Синтетичний і аналітичний облік операцій руху запасів

Синтетичний облік наявності й руху запасів здійснюється на рахунках класу 2 «Запаси», а саме:

20 «Виробничі запаси»;

21 «Поточні біологічні активи»;

22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети»;

25 «Напівфабрикати»;

26 «Готова продукція»;

27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»;

28 «Товари».

Всі зазначені рахунки призначені для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух запасів, що є активами підприємства. Це основні, матеріальні, активні рахунки (окрім субрахунку 285 «Торговельна націнка» - він контрактивний, пасивний). По дебету відображається інформація про наявність і надходження конкретних видів запасів, а по кредиту - їхнє списання. Сальдо зазначених рахунків дебетове, показує залишок запасів на конкретну дату й відображається в другому розділі активу балансу по статті «Запаси».

Рух запасів відображається на підставі прибуткових і видаткових документів. При надходженні цінностей від постачальників виникає заборгованість, що відображається по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками». Рахунок 63 основний пасивний. По кредиту рахунку відображаються виникнення зобов'язань, а по дебету - їхнє погашення. Сальдо рахунку 63 кредитове, показує непогашену заборгованість постачальникам і відображається в 4 розділі пасиву балансу.

У тому випадку, якщо постачальникам надається передплата, облік таких операцій здійснюється на рахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими», за структурою активний, по дебету на підставі платіжних документів (платіжних доручень, видаткових касових ордерів) здійснюється формування дебіторської заборгованості постачальника перед підприємством – покупцем, по кредиту після отримання від постачальника запасів у рахунок передплати здійснюється зменшення заборгованості шляхом її заліку. Сальдо дебетове показує суму передплати постачальнику, запаси під яку ще не отримані, та відображається у другому розділі активу балансу.

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведеться за кожним постачальником та кожним первинним документом. У випадку, якщо при отриманні запасів виявлено їх нестачу з вини постачальника, йому, як уже зазначалося вище, виставляється претензія, а облік цієї нестачі за цінами постачальника без урахування ПДВ ведеться на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями» - за структурою активний, по дебету відображається дебіторська заборгованість постачальника або транспортної організації за недопоставлені запаси, які вже були оплачені раніше, по кредиту – задоволення претензії шляхом додаткового постачання запасів або поверненням покупцеві суми передплати, на яку запаси не поставлено.

Списання запасів відбувається у зв'язку з:

Ø відпуском їх у виробництво;

Ø невідповідністю встановленим критеріям;

Ø реалізацією;

Ø безоплатною передачею;

Ø розкраданням або псуванням.

При списанні запасів на виробництво або у випадку їх реалізації використовується один з наведених вище методів, зазначений у наказі про облікову політику. В інших випадках використовується справедлива або балансова вартість активів, що списуються. Як вже зазначалося раніше, у вартість запасів згідно П(С)БО 9 включаються транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). Підприємство самостійно може обирати один з нижчезазначених методів їх обліку:

1) включати ТЗВ у кожну одиницю отриманих запасів безпосередньо у момент їх оприбуткування. У цьому випадку ТЗВ обліковуються на тому ж самому рахунку, що і запаси (наприклад, виробничі запаси – на рахунку 20, ТЗВ на виробничі запаси – також на рахунку 20). Цей метод може використовуватися тими підприємствами, які рахунки на ТЗВ отримують одночасно з прибутковими документами на запаси, для придбання яких вони були здійснені;

2) протягом місяця накопичувати суму ТЗВ на окремому рахунку (наприклад, виробничі запаси – на рахунку 20, ТЗВ на виробничі запаси – також на рахунку 20ТЗВ). Цей метод використовується тими підприємствами, які неодночасно отримують рахунки на оплату вартості запасів та ТЗВ. При цьому у кінці місяця виникає потреба розраховувати суму ТЗВ на ті запаси, які вибули протягом звітного періоду. Для розрахунку цієї суми використовуються наступні формули:

Середній відсоток ТЗВ = ((Сума ТЗВ на початок місяця + Сума ТЗВ на запаси, отримані за місяць): (Вартість запасів на початок місяця + Вартість запасів, отриманих за місяць)) х 100%; (9.1)

Сума ТЗВ на запаси, що вибули = (Вартість запасів, що вибули х Середній відсоток ТЗВ): 100% (9.2)

ТЗВ на запаси, що вибули, списуються у дебет того самого рахунку, на якому відображено списання суми запасів (наприклад ТЗВ на реалізовані запаси списуються у дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації»).

Аналітичний облік запасів ведеться за їх найменуваннями. Найчастіше на підприємствах використовується кількісно – сумовий облік (запаси обліковуються за найменуваннями, кількістю та цінами). Рідше використовується груповий метод (за товарними групами, а у межах товарної групи – за найменуваннями, кількістю та цінами), сортовий (за сортами, а у межах кожного сорту - за найменуваннями, кількістю та цінами), партіонний (за кожною отриманою від постачальників партією запасів, а у межах кожної партії – за найменуваннями, кількістю та цінами), сальдовий (детальний аналітичний облік у бухгалтерії не ведеться, у кінці місяця матеріально відповідальна особа складає опис запасів, підсумки якого зіставляються з сальдо рахунків запасів у бухгалтерії). Для складського обліку відкривається окрема картка кількісного обліку (М-17). Картки реєструються й під розписку віддаються комірникові. Початкові залишки в картки вносяться комірником (обліковцем) і перевіряються бухгалтером. Записи в картки надходження й видачі матеріальних цінностей комірником здійснюються щодня на підставі прибуткових і видаткових документів. При цьому після кожного запису обов'язково визначається залишок.

Таблиця 9.1 - Бухгалтерські записи з обліку руху запасів

(на прикладі виробничих запасів)

Зміст запису	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
1. Відображено збільшення запасів: 1.1. отриманих від постачальників на умовах подальшої оплати: - на договірну вартість; - різні витрати по закупівлі; - податковий кредит з ПДВ (при наявності податкової накладної); - ПДВ кредитора при відсутності податкової накладної; 1.2. отриманих в рахунок авансових платежів: - оплачено постачальникам аванс за запаси; - відображено податковий кредит; - оприбутковано запаси у рахунок передплати: а) на суму запасів без ПДВ; б) на суму ПДВ; - здійснено залік заборгованості за розрахунками з постачальником; 1.3. внесених засновниками в статутний капітал 1.4. отриманих безоплатно 2. Відображено зменшення запасів: 2.1. відпущених зі складу на: - виробництво; - виправлення браку; - загальновиробничі потреби; - адміністративні потреби; - забезпечення збуту продукції; - утримання об'єктів невиробничого призначення; - капітальні інвестиції; 2.2. відображено операції з реалізації запасів: - відпущено запаси покупцям за продажними цінами з ПДВ; - нараховано заборгованість з ПДВ; - списано балансову вартість реалізованих запасів; - списано дохід від реалізації виробничих запасів; - списано собівартість реалізованих виробничих запасів; 2.3. відображено списання запасів у зв'язку з невідповідністю визнанню активів: - списано балансову вартість невідповідних запасів; - списано суму раніше відбитого податкового кредиту (способом червоного сторно); - відображено в складі фінансових результатів балансову вартість запасів і податковий кредит	20 20 ТЗВ 641 644 371 641 20 644 63 20 20 23 24 91 92 93 949 15 337 712 943 712 791 946 641 791	63 685 63,685 63 31 644 63 63 371 46 745 20 20 20 20 20 20 20 712 641 20 791 943 20 946 946

Дата добавления: 2014-11-06