Агітація за часів другої світової війни

В Україні «Вікна ТАРС» поширюються вже з початком визволення від німецько-фашистських окупантів, тобто з 1943 р. «Вікна ТАСС» підписувались яскравими, сатиричними реченнями. Наприклад «Геббельс бреше як сивий мерін», «Німецький вовк в овечій шкурі» та інші.

Плакат 1920 р. створений Дмитром Моором «Ти записався в добровільці?» знайшов нове відображення в плакаті того ж автора, який хоч і був уже на пенсії, але намалював аналог плакату часів Громадянської війни тепер вже під гаслом «Ти чимсь допоміг фронту?». Багато аналогій в плакатах Другої світової війни з подіями 1812 р. В. Мілашевський, М. Долгоруков, Кукринікси та інші російські художники порівнюють нацистське вторгнення 1941 р. з французьким 1812 р., при цьому такі плакати з’явились майже одразу після нападу Гітлера на Радянський Союз. Також характерним для цієї течії є плакат де зображується історія русько-німецького протистояння, яку автор плаката виводить ще від битви на Чудському озері 1240 – 1241 рр. Історичні мотиви знаходимо не тільки в столичних плакатах, але й в тих, що були надруковані та створені безпосередньо в Україні. Наприклад плакат «Били й б’ємо», надрукований у 1943 р., проводить паралелі між поразкою Гітлера 1943 р. та кайзера Вільгельма 1918 р., хоча, беручи до уваги історичну ситуацію, яка склалася на австро-німецько-російському фронті у 1918 р., таке порівняння не є вдалим.

Гарним прикладом може слугувати плакат, надрукований Українським державним видавництвом в місті Харкові в 1943 р. після визволення Києва «Під славним містом під Києвом», на якому зображений руський богатир. Традиція зображати або просто порівнювати радянських воїнів з богатирями була розпочата художниками Д. Шмаріновим та І. Тоідзе. Іраклій Тоідзе також відомий, як автор знаменитого плаката 1941 р. «Батьківщина-Мати кличе!».

Особливістю радянської пропаганди (не тільки плакатної) було використання образу Т. Г. Шевченка. Його вірші транслювались по радіо, друкувались в газетах і, звичайно, на плакатах. Наочна радянська пропаганда широко використовувала ім’я Великого Кобзаря у своїх цілях. Палкі та патріотичні рядки з віршів Шевченка інтерпретувались як заклик до боротьби радянських воїнів, а гнівні, сповнені докорів уривки адресувались «німецьким загарбникам». Наприклад, уривок із «Заповіту» «І вражою злою кров’ю волю окропіте!» використав у своєму драматичному плакаті 1942 р. «Смерті фашистським гадам!» художник І. П. Цибульник. На цьому плакаті Шевченко виступає в образі палкого революціонера, вгадуються навіть схожі риси з В. І. Леніним. Більш звичний образ Шевченка зустрічаємо на плакаті 1944 р. художника І. Плещинського. Тут Кобзар виступає в ролі грізного провидця, який передбачав розгром німецької армії.

Отже, образи ворога в німецькій та радянській плакатній пропаганді були побудовані на традиційних мотивах, і їх можна вважати результатом радикалізації цих мотивів.

Таким чином, радянський плакат перш за все приділяв увагу ідентифікації з боку переможця, німецький – робив ставку на ефект залякування та посилення агресивного фанатизму, тобто в більшій мірі на антиідентифікацію.

На відміну від німецьких, радянські плакати мали більший вплив на населення, адже несли в собі ідею оборони та захисту. Радянські художники звертали увагу населення на патріотизм, героїзм, мужність «своїх», а ворог майже завжди виступав слабшим за захисника Вітчизни. Велику роль в підвищенні ефективності радянських плакатів зіграло повернення до традиційних образів та мотивів. Але суттєвим мінусом, який посприяв дієвості нацистської пропаганди в перший період війни, стала майже повна відсутність централізованого забезпечення продукцією наочної пропаганди підпільних партійних структур в часи окупації України.

5. Виникнення й діяльність спеціалізованих рекламних організацій («Зовнішторгреклама», «Союзторгреклама», «Укрторгреклама», «Побутреклама» та ін.)

З початку 1930-х і майже до кінця 1980-х рр. організаційним центром, на який було покладено обов’язок розвитку всієї рекламної діяльності у Радянському Союзі, було Міністерство (до 1943 р. – наркомат) торгівлі СРСР. Дещо меншу роль у рекламній діяльності відігравало ще одне торговельне відомство – Міністерство (наркомат) зовнішньої торгівлі. У 1935 р. Наркомат внутрішньої торгівлі СРСР видав постанову «Про використання методів реклами для розширення товарообігу». Відповідно до цього рішення було створено контору «Торгреклама». Її завданнями стали: рекламне обслуговування, виробництво рекламного устаткування та його збут. В Україні згідно із зазначеною постановою сворено кілька філій цієї всесоюзної контори, серед них – у Києві, Харкові та Одесі. У 1940 – та 1950-ті рр. проблеми розвитку та функціонування реклами об’єктивно відійшли на другий план у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни та подальшою діяльністю з ліквідації її наслідків. Наприкінці 1950-х рр. увага до засобів реклами зростає. У 1957 р. у структурі Зовнішторгвидаву з’являється проект «Радянський експорт», що згодом стає фактично першим радянським рекламним журналом.

У 1960-ті рр. на тлі збільшення економічного потенціалу СРСР значною мірою (порівняно з попередніми роками) зросло індивідуальне споживання населення, значно збільшився попит на якісні товари. Ці та інші чинники вимагали більш серйозного ставлення до реклами. У цей час створюються великі всесоюзні спеціалізовані рекламні організації: Зовнішторгреклама (Внешторгреклама, 1964 р.) та Союзторгреклама (1965 р.). При керівному загальносоюзному органі споживчої кооперації, Центросоюзі, сформована Головкоопторгреклама (Главкоопторгреклама). Деякі великі державні заклади, особливо ті, що провадили економічні операції за кордоном, створили у своїй структурі власні рекламні організації. Прикладами цього можуть послуговувати Аерофлот, Міністерство культури СРСР, виробничо-торговельні об'єднання «Авіаекспорт», «Автоекспорт», «Машприборінторг», «Ліцензінторг», центральні комерційно-рекламні організації «Радіотехніка», «Орбіта» та ін. За цих часів в Україні сформовано республіканські філії загальносоюзних рекламних об’єднань. Серед них – Укрторгреклама, Уккооопреклама, спеціалізоване видавництво «Зовнішторгвидав» («Внешторгиздат») у Києві та ін.

Дата добавления: 2014-11-06