Матрична структура управління

Характеристика адаптивних (органічних) організаційних структур управління

Починаючи з 60-х років деякі організації зіткнулися з таким положенням, коли зовнішні умови їхньої діяльності змінювалися так швидко, проекти ставали настільки складними, а технологія розвивалася так стрімко, що недоліки бюрократичної організації управління, уповільнювали взаємодію і процедуру вироблення рішень до такої міри, що організація більше не могла ефективно реагувати на зміни, що відбуваються.

Структури називаються адаптивними, оскільки їх можна швидко модифікувати відповідно до змін навколишнього середовища і потребами самої організації. Ще одна назва цих більш гнучких систем — органічні структури. Воно пов'язано з їхніми можливостями адаптуватися до змін у навколишньому середовищі подібно тому, як це роблять живі організми. Органічні або адаптивні структури — це не просто якась варіація бюрократії, якою є дивізійна структура. Органічна структура будується на цілях, що радикально відрізняються від тих, що лежать в основі бюрократії.

Теорія і практичні дослідження говорять про те, що при будь-яких обставинах ні чисто органічна, ні цілком механістична структура не можуть бути оптимальними, але необхідно, щоб технологія, завдання, внутрішні і зовнішні умови функціонування організації, а також знання й уміння її співробітників добре погоджувалися між собою.

Органічна і механістична структури являють собою лише дві крайні точки в континуумі форм структур. Реальні структури реальних організацій лежать між ними, володіючи ознаками як механістичних, так і органічних структур у різних співвідношеннях. Крім того, дуже часто буває так, що різноманітні підрозділи усередині однієї і тієї ж організації мають різні структури. Так, у значних організаціях в одних підрозділів може бути механістична структура, а в інших органічна.

Основні типи органічних структур: проектні організації; матричні організації.

У матричній структурі управління члени проектної групи підпорядковані як керівнику проекту, так і керівникам функціональних відділів, де вони працюють постійно. Вона сприяє зменшенню витрат на проектні роботи, оскільки використовує наявні робочу силу, техніку, приміщення, транспортні засоби тощо.

Високий ступінь адаптації забезпечується тимчасовим характером функціонування структурних одиниць – проектних груп.

В матричних структурах проходить поглиблення поділу управлінської праці – керівники по вертикалі (головний конструктор, головний технолог,керівник служби маркетингу, тощо) здійснюють ресурсне забезпечення (матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами), забезпечують відповідний рівень трудової дисципліни. По горизонталі забезпечується управління реалізацією проектів, що включає координування зусиль різнопланових дослідників, розробників, проектувальників, виробничих працівників, замовників тощо.

Рис. Схема матричної структури управління

Переваги та недоліки матричної структури управління

Переваги	Недоліки
· висока адаптивність до змін середовища; · ефективні механізми координації.	· обмежена сфера застосування; · конфлікти між функціональними керівниками і керівниками проектів..

Дата добавления: 2014-11-06