про не­припустимість таких дій, припинити його виступ або позбавити його права виступу.

Якщо народний депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання, головуючий попереджає його персонально. Після повтор­ного попередження головуючий за згодою більшості депутатів може запропонувати народному депутату залишити сесійний зал до кінця засідання. Якщо народний депутат відмовляється залишити зал, го­ловуючий припиняє засідання до виконання його вимоги. У цьому випадку Верховна Рада України може прийняти рішення про позба­влення депутата права брати участь у пленарних засіданнях і це рішення публікується в газеті «Голос України».

Якщо під час засідання Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, головуючий закриває засідання і зверта­ється до Генерального прокурора з пропозицією вжити необхідних заходів.

Народний депутат є членом Верховної Ради і має усі права, що забезпечують його участь у діяльності парламенту. Він несе відпо­відальність перед Верховною Радою, виконує її доручення і дору­чення її органів.

Депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що роз­глядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких його обрано. Кожен депутат має один голос. Якщо депутат не є членом якогось органу Верховної Ради, він може взяти участь у йо­го роботі з правом дорадчого голосу.

Народний депутат має право:

— обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України;

— обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України; _ —пропонувати питання для розгляду Верховної Радою України або її органами;

— законодавчої ініціативи (яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України законопроекту, проекту постанови чи ін­шої законодавчої пропозиції);

— звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

— брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, голо­вуючому на засіданні;

— виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голо­сування;

— висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розгля­дається на засіданні;

— висловлювати думку щодо кандидатів, які обираються чи при­значаються на посади, звільняються з посад Верховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад;

— порушувати питання про заміну головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України;

— порушувати питання про довіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Вер­ховною Радою України надано згоду у випадках, передбачених Конституцією України;

— порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розміщених на території України, щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій;

— передавати для внесення до протоколу і стенографічного бюле­теня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропози­ції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України;

об'єднуватися в депутатські фракції та групи.

Обов'язки народного депутата у Верховної Раді України:

— дбати про благо України і добробут Українського народу, за­хищати інтереси виборців та держави;

— додержуватися вимог Конституції України, Закону «Про ста-^ТУС народного депутата України», закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України;

— бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верхов­ної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

— особисто брати участь у голосуванні з питань, що розгляда­ються Верховною Радою України та її органами;

— виконувати доручення Верховної Ради України, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких його обрано;

— інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органів;

— додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатсь­кої етики;

— завчасно повідомляти про неможливість бути присутнім на за­сіданні Верховної Ради України чи її органів керівників цих орга­нів;

— використовувати депутатські бланки лише для офіційних за­питів, звернень та листів, які підписуються ним власноручно;

— при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх повноважень, але не пізніше 1 бе­резня року наступного за звітним фінансовим роком подавати до ор­ганів податкової служби України відомості про доходи та зобов'я­зання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти), а та­кож відомості про належні йому та членам його сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Як член депутатської фракції (групи), народний депутат України зобов'язаний додержуватись вимог Положення про депутатську фракцію (групу), а також виконувати функції, закріплені Положен­ням про депутатську фракцію (групу), і представляти інтереси депу­татської фракції (групи) у комітеті, тимчасовій спеціальній або тим­часовій слідчій комісії, до складу яких його обрано.

У випадку невиконання депутатом своїх обов'язків, порушення ним установленого порядку роботи питання про поведінку народно­го депутата може бути розглянуто Верховною Радою України.

Народний депутат України при виконанні своїх повноважень по­требує допомоги фахівців. Державні органи, посадові особи державних підприємств, установ та організацій зобов'язані на вимогу депу­татів забезпечити його консультаціями фахівців з питань, пов'яза­них з депутатською діяльністю. Депутат має право на безоплатну допомогу з правових питань, що виникають у його депутатській дія­льності, з боку апарату Верховної Ради України, виконавчих ко­мітетів органів місцевого самоврядування, місцевих державних ад­міністрацій, посадових осіб державних підприємств, організацій, наукових, навчальних, юридичних установ і правоохоронних орга­нів.

Постійну допомогу народному депутату надають помічники-кон­сультанти, яких він може мати до тридцяти одного, їхній правовий статус визначається ст. 34 Закону «Про статус народного депутата України» та Положенням про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженим Постановою Верховної Ради Укра­їни 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України № 575-ХГУ від 08.04.1999 р.)

Помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою.

Помічники-консультанти народного депутата працюють за стро­ковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах. Вони перебувають у штаті державних підприємств, установ, організацій або за заявою народного депутата прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до виконавчого комітету відповідного органу місцевого самоврядуван­ня, а у містах Києві та Севастополі до секретаріатів міських рад. Помічники-консультанти, які працюють у місті Києві (але не біль­ше 2 осіб), прикріплюються для кадрового та фінансового обслуго­вування до Апарату Верховної Ради України. На чотирьох помічників-консультантів народного депутата України поширюється дія За­кону України «Про державну службу», їм присвоюється не вище ніж сьомий ранг державного службовця четвертої категорії.

Народний депутат України самостійно визначає кількість поміч-ників-консультантів, які працюють за строковим трудовим догово­ром на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати ^праці помічників-консультантів постановою парламенту. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 26 липня 1994 р. «Про за­безпечення діяльності народних депутатів України» (із змінами, внесеними Постановою Верховної Ради від 20.04.2000 р.), кошти на утримання помічників-консультантів незалежно від їх кількості для кожного з народних депутатів виділяються у межах двох місяч­них фондів оплати праці члена комітету Верховної Ради України без врахування премії (25 %).

Народний депутат самостійно здійснює підбір помічників-консу­льтантів, розподіляє обов'язки між ними та здійснює особисто роз­поділ місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів.

Помічник-консультант народного депутата України, який пра­цює за строковим трудовим договором, має такі права у Верховній Раді України:

— входити і перебувати у приміщеннях Верховної Ради України за пред'явленням посвідчення помічника-консультанта;

— бути присутнім на пленарних засіданнях Верховної Ради України, засіданнях постійних та тимчасових комісій Верховної Ра­ди України, в яких працює народний депутат України, або засідан­нях, на яких розглядаються питання, у підготовці яких він брав участь;

— безплатно користуватися в порядку, встановленому законо­давством України, інформаційними базами даних та телекомуніка­ційними мережами Верховної Ради України, Секретаріату Прези­дента України, органів державної виконавчої влади, місцевого са­моврядування;

— на забезпечення актами, прийнятими Верховною Радою Укра­їни, а також інформаційними й довідковими матеріалами, що офіційно розповсюджуються Верховною Радою України, Секретаріатом Президента України, а також органами державної виконав­чої влади, органами місцевого самоврядування, діяльність яких по­ширюється на виборчий округ, від якого обрано народного депутата України;

Помічник-консультант народного депутата України зобов'яза­ний:

— за дорученням народного депутата України вивчати питання, що входять до його компетенції, готувати по них необхідні матеріа­ли, подавати народному депутату України допомогу в здійсненні ним контролю за виконанням прийнятих рішень;

— виконувати доручення народного депутата України у взаємо­відносинах з виборцями, а також з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями грома­дян, підприємствами, установами та організаціями;

— сприяти народному депутату України у налагодженні зв'язків з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самовряду­вання, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та орга­нізаціями у вирішенні питань, що стосуються інтересів виборців;

— допомагати народному депутату України під час особистого прийому виборців у розгляді звернень громадян, вирішенні поруше­них ними питань;

— допомагати народному депутату України в організації прове­дення звітів і зустрічей з виборцями, трудовими колективами, об'єд­наннями громадян, узагальнювати висловлені на них пропозиції і за­уваження, сприяти реалізації розроблених на їх виконання заходів;

— брати участь в організації вивчення громадської думки, по­треб і запитів виборців, вносити пропозиції щодо шляхів їх ви­рішення;

— вести діловодство, забезпечувати зберігання документів, які надходять на ім'я народного депутата України, контролювати своєчас­не надходження відповідей на депутатські звернення;

— подавати народному депутату України організаційно-технічну та іншу допомогу при здійсненні ним депутатських повноважень;

— під час виконання своїх обов'язків помічник-консультант на­родного депутата України не повинен допускати дій, що можуть за­вдати шкоди діяльності народного депутата України.

Дата добавления: 2014-01-11