Строк виконання зобов'язання

Строк виконання зобов'язання визначається законом, угодою сторін або його сутністю. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). До того зобов'язання, строк виконання якого визначено вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Така вказівка закону дає підстави для виділення зобов'язань з визначеним терміном виконання і зобов'язання, у яких термін визначений моментом пред'явлення вимоги. Зобов'язання, що передбачають або дозволяють установити день його виконання чи період часу, протягом якого воно повинно бути виконано, відносяться до зобов'язань з визначеним терміном виконання. Таке зобов'язання повинне бути виконане в день, зазначений у зобов'язанні, або в будь-який момент у межах визначеного терміну.

У випадку, коли зобов'язання не передбачає термін його виконання і не містить умов, що дозволяють визначити цей термін, воно повинно бути виконане в розумний строк після виникнення зобов'язання. Під розумним терміном мається на увазі строк, який звичайно необхідний для здійснення передбачених зобов'язанням дій.

Зобов'язання, термін виконання яких визначений моментом пред'явлення вимоги, підлягають виконанню протягом семи днівпісля пред'явлення кредитором відповідної вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору цбо актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України). Вказаний семиденний термін застосовується і при невиконанні зобов'язання в розумний термін.

Можливі вимоги, за якими виконання має бути здійснене негайно (наприклад, при пред'явленні вкладником вимоги про видачу банківського вкладу).

Для виконання зобов'язання іноді важливо і дотримання проміжних термінів, наприклад у договорі поставки. За порушення проміжних термінів можуть встановлюватися майнові санкції у вигляді неустойки.

Досить цікавим є можливість дострокового виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, дострокове виконання зобов'язання є правом боржника. Проте така позиція є неоднозначною. У господарських зобов'язаннях дострокове зобов'язання може бути виконане лише за згоди кредитора. Справа у тому, що таке право може призвести до виникнення додаткових витрат, наприклад, на зберігання майна. Отже, тут потрібна згода кредитора.

У ряді випадків дострокового виконання зобов'язання вправі вимагати кредитор. Це допускається при ліквідації юридичної особи — боржника, при порушенні прав заставоутримувача щодо застави.

Деякі зобов'язання в силу звичаїв ділового обороту або їх сутності повинні здійснюватися негайно за вимогою кредитора (наприклад, збереження до вимоги, операції за грошовими рахунками тощо).

Невиконання зобов'язання у встановлений термін іменується його простроченням. Прострочення може допустити як боржник,

так і кредитор. Прострочення боржника тягне обов'язок відшкодувати кредитору збитки. Кредитор при прострочці виконання може узагалі відмовитися від договору і вимагати відшкодування • спричинених цим збитків. Відмова від простроченого боржником виконання зобов'язання пов'язана із втратою кредитором для нього інтересу. Так, якщо за договором побутового замовлення виконавець прострочив його виконання (не пошив вчасно одяг, який має сезонне значення), то замовник має право відмовитися від прийняття простроченого виконання.

Якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочки кредитора, то боржник не вважається таким, що прострочив виконання. Прострочення кредитора виникає у тому разі, якщо кредитор відмовився прийняти запропоноване боржником виконання або не виконав зустрічний обов'язок, внаслідок чого боржник не міг виконати зобов'язання.

Кредитор вважається таким, що прострочив, також у випадку його відмови повернути борговий документ або видати розписку на підтвердження виконання зобов'язання боржником. Кредитор, що прострочив, також зобов'язаний відшкодувати спричинені прострочкою збитки боржнику. Відсотки по грошових зобов'язаннях за період прострочення кредитора не нараховуються.

Дата добавления: 2014-01-11