Характеристику, мають одержувати однаковий результат. Щоб

Всього лише 0,00098.

Проблема добору пов'язана ще й з питанням часу, який

виділяється на тестування і, деякою мірою, з питанням

мотивації. Чим вище мотивація, тим більша ймовірність того,

що випробуваний спробує дати відповідь випадково на ті

запитання, на які він не встигає відповісти, тобто

намагатиметься вгадати. У свою чергу, кількість питань, з

якими можливим є добір, залежить від часу, який виділяється

на тестування. Чим менше часу відводиться на тестування, тим

більше запитань, на які поширюється випадковий добір. Таким

чином, для часу, який виділяється на тестування, повинен бути

знайдений баланс: при недостатній тривалості тестування

зростає ймовірність добору, при великій – зростає ймовірність

підказок та інших порушень дисципліни.

1. Стандартизація тестів.

Стандартизація процедури та умов тестування

Стандартизація умов тестування складається з:

– об’єктивності проведення тестування;

– об’єктивності опрацювання даних;

– об’єктивності інтерпретації результатів.

Принцип об'єктивності педагогічного контролю найбільш

часто порушується у традиційних педагогічних системах, які

наочно віддзеркалюють помилки і вади суспільства, що

побудоване на егалітарному (зрівнювальному) принципі.

Такому суспільству тестування не потрібно і навіть шкідливо,

оскільки воно підриває підвалини особистої відданості і дає

об'єктивну відповідь на питання - "хто є хто?". Яскравим

прикладом цього є сама історія розвитку тестового контролю у

більшості навчальних закладів світу.

Вимірювання вважаються об'єктивними, якщо вплив

суб'єктивних дій тих, хто вимірює, є мінімальним. Іншими

словами, вимірювання об'єктивні у тому випадку, коли

результати цих вимірів максимально незалежні від дослідників.

Це означає, що різні дослідники, вимірюючи одну й ту ж

звести до мінімуму вплив суб'єктивних факторів, необхідна

максимальна стандартизація умов проведення вимірювання та

аналізу його результатів. До стандартазації умов експерименту

ставляться такі вимоги:

- об'єктивність проведення вимірювання, що вимагає для

всіх, хто підлягає іспиту, однакових умов його

проведення. Для цього стандартизується сам процес

вимірювання. Тільки тоді, коли витримано однакові

умови експерименту, результати вимірювання можна

порівнювати між собою;

- об'єктивність опрацювання даних, що вимагає фіксації

даних, їх накопичення, аналізу та збереження;177

- об'єктивність інтерпретації результатів, що вимагає

однакової інтерпретації одних і тих же результатів

вимірів різними дослідниками.

Це можливо лише за умови існування теоретичної

концепції, яка лежить в основі даного методу вимірювання та

оцінювання. В межах цієї теорії існують алгоритми аналізу та

критерії, які є основою інтерпретації результатів. Таким чином,

досліднику надається можливість прийняти єдине вірне

рішення, яке є оптимальним у межах прийнятої теоретичної

концепції.

Надійність методу вимірювання, – це ступінь стійкості

результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту

чи іншу конкретну ознаку. Перевірка надійності методу

стосується насамперед відновлення результатів при повторних

вимірюваннях. Ступінь надійності методу визначається за

допомогою коефіцієнта надійності.

Коефіцієнт надійності дорівнює коефіцієнту кореляції між

результатами, які одержані однаковим методом та за однакових

умов. Він показує наскільки співпадають результати

вимірювань, які проведені в однакових умовах.

Ступінь надійності методу залежить від:

- об'єктивності методу,

- параметрів засобу вимірювання,

- стабільності характеристики, яку вимірюють.

Отже, при забезпеченні об'єктивності методу коефіцієнт

надійності пропорційно залежить від характеристик засобу

вимірювання, які визначають точність, з якою може

вимірюватися той чи інший параметр. Точність вимірювання,

згідно з теорією похибок, визначає значення похибки величини,

яка вимірюється. Так, чим більша точність методу, тим менша

похибка при вимірюванні і тим більша надійність цього

Дата добавления: 2014-11-06