Системна характеристика ринку фінансових послуг

Принципи системності, що передбачають дослідження об’єктів як поєднання складових елементів з’явилися в Древній Греції і знайшли розповсюдження в подальшому розвитку науки, але формування теорії систем у вигляді окремого наукового напряму вважається з публікації робіт Л. Фон Берталанфі, М. Месаровича, що знайшло відображення у дослідженнях Дж. Фон Неймана, Р. Аккофа, В. І. Вернадського та ін., в яких основною ідеєю пізнання функцій окремих складових частин було їх дослідження через взаємозв’язки та роль таких елементів в цілому комплексі¹.

В найбільш широкому розумінні система являє собою сукупність взаємопов’язаних в єдине ціле елементів, кожний з яких обов’язково має хоча би одну властивість, що забезпечує функціонування системи².

Відповідно до методології системного підходу, ринок фінансових послуг доцільно розглядати як взаємозалежну єдність його структурних елементів і їхньої взаємодії з приводу руху капіталу в процесі обігу фінансових активів та деривативів.

Цілісність фондового ринку як системи забезпечується через взаємодію його елементів як усередині системи, так із зовнішнім середовищем.

Вважаємо, що ринок цінних паперів виступає досить відкритим системним утворенням, пов’язаним з іншими процесами життєдіяльності суспільства. Наведення внутрішніх факторів, що здійснюють вплив на функціональність ринку як цілісної системи, обумовило визначення основних його системних складових.

Основним процесом, що обумовлює діяльність ринку фінансових послуг як системи вважаємо рух капіталу при здійсненні операцій купівлі/продажу фінансових активів та похідних фінансових інструментів. Процес торгівлі такими активами забезпечує залучення всіх учасників до ринку, створюючи єдину функціональну цілісність взаємозв’язків між ними.

Як вже відзначалося раніше, безпосередніми учасниками процесу руху інвестиційного капіталу на ринку фінансових послуг виступають емітенти та інвестори (включаючи інституційних та приватних інвесторів). Важливою складовою руху інвестиційного капіталу в системі ринку фінансових послуг є діяльність професійних учасників.

---

1. Сіменко І.В. Еволюція системного підходу як методологічної основи дослідження системи управління / І.В. Сіменко// Інтелект. Особистість. Цивілізація.– Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - Вип. 6. - С. 378-387.

2. Виноградова Е. В. Оптимизация управления денежными потоками предприятия 6 монография / Е. В. Виноградова, А. В. Ластовенко, Т. В. Белопольская. – Донецк, ДонНУЕТ, 2007. – 194 с.

Особливе місце в системі ринку фінансових послуг, як відзначається в економічній науці, займають інфраструктурні учасники, що створюють умови для руху капіталу в процесі фінансовими інструментами ¹. До таких учасників можна віднести фондові біржі, розрахунково-клірингові установи, депозитарну систему, інші складові ринку, які виконують відповідні інфраструктурні функції.

Не викликає заперечень в науковій думці той факт, що важливу роль у функціонуванні системи відіграє підсистема регулювання ринку фінансових послуг. До такої підсистеми належать органи державного регулювання ринку (законодавчі та виконавчі), саморегулівні організації (об’єднання професійних учасників) та інші учасники ринку, що здійснюють в межах своїх повноважень регулятивні функції.

В сучасних дослідженнях значущим елементом руху інвестиційного капіталу в системі взаємовідносин на ринку фінансових послуг вважається інформація ². Від своєчасності та повноти представленої інформації залежить ефективність прийняття фінансових рішень.

Сучасний розвиток науки та технологій комунікації дозволяє забезпечити учасників ринку необхідними даними, щодо змін економічного простору. В таких умовах виокремились організації та установи, які спеціалізуються на збиранні та обробці інформації як стосовно процесів, що відбуваються всередині ринку, так і у зовнішньому оточенні.

Виділення в системі ринку фінансових послуг інформаційно-аналітичних агентств, консалтингових компаній, рейтингових агентств та інших подібних учасників вважаємо досить важливим для отримання більш повної характеристики процесів, які відбуваються на ринку та сприяють руху на ньому інвестиційного капіталу.

Автором пропонується визначити наукові та освітні інституції як складову ланку системи фінансового ринку. Такі інституції пов’язані з процесами, що відбуваються на ринку та іншими його учасниками. Проводячи наукові дослідження, рекомендуючи і впроваджуючи наукові результати, забезпечуючи фінансову грамотність та освітню підготовку учасників ринку, вказані установи теж здійснюють певний вплив на характер руху капіталу на ринку.

---

1. Марахов К. С. Ринок корпоративних цінних паперів в Україні: стан та перспективи розвитку: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08-04-01 / К. С. Марахов. – Київ, 2003. – 23 с.

2. Рєпіна Е. А. Механізм маркетингової діяльності на ринку цінних паперів: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08-06-01 / Е. А. Рєпіна. – Донецьк, 2004. – 19 с.

Слід відзначити, що наведена характеристика складових системи ринку фінансових послуг має не лише інституційний, а й функціональний характер. Так окремі учасники можуть виступати різними складовими системи залежно від напряму діяльності. Наприклад компанії з управління активами (КУА) часто надають інформаційні послуги, представляють аналітичні обзори, виконуючи при цьому функції інформаційно-аналітичних учасників. Як вже було відзначено раніше, біржі можуть виконувати регулятивні функції, а також надають своїм членам інформаційні послуги.

Характерним прикладом багатофункціональності учасника ринку є банківська система. В наукових працях наведено, що банки можуть виконувати роль не лише інвесторів (в тому числі інституційних) та емітентів, а й здійснювати фінансово-посередницьку діяльність, виконувати функції андерайтерів, зберігачів та ін. ¹

Таким чином, представлену автором сукупність складових, що впливають на процес руху інвестиційного капіталу на ринку фінансових послуг можна надати у вигляді системи, в якій наведені елементи пов’язані певними взаємозв’язками. Цілісність реалізації системи та її взаємодія з навколишнім середовищем відбувається завдяки передачі певних імпульсів учасників системи та отримання зворотних сигналів через певні механізми, які пропонується визначити як канали зв’язку (рис. 2.1) ².

Слід підкреслити, що представлена автором структура системи ринку фінансових послуг не суперечить базовим положенням системного підходу. Так Берталанфі Л. відзначав, що організаційні зв’язки в системі є каналами інформації та результатами динамічної взаємодії. Причому, згідно думки Дж. Форрестера, структура системи повинна мати «замкнутий контур», де причина формує слідство, а слідство – причину³.

Для визначення процесів, якими характеризується функціонування системи вважаємо за доцільне використати концепцію рефлексивності, яка запропонована Д. Соросом⁴, оскільки положення такої концепції, на думку автора, найбільш точно відображають особливості взаємовідносин як в всередині фондового ринку, так і його зв'язок із зовнішнім оточенням.

---

1. Шапран В. С. Банки на ринку корпоративних цінних паперів в Україні: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08-04-01 / В. С. Шапран. – Київ, 2005. – 21 с.

2. Ластовенко О. В. Системні складові руху інвестиційного капіталу на фондовому ринку // «Вісник Одеського національного університету. Економіка».Том 19 Випуск 2. – 2014.

3. Сіменко І.В. Еволюція системного підходу як методологічної основи дослідження системи управління / І.В. Сіменко// Інтелект. Особистість. Цивілізація.– Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - Вип. 6. - С. 378-387.

4. Сорос Д. Алхимия финансов / Д. Сорос. – М.: ИНФРАМ, 1996. – 416 с.

Рис. 2.1.– Система взаємодії учасників ринку фінансових послуг

Процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки, фінансовій сфері, системі державних фінансів та інших сферах життєдіяльності суспільства створюють вхідні імпульси до системи. Такі імпульси можуть бути обумовленими не лише потребою в залученні капіталу та його розміщенні, а й іншими процесами життєдіяльності (змінами умов ведення господарської діяльності, пошуком нових джерел доходів, дослідження можливих сфер для самореалізації учасників суспільства та ін.). Вхідні імпульси до системи позначимо як α_i.

Певні дії учасників системи, в свою чергу, здійснюють вплив на навколишній простір (отриманий, або вилучений з ринку капітал спрямовується в різні сфери економіки, аналітичні огляди процесів, які відбуваються на фондовому ринку можуть викликати зміни в намірах інших учасників фінансових відносин тощо), створюючи вихідні імпульси, які позначимо яв β_i.

Канал руху імпульсів, що безпосередньо пов'язані з купівлею/продажем фінансових активів позначимо як Y_i, а відповідний зворотній зв'язок таких операцій – як Z_i. Канал руху імпульсів стосовно переміщення капіталу між учасниками всередині системи (переміщення ресурсів між інвесторами та посередниками, між професійними учасниками ринку та біржею й т ін.) позначимо як X_i. Для зручності надання матеріалу, будемо вважати, що такий канал забезпечує не лише рух коштів та цінних паперів, а й інших імпульсів всередині системи (документів, електронних ресурсів та ін.).

Імпульси впливу учасників, що здійснюють регулювання ринку фінансових послуг теж мають в системі власні канали переміщення, які позначимо λ_i. Канали інформаційного впливу відповідних аналітичних, консалтингових, рейтингових агентств, а також руху результатів інтелектуальної діяльності наукових та освітніх інституцій позначимо через δ_i. Вважаємо, що у взаємозв’язку між інформаційно-аналітичної підсистемою ринку та органами його державного та саморегулювання канали λ_i та δ_i можуть одночасно виконувати й роль каналів зворотного зв’язку.

Канал зворотного зв’язку, що відбувається між учасниками всередині системи, визначимо як θ_i. Вважаємо, що у взаємозв’язку між інформаційно-аналітичною підсистемою ринку та органами його державного й саморегулювання, роль каналів зворотного зв’язку можуть одночасно виконувати й канали λ_i та δ_i.

Визначення каналів руху ресурсів в системі фінансового ринку надає можливість навести характеристику функціонування такої системи.

Емітенти, отримавши імпульс від зовнішнього середовища, а також від стану системи через відповідні канали α₁; Z₁; θ₁; θ₂, можуть прийняти рішення стосовно залучення коштів через систему ринку фінансових послуг (як безпосередньо, так і з залученням інфраструктурної складової ринку та його професійних учасників), створюючи при цьому імпульси, що спрямовуються в систему через канали Y₁; X₁; X₂. Причому, оскільки між наміром розмістити фінансові активи та реальним отриманням коштів існує значний часовий лаг, має місце певна залежність імпульсами, які спрямовуються емітентами до інших учасників від отриманого зворотного зв’язку, тобто результат зворотного зв’язку викликає відповідні реакції у емітентів, які призводять до нових імпульсів. Визначимо таку залежність через функції (формули 2.1; 2.2):

Y₁ = f(Z₁), (2.1)

X_1..2 = f(θ_1..2). (2.2)

В свою чергу система реагує на сигнали, які спрямовуються емітентами, змінюючи при цьому імпульси зворотного зв’язку. Таку залежність теж визначимо функціями (формули 2.3; 2.4):

Z₁ = g(Y₁), (2.3)

θ_1..2 = g(X_1..2). (2.4)

Таким чином, на фінансовому ринку виникає рекурсивна взаємозалежність між імпульсами, що спрямовуються емітентами, та зворотним зв’язком від інших складових системи. Таку залежність визначимо через рекурсивні функції (формули 2.5; 2.6; 2.7; 2.8).

Y₁ = f(g(Y₁)) (2.5)

X_1..2 = f(g(X_1..2)) (2.6)

Z₁ = g(f(Z₁)) (2.7)

θ_1..2 = g(f(θ_1..2)) (2.8)

Результати діяльності емітентів впливають також і на зовнішнє оточення системи через канал β₁.

Аналогічні процеси характерні й для взаємозв’язків між іншими складовими системи.

Інвестори, отримуючи імпульси від зовнішнього середовища через канал α₂ а також від стану системи через відповідні канали Z₂; θ₄; θ₅, можуть прийняти рішення щодо розміщення коштів (як безпосередньо, так і з залученням інфраструктурної складової ринку та його професійних учасників), створюючи при цьому імпульси, що спрямовуються в систему через канали Y₂; X₃; X₄.

Відносно взаємодії інвесторів з іншими складовими системи теж виникає рекурсивна залежність, яку можна представити таким чином (формули 2.9; 2.10; 2.11; 2.12):

Y₂ = f(g(Y₂)), (2.9)

X_4..5 = f(g(X_4..5)), (2.10)

Z₂= g(f(Z₂), (2.11)

Θ_4..5 = g(f(θ_4..5)). (2.12)

Дії інвесторів в свою чергу теж впливають на зовнішнє середовище через канал β₂.

Взаємовідносини між професійними учасниками ринку та інфраструктурною підсистемою з приводу руху капіталу в процесі купівлі/продажу фінансових активів теж можна надати у вигляді рекурсивної взаємозалежності (формули 2.13; 2.14; 2.15; 2.16):

Y_3..4 = f(g(Y_3..4)), (2.13)

X₃ = f(g(X_3..)), (2.14)

Z_3..4= g(f(Z_3..4), (2.15)

Θ₃= g(f(θ₃). (2.16)

Взаємозв’язок таких учасників із зовнішнім оточенням системи здійснюється через канали α₃; α₄; β₃; β₄.

Стосовно таких складових системи, як інформаційно-аналітична підсистема, наукові й освітні інституції, слід відзначити, що вони безпосередньо не впливають на процес торгівлі фінансовими активами, хоча й, в значному ступеню, базують свою діяльність спираючись на результати такого процесу. Наведені учасники ринку надають певні імпульси (інформаційні обзори, результати наукових досліджень й т. ін.), які сприймають всі іншими складові системи і отримують від них зворотний зв'язок, що теж обумовлює рекурсивні процеси.

Інформаційно-аналітичні учасники ринку фінансових послуг, а також наукові та освітні інституції знаходиться у взаємодії як із зовнішнім середовищем через канали α₆; α₇; β₆; β₆,.

Таким чином, інформаційно-аналітичні учасники ринку отримуючи зовнішні імпульси, сигнали від результатів торгівлі фінансовими активами через канал Z₆ та від інших складових через канали θ₆; θ₇; θ₈; θ₉; θ₁₉ створюють власні імпульси, що спрямовуються завдяки каналам δ₁; δ₂; δ₃; δ₅; δ₁₁. Причому на ринку теж має місце певна взаємозалежність між спрямованими та отриманими імпульсами (формули 2.17; 2.18).

δ_{1..3; 5; 11} = f(Z₆; θ_{6..9; 19}) (2.17)

θ_{6..9; 19} = g(δ_{1..3; 5; 11}) (2.18)

Причому, сигнали, що надходять безпосередньо від торгівлі фінансовими активами, залежать від дій безпосередніх учасників торгів (формула 2.19).

Z_5..7 = g(Y_1..4) (2.19)

Рекурсивну взаємозалежність між відповідними імпульсами можна представити таким чином (формули 2.20; 2.21):

δ_1..3;5;11 = f(Z₆; g(δ_1..3;5;11)) = f(g(Y_1..4.; δ_1..3;5;11)), (2.20)

θ_6..9;19 = g(f(Z₆; θ_6..9;19)) =g(f g(Y_1..4); θ_6..9;19)). (2.21)

Наукові та освітні учасники ринку теж створюють власні імпульси, що спрямовуються завдяки каналам δ₆; δ₇; δ₈; δ₉; δ₁₀ отримуючи зовнішні імпульси, сигнали від результатів торгівлі фінансовими активами через канал Z₇ та від інших складових через канали θ₁₀; θ₁₁; θ₁₂; θ₁₆; θ₁₈. Рекурсивну взаємозалежність в таких процесах (з урахуванням рівняння 1.19) представимо наступним чином (формули 2.22; 2.23):

δ_6..10 = f(Z₇; g(δ_6..10)) = f(g(Y_1..4.; δ_1..3;5;11)), (2.22)

Θ_10..12;16;18 = g(f(Z₇; θ_10..12;16;18)) =g(f g(Y_1..4); θ_10..12;16;18)). (2.23)

Підсистема регулювання ринку здійснює вплив на інших його учасників через канали λ₁; λ₃; λ₄; λ₅, отримуючи зворотні зв’язки в каналах θ₁₃; θ₁₄; θ₁₅; θ₁₇ та Z₅. Така підсистема знаходиться у взаємодії із зовнішнім оголенням системи через канали α₅; β₅.

Рекурсивна взаємозалежність, що виникає у зазначених взаємовідносинах може бути представлена наступними функціями (формули 2.24; 2.25):

λ_1;3..5 = f(Z₅; g(λ_1;3..5)), (2.24)

θ_13..15;17 = g(f(Z₅; θ_13..15;17)). (2.25)

Як вже було зазначено раніше, напрямами взаємозв’язку між складовими регулювання ринку та інформаційно-аналітичними учасниками виступають канали λ₂ та δ₄. Рекурсивний взаємозв’язок між елементами системи можна надати таким чином: (формули 2.26; 2.27):

λ₂ = f(Z₅; g(λ₂)), (2.26)

δ₄ = g(f(Z₅; δ₄)). (2.27)

Таким чином, рух інвестиційного капіталу в системі ринку фінансових послуг створює рекурсивні взаємозалежності між її складовими, які можна в узагальненому вигляді представити системою відповідних функцій (формула 2.28) ¹.

---

1. Ластовенко О. В. Системні складові руху інвестиційного капіталу на фондовому ринку // Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка.Том 19 Випуск 2/5. – 2014. – С. 168-172

Y1..4 = f(g(Y1..4)) X1..5 = f(g(X1..5)) Z1..4= g(f(Z1..4) Θ1..5 = g(f(θ1..5)) δ1..3;5;11 = f(Z6; g(δ1..3;5;11)) δ6..10 = f(Z7; g(δ6..10)) (2.28) δ4 = g(f(Z5; δ4)) λ1..5 = f(Z5; g(λ1..5)) θ6..9;19 = g(f(Z6; θ6..9;19)) Θ10..12;16;18 = g(f(Z7; θ10..12;16;18)) θ13..15;17 = g(f(Z5; θ13..15;17)) Z5..7 = g(Y1..4)

Наведена система функцій являє собою більш розширену характеристику концепції рефлексивності Д. Сороса і виступає теоретичним обґрунтуванням особливостей взаємозв’язків складових системи ринку фінансових послуг, що дозволяє розширити визначення особливості руху інвестиційного капіталу та встановити його вплив на функціонування системних характеристик фінансового ринку.

Дата добавления: 2014-10-15