Основні вимоги до використання економічних показників у кон'юнктурному аналізі. Класифікація показників ринкової кон'юнктури

Особливості розрахунку основних показників ринкової кон'юнктури.

Основні вимоги до використання економічних показників у кон'юнктурному аналізі.. Класифікація показників ринкової кон'юнктури.

5.3. Ціни і цінові показники кон’юнктури.

Дослідження кон'юнктури здійснюється, як уже згадувалось, за допомо-гою комплексу економіч­них показників, що дозволяють, по-перше, дати кількісну характеристику якісним змінам процесу відтворення, по-друге, визначити значимість, напрямки і тенденції розвитку кон'юнктури, тобто скласти прогноз. Значення цих показників для харак­теристики стану і перспек-тив розвитку кон'юнктури далеко не рівнозначне.

При використанні окремих показників необхідно мати на увазі, що частина їх дає пряму кількісну оцінку сформованої на ринку ситуації і безпосередньо відобра­жає кон'юнктурні зміни, а стан та рух інших може бути використано в якості не­прямого свідчення процесів, що відбуваються на ринку, або тенденцій, що уклада­ються, тобто є лише непрямими індикаторами. До числа останніх відносяться дані і відомості про конкурентну боротьбу на досліджуваному ринку і її тенденціях, між­народному поділі праці, розвитку спеціалізації і науково-технічному співробітницт­ві, рівні монополізації і т.і.

В деяких випадках через обмеженість чи відсутність прямих даних непрямі по­казники набувають особливого значення. Так, внаслідок недостатності інформації про динаміку цін на устаткування про них іноді доводиться судити по показниках, що характеризують можливі зміни окремих елементів витрат виробництва (в першу чергу, цін на чорні метали, інші матеріали, ставок заробітної плати і т.і.).

У ході кон'юнктурного аналізу відбираються дані, що найбільш правильно та оперативно відображають основні зміни, напрямки і темпи розвитку процесу відт­ворення та в найменшому ступені підвладні впливу випадковостей. Наприклад, при вивченні загальногосподарської кон'юнктури важливим критерієм змін, що відбу­ваються, можуть служити дані про промислове виробництво - як в цілому, так і по окремих галузях. Природно, при аналізі галузей повинні враховуватися їх значення і питому вагу в загальному промисловому виробництві. В якості загального зауваження слід зазначити, що використовувані економі­чні показники частіше усього відносяться до категорії високо агрегованих і зви­чайно свідчать про загальні тенденції в області попиту, виробництва, експорту, ім­порту і цін, характерних для даної товарної групи в цілому (наприклад: металорі­зальні верстати, двигуни внутрішнього згорання, трактори тощо).

Для характеристики стану загальногосподарської кон'юнктури чи кон'юнкту­ри окремих товарних ринків поряд із загальними даними про зміни у виробництві і споживанні необхідно мати у своєму розпорядженні додаткові, менш агрегировані часткові показники, що відносяться безпосередньо до аналізованого виду продукції, за допомогою яких можна виявити відхилення й особливості розвитку цих окремих кон'юнктур. Не виключено, що ці показники будуть свідчити про інші, часто про­тилежні тенденції в порівнянні з тенденціями, характерними для цілої товарної групи.

Система кон'юнктурних показників повинна включати такі показники, що характеризують як процес відтворення в цілому, так і особливості окремих фаз ци­клу. Більшість основних економічних показників кон'юнктури утворюють групи, що характеризують стан ринку:

1. ПРОПОЗИЦІЯ.

• ПОКАЗНИКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА.

1.1. Дані про виробництво в абсолютних розмірах:

■ обсяг і структура виробництва;

■ виробничий і сировинний потенціал;

■ еластичність пропозиції.

1.2. Індекси промислового виробництва:

■ динаміка виробництва.

1.3. Показники про працю:

■ рівень зайнятості і безробіття;

■ ставки і фонд заробітної плати;

■ тривалість робочого тижня.

2. ПОПИТ.

• ПОКАЗНИКИ ТОВАРОРУХУ.
2.1. Внутрішній товарообіг:

■ ємність ринку;

■ споживчий потенціал;

■ еластичність попиту;

■ стан і перспективи галузей-споживачів відповідних видів продукції. 2.2. Зовнішній товарообіг:

■ обсяг і структура зовнішньої торгівлі;

■ диференціал попиту;

■ співвідношення виробництва і споживання. 2.3. Товарні запаси:

■ рівень, структура і динаміка товарних запасів;

■ насиченість ринку.

3. МАСШТАБ РИНКУ І ЙОГО ШОПОРЩЙШСТЬ.

• ПОКАЗНИКИ РІВНЯ КОНКУРЕНЦІЇ І МОНОПОЛІЗАЦІЇ.

3.1. Поділ ринку між виробниками (продавцями) і покупцями:
'■ число, розмір і структура продавців;

■ число, розмір і структура покупців.

3.2. Структура товарообігу:

■ загальний обсяг реалізації;

■ співвідношення попиту і пропозиції;

■ співвідношення між ринками.

4. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ.

• ПОКАЗНИКИ КОЛИВАЄМОСТІ, СТІЙКОСТІ ТА ЦИКЛІЧНОСТІ:

■ темпи росту, вектори і параметри моделей динаміки основних характе­ристик ринкового розвитку (продажу, цін, товарних запасів і т.д.);

■ коефіцієнти апроксимації і варіації кон'юнктурних даних;

■ параметри моделей сезонності і циклічності ринкового розвитку.

5. ДІЛОВА ТА ІНВЕСТИЦІЙНА АКТИВНІСТЬ.

• ПОКАЗНИКИ КРЕДИТНО-ГРОШОВОЇ СФЕРИ:

■ обсяг вкладень в основний капітал;

■ портфель замовлень, його склад (структура), заповнювання та динаміка;

■ число, розмір, частота і динаміка угод;

■ ступінь завантаженості виробничих потужностей;

■ прибутковість інвестицій;

■ рівень інфляції;

■ динаміка курсів акцій, валют та інших цінних паперів;

■ кількість банкрутств.

6. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА РУХ РИНКОВИХ ЦІЙ.

• ПОКАЗНИКИ В ОБЛАСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ:

■ рівень і динаміка оптових та роздрібних цін;

■ дані про ціни на основні сировинні товари;

■ дані про рівень заробітної плати;

■ структура витрат на виробництво.

7. КОМЕРЦІЙНИЙ (РИНКОВИЙ) РИЗИК.

• ПОКАЗНИКИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА РИЗИКУ:

■ рівень комерційного ризику;

■ інвестиційний ризик;

■ невизначеність та ризик прийняття кон'юнктурних рішень;

■ ризик випадкових ринкових коливань;

■ рівень стабільності політичної й економічної ситуації. 8. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ.

• ПОКАЗНИКИ РЕПОНАЛЬНИХ РИНКОВИХ ОТОПОРЦІЙ:

■ регіональна варіація співвідношення попиту і пропозиції та їх рівнів;

■ регіональна варіація темпів динаміки основних параметрів розвитку ринку;

■ регіональна структура ринку.

Приведена система охоплює найбільш основні, найважливіші показники. Звертає на себе увагу та обставина, що багато з приведених показників відобража­ють не статичні явища, а динамічні чи варіаційні процеси, інші - характеризують структуру явища, співвідношення та їх зрушення. Деякі кон'юнктурні характерис­тики, зокрема тенденції та їх стійкість, можуть бути отримані тільки в результаті відповідного опрацювання трендових моделей. Один з основних об'ємних показни­ків - попит, являє собою не реальну, безпосередньо вимірювану величину, а потен­цію й у силу цього доступний лише непрямим оцінкам. Характеристика іншого об'ємного показника, - масштабу ринку, являє собою набір показників: обсягу про­дажу, числа угод, чисельності продавців та покупців і т.п.

Особливістю кон'юнктурних показників є їх зміна по мірі переходу ринково­го господарства з однієї фази циклу в іншу. Таким чином, вивчивши зміни показни­ків кон'юнктури в ході циклу, одержуємо реальну можливість на їх підставі судити не тільки про зрушення, що відбуваються, але і робити висновки про ймовірні змі­ни надалі. Слід також відзначити, що дослідження кон'юнктури необхідно проводи­ти на основі аналізу всього комплексу змін, і чим більше показників залучається, тим вірніше і точніше можна визначити сформовану на даний момент кон'юнктур­ну ситуацію та перспективу подальших змін і розвитку.

Дата добавления: 2014-10-15