Класифікація видатків

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств і організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухобліку видатків здійснюється залежно від чинної їх класифікації. Економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету. Ця класифікація є важливою для планування та організації обліку видатків кожної бюджетної установи. Адже всі видатки плануються в кошторисі і відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за кодами економічної класифікації видатків. При цьому кожному конкретному виду видатків (статті видатків) присвоєно 4-рівневий цифровий код, який скорочено позначають буквами: КЕКВ (код економічної класифікації видатків). Такекодування дозволяє отримувати інформацію про конкретні видаткиустанови. Відповідно до економічної класифікації, видатки бюджетних установ поділяються на поточні та капітальні. Поточні видатки — це видатки бюджетів, що спрямовуються на виконання бюджетних програм та які забезпечують поточне функці- онування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, за- ходів та надання поточних трансфертів населенню та підприємствам. Таким видаткам присвоєно код 1000. В свою чергу ця група видатків конкретизується окремими вида- ми видатків, що об’єднані в групи економічно однорідних видатків та мають свій код. Зокрема це такі. 1100 — Видатки на товари і послуги, в тому числі: 1110 — Оплата праці всіх працівників бюджетних установ, премії, матеріальна допомога, винагорода, одноразові допомоги при виході на пенсію, відставку та інше. Величина заробітної плати відобража- ється без нарахувань на оплату праці; 1112 — грошове утримання військовослужбовців. 1120 — Нарахування на заробітну плату. Нарахування на фонд оплати до фондів соціального страхування (за встановленими тари- фами), обов’язкове страхування відповідно до законодавства. 1130 — «Придбання товарів і послуг». За цим кодом здійснюється придбання предметів і матеріалів, термін експлуатації яких не пере- вищує 365 календарних днів або вартість яких без ПДВ не перевищує 1000 грн. До цієї категорії видатків відносять: 1131 — «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, в тому числі м’який інвентар та обмундирування»; 1132 — «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»; 1133 — «Продукти харчування»;__ Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду – видатки спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухоблік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання БУ є одним з основних напрямків видатків бюджету. Характер видатків БУ двоїстий, вони поділяються на касові та фактичні. Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки – це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом. Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо кошти отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видатки на електроенергію, газ, воду, телефон, то фактичні видатки збігаються з касовимиі називаютьсяпрямими. Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об”єктами бухгалтерського обліку. У БУ касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку. Ця класифікація істотно впливає на всю організацію БО та звітності БУ. Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код. Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів БУ є Порядок, затверджений Постановою КМУ № 228 з подальшими змінами. Згідно з цим Порядком кошторис доходів і видатків БУ є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання нею своїх функцій та досягнення цілей відповідно до бюджетних призначень.новаження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних повноважень. По структурі кошторис складається з двох частин: 1 — доходи; 2 — видатки. В свою чергу доходи і видатки плануються за рахунок: 1 — загального фонду бюджету; 2 — спеціального фонду. Видатки плануються в сумі, що не перевищує запланованих доходів. При цьому розподіл видатків в кошторисі здійснюється за повною економічною класифікацією видатків.