Оліфіров О.В. 6 страница

Згідно з Нікітіним А.В. [18] в структурі інформаційної бази підприємства розглядаємо інформацію із зовнішнього середовища компанії (економічна ситуація, демографічна ситуація, політична ситуація, ситуація на ринку, податки, цінова політика конкурентів, споживачі тощо) та внутрішнього (рентабельність продажів, плинність кадрів, зміна об’ємів продажів, рівень дебіторської заборгованості, собівартість продукції, ефективність реклами тощо) та за стадіями виникнення — первинну та вторинну інформацію.

Первинна інформація виникає безпосередньо в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства. Вторинна інформація може бути отримана у результаті обробки первинної інформації, первинної разом із вторинною або лише вторинної. В якості джерел первинної інформації можуть виступати різні процеси всередині підприємства, події у зовнішньому середовищі та суб’єкти (потенційні та реальні споживачі, партнери та посередники, співробітники, спеціалісти-експерти тощо).

За технологією обробки економічна інформація може поділятися на вхідну, проміжну та вихідну.

Вхідна інформація — це первинні данні, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які надходять від раніше виконаних перетворень і використовуються при розв’язуванні задачі, що розглядається.

Тобто вхідною інформацією (даними) може бути як первинна, так і вторинна інформація. Вихідна інформація являє собою результат розв’язування задачі з перетворення вхідних даних. Вона видається безпосередньо користувачеві або передається до інших систем.

Кожна з розглянутих видів інформації характеризуються різним ступенем актуальності, об’єктивності, повноти, доступності, релевантності. Характеристику основних інформаційних джерел надано у табл. 1.1.

За способом відображення інформація розділяється на текстову та графічну, що зберігається як на паперових, так і на електронних носіях.

Таблиця 1.1 – Характеристика інформаційних джерел системи управління підприємством сфери туризму

Джерела	Переваги	Недоліки	Основне призначення інформації

Внутрішні документи
- данні щодо досягнення бюджетних цілей; - данні про прибутки і збитки підприємства (в цілому, деталізовані за підрозділами або послугами); - данні збуту за асортиментними групами, окремими послугами, регіонами, напрямами, періодом; - рахунки клієнтів, об’єм і періодичність їх звернень; - данні про актуальні пропозиції туроператорів.	Інформація характеризується достовірністю, доступністю і високою економічністю, ексклюзивністю, релевантністю і може бути систематизована за об’єктами або функціями управління.	Надлишкова інформація, дублювання даних, форми збору можуть не враховувати інформаційні потреби відділу маркетингу, не повна реєстрація інформації. Можливі внутрішні перешкоди до доступу інформації.	Оцінка прийнятих маркетингових рішень. Оцінка і пошук конкурентних переваг. Оцінка рівня обслуговування. Оцінка якості надання послуг. Аналіз витрат. Сегментування ринку. Аналіз результатів.
- звіти про попередні дослідження.	Звіти дозволяють підтримувати традиції вивчення ринку. Досягається порівнянність інформації.	Інформація може застаріти. Інформація може не відповідати поточній проблемі.	Ретроспективний аналіз ринку. Можливість попереднього ознайомлення з об’єктом дослідження (ринком або фірмою). Можливість з'ясування передісторії поточних проблем підприємства. Підготовка робочих гіпотез для нових досліджень аналогічних проблем.
Офіціальні видання і документи
- видання державних установ, статистичні довідники (у т.ч., електронні);	Висока доступність. Низька вартість. Передбачувана достовірність.	- Данні можуть бути застарілими, неповними, непорівнянними.	Більш чітке визначення проблеми дослідження. Аналіз кон’юнктури ринку і умов


- засоби масової інформації; - економічна спеціальна література; - щорічні звіти конкурентів; - документи професіональних асоціацій (напр., Туристична Асоціація України); - різні спеціальні видання.		- Данні можуть бути добре відомі конкурентам	комерційної діяльності. Обґрунтування змісту необхідної інформації і методів її збору. Підготовка порівняльних даних для більш глибокого розуміння первинної інформації.
Неофіційні джерела інформації
- контакти з клієнтами, туроператорами, перевізниками, страховиками або менеджерами самого підприємства, з персоналом, що працює на спеціалізованих виставках	Може бути отримана ексклюзивна інформація.	Нерегулярність та трудомісткість організації контактів. Неструктурована інформація. Значна питома вага непотрібної інформації.	Збір інформації про конкурентів, партнерів, інших суб’єктів, що мають суттєвий вплив на бізнес.
Специфічні джерела інформації
- інформація про пропозиції конкурентів; - рекламні тури для менеджерів агентств; - інші специфічні акції.	Відносна доступність. Інформація характеризує конкретного суб’єкта (конкурента або потенційного партнера).	Надавана інформація може бути неповною і нерелевантною. Високі фінансові витрати. Висока трудомісткість.	Збір інформації про конкурентів, конкурентних перевагах, туристичних продукти та послуги.
Синдикативні джерела інформації (видаються спеціалізованими дослідженнями фірми за результатами проведених ними ініціативних досліджень)
- інформація про ринок тур. послуг; - інформація про ціни, динаміку продажів; - відомості про споживачів; - відомості про аудиторії та рейтинги ЗМІ; - бази даних; - моніторинг публікацій.	Висока якість. Регулярність оновлення. Недоступність для широкого круга користувачів. Вартість інформації нижче вартості індивідуального маркетингового дослідження.	Результати дослідження купуються також конкуруючими організаціями. Неможливо вплинути на склад передплаченої інформації. Непорівнянність методик і, як наслідок, результатів з різних джерел між собою.	Вивчення відносин споживачів до послуг різних туроператорів. Відстеження системи цінностей споживачів. Сегментування. Відстеження ринкових тенденцій. Відстеження рівня цін на актуальні пропозиції.

Впровадження комп’ютеризованого обліку дозволяє фірмам створювати системи внутрішньої звітності, здатні надавати інформаційне забезпечення для ухвалення управлінських рішення. В комп'ютері зберігаються дані про клієнтів, суми, одержані з кожного клієнта, суми витрат, вся необхідна інформація щодо туру. Важко уявити собі організацію, в якій співробітники не працювали б з документами. Яка б ні була фірма - велика або маленька, їй не обійтися без звітів, протоколів та іншої документації.

Підготовка подібних документів із року в рік вимагає великої кількості службовців і віднімає багато часу. В комп'ютері ж ці документи знаходяться завжди і легко доступні для використовування.

Багато компаній і підприємств упроваджують нові перспективні технології, програмні продукти і апаратне забезпечення. Це дозволяє їм різко підвищити ефективність свого бізнесу та вкладати кошти для подальшого інтенсивного розвитку бізнесу. Вже у багато яких турфірмах використовуються Internet-технології, E-mail, сучасні глобальні комп'ютерні мережі Amadeus, Galileo, Worldspan, Appolo, Sabre. Так, працюючи з Worldspan, можна бронювати авіаквитки, місця в готелях, орендувати автомобіль.

Прикладом туроператорів, які активно упроваджують інформаційні технології, є TurTess. Компанія відкрила власний сервер, який щодня оновлюється в Internet та через який клієнт отримує можливість не тільки проглянути інформацію, що зацікавила його, але й одразу відправити замовлення на бронювання турпродукту. Замовлення одразу поступає відповідальному менеджеру з продажів.

Фірма «Фантазія-світ» досягає мінімальних термінів оформлення поїздок завдяки власній комп'ютерній системі бронювання авіаквитків SVIT.AERO.

У невеликих турфірмах, працюючих всього лише з декількома співробітниками, організаційна структура істотно спрощена. Як правило, в таких фірмах серед співробітників не існує жорсткого розмежування обов'язків. Одні і ті ж люди приймають клієнтів, посилають факси, ведуть численні переговори по телефону. При цьому значна маса часу йде на "паперову роботу" і на обробку інформації. В умовах жорсткої конкуренції на ринку туристичних послуг такі невеликі фірми зазнають складності. Основною проблемою для них є пошук переваг з метою виживання в умовах конкуренції лідерами туристичного бізнесу. З іншого боку, турист стає все більш розбірливим і вимогливим до якості сервісу. Спосіб виживання малих турфірм в сучасних умовах і спосіб підвищення прибутковості бізнесу - це ставка саме на сучасні комп'ютерні технології: повна автоматизація процесу оформлення замовлень; установка жорсткого внутрішнього розпорядку роботи з документами. Засобами досягнення подібних цілей є: прямі канали зв'язків із зарубіжними партнерами; комп'ютерні системи бронювання турів, що дозволяє на 100% уникати помилок або неточностей в оформленні замовлень туристів; система електронної пошти; Internet; введення системи типових документів і єдиної бази даних.

З метою забезпечення ефективності прийняття управлінських рішень на підприємствах туристичної сфери має бути розроблено та впроваджено комплексну систему інформаційного забезпечення управління підприємством туристичної галузі (рис. 1.8).

Комплексна система інформаційного забезпечення включає підсистеми:

- підсистема формування та наповнення інформаційних джерел;

Підсистема формування та наповнення інформаційних джерел передбачає наявність методичних підходів до одержання зовнішньої та внутрішньої інформації, яка використовується для прийняття оперативних рішень та для контролю за станом зовнішнього та внутрішнього середовища (керованого об’єкта).

Рисунок 1.8 - Комплексна система інформаційного забезпечення управління підприємством (технологічний аспект)

Надходження зовнішньої інформації здійснюється через підрозділи постачання та збуту, які активно взаємодіють з ринковими контрагентами підприємства: особисті та телефонні переговори з постачальниками, посередниками і клієнтами, письмова інформація від них. Також ефективним способом збору інформації є маркетингова розвідка, що включає періодичне виявлення асортименту, цін на товари, умов доставки та обслуговування на підприємствах-конкурентах шляхом представлення в ролі потенційних клієнтів.

Такий інформаційний ресурс як знання та досвід діяльності персоналу підприємства формуються на основі навчання та підвищення кваліфікації персоналу, прийняття рішень менеджерами підприємства, реєстрації ситуацій з інтерпретацією даних, формалізації поведінки об’єктів і суб’єктів управління у формі алгоритмів.

Комплексне дослідження ринку туристичних послуг — основа інформаційного забезпечення комерційної діяльності, під яким доцільно розуміти окремі заходи, результати яких поповнюють інформаційні джерела, а з завданнями узгоджуються їх організація і поведінка. Будь-які маркетингові дослідження як процес отримання інформації та подальшого її аналізу ведуться з точки зору пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Особливістю проведення маркетингових досліджень ринку з метою підтримки актуальності інформації є періодичність, комплексність та розподілення задач між різними спеціалістами. У зв’язку з цим виникає проблема організації внутрішніх комунікацій між ними, забезпечення єдиної цільової орієнтації.

Друга підсистема обробки та аналізу даних складається з програмного та технічного забезпечення, формалізованих алгоритмів поведінки об’єктів і суб’єктів управління, на основі яких проводиться оцінка повноти інформації, пошук прихованих залежностей, а також аналіз, прогнозування та моделювання (в тому числі агентне) фінансових та економічних показників підприємства.

Перевірка на несуперечність спрямована на підвищення якості інформації, зокрема на об’єднання різних потоків, підвищення якості взаємодії з джерелами, запобігання перекручення, виявлення дезінформації. Оцінка повноти інформації направлена на своєчасне виявлення незадоволених інформаційних потреб, що виникають через її недостатню якість або обсяг.

Встановлення залежностей факторів, змінних, подій, явищ не тільки є основою для вироблення рішень, але і надає значний вплив на структуру інформаційних потоків. На основі виявлених залежностей, використання спеціального програмного забезпечення та методів здійснюється прогнозування фінансових та економічних показників підприємства. Підвищення якості прогнозів ведеться на основі розширення інформаційної бази, застосування нових методів обробки інформації. Важливу роль відіграють можливість оцінки адекватності прогнозів після настання тих або інших подій, що прогнозуються, та облік причин неузгодження у подальшій роботі.

Підсистема відображення інформації включає в себе засоби підтримки ведення баз даних, механізми перевірки інформації на несуперечність та її структурування, що забезпечує відображення інформації у вигляді довідників, звітів та планів. В рамках даної підсистеми інформація, що надходить з внутрішнього та зовнішнього середовища, а також дані, отримані в результаті обробки зберігаються в автоматизованій базі даних, архівах даних тощо.

Для того, щоб інформація була доступною і корисною іншим підрозділам, необхідно встановити формати обміну даними і стандарти поширення інформації на підприємстві. Тут описується порядок і періодичність розподілення інформації на підприємстві, визначаються відповідальні особи, одержувачі, форми надання звітності для кожної пари взаємодіючих суб’єктів.

Представлення інформації у візуальній формі дозволяє підключити до аналізу даних максимум внутрішніх інтелектуальних можливостей людини, виявити приховані залежності, наочно демонструвати результати тощо. Відсутність наочності відображення інформації кінцевому користувачеві може привести до її відторгнення або виключення з розгляду.

Структурування інформації покликано виділити з інформаційних потоків ті складові частини, які характеризуються заданими властивостями і/або відносяться до однієї предметної області. На практиці різнорідні потоки даних, що оточують менеджера, можуть позбавити його адекватного сприйняття дійсності. Структуризація інформації і відповідних потоків дозволяє ефективно розподілити інформаційне навантаження.

Підсистема комунікацій забезпечує поширення інформації від джерел до користувачів і включає засоби підтримки інформаційних каналів, поширення інформації та зв’язок підсистем.

Оскільки на туристичному підприємстві через відділ маркетингу проходить значний потік інформації, його доцільно розглядати як єдиний інформаційний центр, через який відбувається поширення інформації між керівництвом, функціональними підрозділами та зовнішнім середовищем.

Підсистема захисту інформації - це сукупність організаційних, інженерно-технічних заходів, засобів і методів технічного та криптографічного захисту інформації.

В рамках цієї підсистеми регламентуються права доступу суб’єктів інформаційних комунікацій туристичного підприємства як внутрішнього, так і зовнішнього середовища до різних джерел інформації, перелік загальних ресурсів, сценарії входу в мережу, правила роботи з глобальною мережею Internet тощо. Кожний співробітник організації повинен бути ознайомлений з політикою безпеки і дотримуватись її. Здійснювати контроль за дотриманням політики безпеки зобов'язаний адміністратор безпеки. Одним з ефективних рішень для оперативного виявлення таких порушень є застосування технології підзвітності (моніторингу) інформації в автоматизованих системах.

1. Дайте визначення поняттям «інформація», «інформаційна технологія», «інформаційна система», «інформаційний ресурс».

2. За якими ознаками класифікують інформаційні технології?

3. Опишіть структуру та зміст інформаційної бази підприємства туристичної галузі.

4. Які технічні системи відносяться до засобів комунікаційної техніки?

5. З яких елементів складається інформаційна система підприємства?

6. Яке призначення забезпечувальних підсистем в інформаційній системі?

7. Перерахуйте основні напрями застосування інформаційних технологій у туризмі?

8. Визначте основні причини, що зумовлюють обмежене використання інформаційних технологій вітчизняними підприємствами туристичної галузі?

9. Надайте коротку характеристику інформаційних джерел системи управління підприємством?

10. Визначте сферу призначення та проведить класифікацію засобів обчислювальної техніки для забезпечення управління інформаційними ресурсами підприємства.

Розділ 2
ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На сьогоднішній день комп'ютер є, можливо, самим корисним й популярним технічним пристроєм, який присутній практично в кожному будинку і є багатофункціональним та багатозадачним інструментом, успішно застосовуються для роботи практично у всіх сферах людського життя. Діяльність багатьох сучасних фахівців просто неможлива без використання комп'ютерів, які робилять процес виконання завдань більш швидким, простим і, в той же час, продуктивним, дозволяючи за меншу кількість часу виконувати великі обсяги роботи.

Крім того, за наявністю доступу до мережі Інтернет, з’являється можливість ефективно вирішувати багато побутових питань як, наприклад, замовлення квитків до кінотеатру, на концерт, придбання одягу, бронювання місць у готелі та багато чого іншого, що значно спрощує життя людей і економить час, який можна витратити не на турботи і організацію, а на рішення більш важливих справ.

Всі сучасні персональні комп’ютери можна розділити на дві основні групи:

У свою чергу переносні моделі персональних комп’ютерів діляться на такі види:

Ноутбук - портативний персональний комп'ютер, в корпусі якого об'єднані типові компоненти ПК, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій (звичайно сенсорна панель або тачпад), а також акумуляторні батареї. Ноутбуки відрізняються невеликими розмірами і вагою, час автономної роботи ноутбуків змінюється в межах від 1 до 15 годин.

Нетбук (англ. Netbook) - компактний ноутбук з відносно невисокою продуктивністю, призначений в основному для виходу в Інтернет і роботи з офісними додатками. Характеризується невеликою діагоналлю екрану 7-12 дюймів, низьким енергоспоживанням, відносно невисокою вартістю і невеликою вагою. Звичайно у нетбуці відсутній оптичний привід та є вбудована веб-камера з мікрофоном.

Планшетний персональний комп'ютер (планшетний ПК, tablet PC) - повнорозмірний ноутбук, що відноситься до класу ПК, обладнаний сенсорним екраном і дозволяє працювати за допомогою стилуса або пальців, як з використанням, так і без використання клавіатури і миші.

Окремі різновиди інтернет-планшетів почали з'являтися ще на початку 2000-х років, проте широкого поширення набули тільки в 2010 році після випуску планшетника Apple iPad (рис. 2.1).

Головна відмітна особливість даного сімейства комп'ютерів - це апаратна несумісність з IBM PC-комп'ютерами та встановлений на них різновид мобільних операційних систем, що зазвичай використовуються в смартфонах, таких як:

Також на планшетах можуть бути встановлені орієнтовані на хмарні сервіси і веб-додатки ОС, такі як Google Chrome OS або Jolicloud.

Призначення планшету просте: легкість перенесення, презентація та перегляд відео матеріалу, читання книг, інтернет-серфінг, пошта.

Кишеньковий персональний комп'ютер (КПК, англ. Personal Digital Assistant) - портативний обчислювальний пристрій, що характеризується широкими функціональними можливостями. Спочатку КПК призначалися для використання в якості електронних органайзерів. На даний момент класичні КПК практично повністю витіснені комунікаторами - КПК з модулем стільникового радіозв'язку. КПК особливо ефективні при наявності модуля GPS (глобальна система позиціонування) і спеціальних програм для планування маршрутів.

В даний час набули великого поширення смартфони (рис. 2.2), які представляють собою різновид КПК з вбудованим модулем мобільного зв'язку. Смартфони відрізняються від звичайних мобільних телефонів наявністю досить розвиненої операційної системи, відкритої для розробки програмного забезпечення сторонніми розробниками. Установка додаткових програм дозволяє значно поліпшити функціональність смартфонів і комунікаторів в порівнянні зі звичайними мобільними телефонами.

Персональний комп’ютер (ПК) – це універсальна технічна система, що складається з декількох основних вузлів та спроможна чітко виконувати визначену послідовність операцій певної програми. Будь-який комп’ютер має у своїй основі такі базові вузли, які достатні для виконання всіх основних задач:

- процесор (CPU), що визначає обчислювальну потужність пристрою;

- материнська плата, яка пов'язує процесор, пам’ять і карти розширення;

- жорсткий диск HDD, на якому зберігається інформація, і знаходяться всі програми;

- відеокарта VGA-card, яка забезпечує виведення і прискорення 2D- і 3D-графіки;

- оптичний привід для читання або запису CD/DVD-дисків.

Системна (материнська) плата є основою системного блоку і визначає всю архітектуру ПК (рис. 2.3).

- тип процесорів, що підтримується, та відповідний тип роз’єму під процесор;

- chipset - набір сверхвеликих мікросхем, на яких реалізована вся архітектура плати;

- тип та число слотів шини розширення (3xISA, 4xPCI, AGP).

- тип та об’єм динамічної пам’яті та наявність відповідних роз’ємів під модулі пам’яті;

Центральний процесор (CPU, від англ. Central Processing Unit) — це основний робочий компонент комп’ютера, який виконує арифметичні і логічні операції, задані програмою, управляє обчислювальним процесом і координує роботу всіх пристроїв комп’ютера.

Рисунок 2.4 – Мікропроцесори фірм-виробників Intel та AMD

Центральний процесор у загальному випадку містить у собі:

- кеш — дуже швидка пам’ять малого об’єму (від 8 до 512 Кбайт);

- математичний сопроцесор чисел з плаваючою точкою.

Фізично процесор або мікропроцесор являє собою інтегральну схему — тонку пластинку кристалічного кремнію прямокутної форми площею всього декілька квадратних міліметрів, на якій розміщені схеми, що реалізують всі функції процесора. Кристал-пластинка зазвичай вміщується у пластмасовий або керамічний плоский корпус і з'єднується проводками з металевими штирями, щоб його можна було приєднати до системної плати комп’ютера.

В обчислювальній системі може бути декілька паралельно працюючих процесорів. Такі системи мають назву багатопроцесорні.

В характеристиках комп’ютера процесор висувають на перше місце, оскільки він у найбільшому ступені визначає продуктивність комп’ютера. Тому при покупці звертають увагу саме на нього, а потім підбирають решту пристроїв: чипсет, оперативна пам’ять, системна плата та інші.

Микропроцесор виконує певні операції (запис, читання, обробку даних) в точно відведені одиниці часу (такти), що необхідно для синхронізації процесу. Обробка інформації тим швидша, чим вище тактова частота. Вимірюється вона у МГц (MHz, мегагерци) і ГГц (GHz, гігагерци). Розрізняють частоту ядра процесора (внутрішня) і частота системної шини (зовнішня).

Зовнішня тактова частота (частота шини процесора) формується генератором імпульсів на системній платі та визначає продуктивність ядра CPU. Шиною процесора проводиться обмін даними між ЦП, пам’яттю і іншими пристроями.

Внутрішня тактова частота визначає у значній мірі швидкість роботи процесора. Вана указує, скільки елементарних операцій (тактів) мікропроцесор виконує в одну секунду. Дана частота указується в прайс-листах фірм, що продають процесори.

Розрядність даних розрізняють внутрішню і зовнішню.

Внутрішня розрядність даних – це кількість біт, які одночасно можуть оброблятися процесором (існує 16, 32, 64 – розрядні процесори).

Зовнішнярозрядність даних - це кількість біт, якою може обмінюватися процесор з іншими елементами материнської плати (наприклад, 386SX: 32-бітна внутрішня розрядність і 16-бітна зовнішня, 386DX: 32-бітна розрядність внутрішня і зовнішня)

На даний момент більшість мікропроцесорів є 64-розрядними.

Для прискорення роботи процесора використовується власна кеш-пам’ять. Кеш процесора – пам’ять швидкого доступу, в якій тимчасово зберігається інформація, що часто використовується. Ця пам’ять значно підвищує продуктивність обчислень. Кеш характеризується обсягом і частотою роботи. Існує два різновиди кеша процесора:

1) що розташовувався раніше на материнській платі, а зараз в корпусі процесора кеш першого рівня (L1)

2) вбудований у ядро процесора кеш другого рівня (L2). Зараз всі процесори мають інтегрований кеш L2, що працює на частоті процесора.

Технологічний процес включає у себе площу розміщення одного транзистора на мікросхемі процесора і визначає розміри CPU та надійність роботи. Наприклад, процесор AMD Athlon Thunderbird включає у себе 37 млн транзисторів, що розміщені на пластині площею у 120 мм2. Якщо розділити площу на кількість транзисторів, то отримуємо 0,35 мікрометрів.

Тип процесорного роз’єму найчастіше визначається характеристиками ядра. Зараз випускаються: Intel Core 2 - восьме покоління мікропроцесорів архітектури x86 випущене корпорацією Intel, основане на зовсім новій процесорній архітектурі, яка називається Intel Core. Процесори представлені моделями Solo (одноядерні), Duo (двоядерні – кеш пам’ять 2-го рівня до 6Мб, системна шина з частотою до 1333 МГц), Quad (чотирьохядерні – кеш-пам’ять 2-го рівня до 12Мб, загальна частота до 2,66 ГГц) та Extreme (чотирьохядерні з високою швидкістю і розблокованим множником – кеш-пам’ять другого рівня до 12Мб, загальна частота до 3ГГц). В архітектурі Core 2 ставка робиться не на підвищення тактової частоти, а на покращення інших параметрів процесорів, таких як кеш, ефективність і кількість ядер.

Що стосується сімейства AMD64, виробником пропонується:

- процесор AMD Opteron – сервера та робочі станції (4-ядерний Barcelona);

- процесор AMD Athlon 64 – настільні станції і ноутбуки (2-ядерні Toledo, Windsor).

Компанія AMD також розширює лінійку процесорів для мобільних ПК AMD Turion 64, що підтримують одночасне виконання 32 - і 64-розрядних додатків і розроблених спеціально для мобільних обчислень. У процесорі ML-42 частота процесора дорівнює 2,4 ГГц, об'єм кеш-пам'яті другого рівня становить 1 Мб, а максимальне тепловиділення - 35 Вт.

Постійне підвищення швидкодії процесорів і багатозадачні операційні системи суттєво піднімають вимоги і до інших компонентів комп’ютера. Найважливішим з них є пам’ять (оперативна та постійна).

Оперативна пам’ять є найважливішим елементом комп’ютера (рис. 2.5). Саме із неї процесор бере програми і вихідні дані для обробки, в неї він записує отримані результати. Назва “оперативна” ця пам’ять отримала тому, що вона працює дуже швидко, однак дані в ній зберігаються тільки поки включений комп’ютер. Часто для оперативної пам’яті використовують позначення RAM (random access memory, тобто пам’ять з довільним доступом). Оскільки елементарною одиницею інформації є біт, то оперативну пам’ять можна розглядати як деякий набір елементарних клітинок, кожна з яких здатна зберігати один інформаційний біт.