Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття та способи припинення зобов'язань




Вступ

Лекція – 2 години

Тема 21. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

ТЕМА 21:Припинення зобов’язання

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання

Кафедра цивільного права та процесу

ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

 

 

 

Лекція обговорена і схвалена

на засіданні кафедри

30 червня 2009 року, протокол №14

Одеса 2009


 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

 

1. Поняття та способи припинення зобов'язань.

2. Окремі способи припинення зобов'язання.

Нормативні акти: ЦК України; ГК України; ЦК Російської Федерації.

Література:

1. Кот О. О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 160 с;

2. Гражданское право. Учебник. Ч. 1. Изд. 3-є, перераб. и доп. /Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: ПРОСПЕКТ, 1998. — 632 с;

3. Гражданское право: В 2-х т. Т. II. Полутом 1: Учебник /Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Изд-во БЕК, 2002. — С. 143—149;

4. Гражданское право Украйни. Ч. 1. /Под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. — X., 1996. — 440с;

5. Цивільне право України. Ч. 1. (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч. Н. Азі-мов, М. М. Сібільов, В. І. Борисова та ін.) — X., 2000;

6. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2-х т. /За заг. ред. Я. М. Шевченка. — Т. І. Загальна частина. — К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. — 520 с;

7. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. — 2-е вид., доп. і перероб. Кн. 1. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 736 с;

8. Цивільний кодекс України: Коментар. — X.: Одіссей, 2003. — 856 с.

Ключова термінологія: припинення зобов'язання, способи припинення зобов'язання, виконання, відступне, зарахування, прощення боргу, неможливість виконання.

 

Кожне зобов’язання діє у часі. Правовий зв’язок, що існує між кредитором і боржником, не може бути довічним, а тому будь-яке зобов’язання має припинитися.

Припинення зобов’язання – погашення прав та обов’язків сторін, що складають його зміст. Це означає, що кредитор і боржник більше не пов’язані правами та обов’язками. При цьому перестає існувати саме зобов’язання. Такий наслідок зумовлений дією правоприпиняючих юридичних фактів. Саме вони становлять підстави для часткового або повного припинення зобов’язань. За загальним правилом, при припиненні зобов’язання правові відносини між його учасниками припиняються у повному обсязі, а інколи останні хоча і зберігаються, але у зміненому вигляді.

 

Зобов'язання, як і всяке інше правовідношення, має свої межі. Вони зумовлені межами здійснення цивільних прав та виконання обов'язків (ст.ст. 13—14 ЦК України), можливістю їх захисту (глава З ЦК України), існуванням фізичної особи (ч. З ст. 24 ЦК України), строками існування предмета зобов'язання, що визначений індивідуальними ознаками, домовленістю сторін договору тощо. Як зазначалось, більшість зобов'язань є строковими. Це означає, що зобов'язання рано чи пізно припиняються частково або у повному обсязі. Однак це не означає припинення правового зв'язку між суб'єктами.

Для такого зобов’язання характерні такі особливості:

1)саме зобов'язання, як правовий зв'язок, між його сторонами припинене;

2)чинним законодавством передбачено можливість внаслідок передбачених договором чи законом фактів поновлення такого правового зв'язку. Так, у межах гарантійного строку виготівник товару чи продавець відповідає перед покупцем, якщо товар буде неналежної якості. За договірними зобов'язаннями можна подати позов до винної сторони в межах позовної давності;

3)у разі виявлення нових обставин, що мають суттєве значення для поновлення прав потерпілого, можливий їх захист;

4)за правочинною, зафіксованою належним чином гарантією гарант може взяти на себе обов'язок про усунення недоліків товару чи робіт після припинення правового зв'язку;

5)за договорами на проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт їх виконавець може повідомляти замовника про нові науково-технічні результати;

6)за видавничими договорами передбачається можливість видання поновленого твору. Наприклад, у сьогоднішніх умовах внаслідок динаміки законодавства видавцями постійно видаються оновлені видання;

7)в інших, передбачених законом випадках.

Якщо припустити, що зобов'язання припиняється остаточно, то виникає слушне запитання про те, на якій підставі воно поновляється у подальшому? Зокрема, це стосується відповідальності за недоліки товарів, робіт (послуг), що виявилася у подальшому. Напевно, варто припустити, що законодавець спеціально передбачає можливість поновлення правового зв'язку між сторонами зобов'язання за певних підстав або те, що це зобов'язання виникає на новій основі — в силу заново встановлених обставин.

Одночасно не завжди специфіка підстав для припинення зобов'язань означає можливість їх поновлення. Зокрема, зі смертю особи усі його особисті зобов'язання припиняються остаточно, хоч і в цьому випадку стосовно його немайнових прав інтелектуальної власності є певний фантом. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про авторське право та суміжні права» спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора. Здебільшого у таких випадках така протидія здійснюється на основі норм зобов'язального права.

Не погашені зобов'язання збанкрутілої юридичної особи внаслідок недостатності її майна також припиняються остаточно. Припиняються остаточно й майнові вимоги особи до боржника внаслідок пропуску кредитором строків позовної давності. Лише боржник за власною ініціативою (в нього проснулась совість) вправі виконати задавнену заборгованість.

Є, нарешті, поняття безнадійних чи сумнівних боргів, тобто таких, які, власне, підтверджуються відповідними документами, але стягнути які неможливо. Відповідно до «Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків», затверджених постановою НБУ від 7 грудня 2000 р., заборгованість за нарахованими доходами є сумнівною, якщо є невпевненість її погашення боржником.

Припинення зобов'язання означає відпадання правового зв'язку між боржником та кредитором внаслідок припинення суб'єктивного права другого та юридичного обов'язку першого. Іншими словами, йдеться про припинення існування прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язального правовідношення.

При припиненні зобов'язання припиняється й правовий зв'язок між сторонами зобов'язання, точніше, боржник не зобов'язаний виконувати певні дії на користь кредитора. Це випливає із сутності зобов'язання: імперативу для боржника виконувати зобов'язання та диспозитиву кредитора щодо заявлення вимог про виконання. За таких обставин домінуюче значення для припинення зобов'язань має все-таки припинення саме юридичного обов'язку боржника. Тому домінуюче у навчальній літературі сприйняття рівності сторін зобов'язань при їх припиненні не витримує критики. Тому супроти домінуючого підходу: «це означає, що кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги, виходячи із даного зобов'язання, сторони не можуть переуступати свої права та обов'язки у встановленому порядку третім особам і т. д.» ми виходимо з іншого. Кредитор може вимагати виконання зобов'язання, але боржник не зобов'язаний ці вимоги виконувати.

Взагалі припинення зобов'язань упорядковано на рівні ЦК України, окремих кодифікованих актів цивільного законодавства та поточних законів. Окремі способи припинення зобов'язань передбачені інститутами договірного права або конкретними договорами. Останнє може досягатися за допомогою клаузул — спеціальних застережень про припинення зобов'язання чи переведення його в інше зобов'язання (новацію) за умови настання певних юридичних фактів.

Способи припинення зобов'язань можуть бути загальні або спеціальні. Спеціальні способи припинення зобов'язань характерні для окремих видів галузевих зобов'язань.

Отже, зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1071; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.