Господарські угоди корпорацій

Корпорація, як і інші організовані форми бізнесу (одноособове володіння, товариства з обмеженою відповідальністю), є учасником ринкових відносин. Усі економічні і фінансові відносини учасників ринку здійснюються на договірній основі. Російський юрист Р. О. Халфіна чітко визначила дві основні риси ринкових відносин:

1) основою ринку є власність;

2) життям ринку є договір [36].

Поняття договору (угоди)

Договір у західному законодавстві, судовій практиці і доктрині традиційно визначається як угода двох або більше осіб, за допомогою якої установлюються певні права й обов’язки [37]. Договори, які в ринкових відносинах укладають агенти, є правовою формою, в якій товаровласники визнають один в одному власника товару і яка визначає перехід товару від одного власника до іншого.

Господарські договори можна класифікувати в такий спосіб:

торговельні договори. До них відносять численні угоди, пов’язані з продажем виробленої продукції і наданням послуг;

організаційні договори, наприклад угоди про створення товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, груп підприємств та ін.;

адміністративні договори. До них належать такі угоди, в яких у тій або іншій формі бере участь держава.

Учасники ринкових відносин мають правоздатність і дієздатність. Правоздатність означає спроможність особи бути суб’єктом прав і обов’язків. Правоздатність визнається за усіма фізичними особами з моменту народження до смерті (за умови, що вони не позбавлені за судом). Правоздатність мають також іноземці. Проте зазначимо дуже важливі винятки. В Японії, Англії й у деяких інших країнах іноземець не може бути власником морського судна. В Японії іноземці не допускаються до розроблення надр, у США вони не можуть бути власниками землі.

Правоздатність реалізується через дієздатність, тобто в можливість своїми діями одержувати права і виконувати обов’язки, які можуть бути обмежені віком або психічними захворюваннями.

Слід зазначити, що в юридичних осіб, тобто в корпорацій, правоздатність і дієздатність збігаються. Це означає, що корпорація має право укладати будь-які види угод і нести за ними відповідальність.

Основою договору, який укладає корпорація зі своїми покупцями, постачальниками сировини, послуг, кредитними установами, біржею, страховими й іншими суб’єктами ринку, є угода, тобто вираження волі сторін. Договір передбачає рівність його учасників, визнання за ними вільної поведінки й обов’язковості. Однак на практиці ці принципи часто порушуються. Держава прагне перешкоджати цьому і вводить спеціальні закони.

У системі господарських договорів останнім часом відбуваються зміни. Головні з них такі:

1. у результаті розвитку науки і техніки з’являються нові товари і нові ринки, наприклад інформація, що потребує особливого правового регулювання;

2. у результаті розвитку фінансових послуг з’являються нові договори, такі, наприклад, як лізинг, що поєднує елементи двох договорів — оренди і договору продажу;

3. у спеціальну галузь права виділено трудове право;

4. із загального договірного права виділяються закони, що регулюють договірні відносини між фаховими комерсантами і споживачами;

5. для підтримання ринкової конкуренції вводиться антимонопольне законодавство.

Дата добавления: 2014-11-06