Модель управління коштами Баумола

Моделі управління коштами

На практиці виникає проблема визначення оптимальної суми коштів. З цією метою використовуються моделі управління коштами. Ознайомиємося з моделлю американського економіста Баумола (Baumol). Як і будь-яка економічна модель, модель Баумола передбачає ряд спрощень. Корпорація функціонує в стабільному фінансовому середовищі, її грошові потоки стабільні і цілком передбачені.

Розглянемо приклад. Припустимо, корпорація виплачує щотижня за своїми рахунками 100 000 ф. ст., приплив коштів становить 80 000 ф. ст. Таким чином, щотижня потрібна додаткова сума в 20 000 ф. ст. Одержувані кошти (80 000 ф. ст.) корпорація витратить за 4 тижні для покриття від’ємного сальдо, до кінця четвертого тижня залишок коштів зводиться до нуля. Отже, корпорація повинна відновлювати початковий залишок у 80 000 ф. ст. через продаж цінних паперів зі свого портфеля або одержання позички в комерційному банку. Проте ці операції пов’язані з певними витратами, припустимо, вони становлять 500 ф. ст.

Рис. 7.2. Сальдо коштів відповідно до моделі Баумола[155]

Середній залишок коштів становить 40 000 ф. ст. (Q/r). Завдання, поставлене перед менеджером корпорації, полягає в тому, щоб визначити найбільш прийнятну суму коштів. Її підвищення до 120 000 ф. ст. і середнього сальдо до 60 000 ф. ст. означало б підвищення витрат невикористаних можливостей, наприклад, прибуток, що можна було б одержати з легко реалізованих цінних паперів. З іншого боку, менеджер повинен враховувати операційні витрати.

За моделлю Баумола виділяються такі чинники для визначення оптимального залишку коштів:

Q — максимальний залишок;

Q/r — середній залишок;

С — операційні витрати, пов’язані з продажем цінних паперів із портфеля корпорації або з одержанням банківської позички;

А — загальна сума нових надходжень коштів, яка необхідна на певний період, звичайно на один рік;

K — вартість невикористаних можливостей (opportunity cost — “ціна шансу”), тобто можливості одержання більш високого процентного доходу.

Таким чином, виводиться перша формула:

.

З її виводиться формула, за якою визначається оптимальний грошовий залишок Q *:

.

За умови, що K = 7 %, річні потреби в коштах А = 1 040 000 ф. ст. (20 000 · 52 тижні), то в нашому прикладі оптимальний залишок (сальдо) коштів становитиме:

Отже, буде потрібно 121 890 ф. ст. для поповнення грошового сальдо. Протягом року буде потрібно поповнення грошового сальдо 9 разів (А / Q * = 1 040 000 / 121 890 = 8,53).

Рис. 7.3. Графічне зображення моделі Баумола

Як зазначає англійський економіст Г. Арнольд, недолік моделі полягає в його несумісності з використанням овердрафту.

Дата добавления: 2014-11-06