КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ціни й цінові показники кон'юнктури
Ціна – це грошовий вираз вартості. На ринку закон вартості діє як тенденція, а ціни на ньому мають властивість відхилятися від вартості. Коливання цін відбуваються також під впливом закону вирівнювання норм прибутку й динаміки попиту. Закон вартості визначає рівень ринкової ціни на основі витрат на виробництво й реалізацію продукції. Вирівнювання норм прибутку регулює напрямок її зміни з урахуванням деякого рівня, регламентованого законом вартості, а механізм цієї зміни встановлюється співвідношенням попиту та пропозиції. При перевищенні попиту над пропозиціями ціни на ринку ростуть і, навпаки: якщо пропозиція вище попиту, ціни знижуються. Зв'язок між динамікою попиту й ціною залежить від виду товару. Так, для товарів першої необхідності спостерігається невисока залежність між попитом і цінами, оскільки їхнє споживання визначається, насамперед, фізіологічними потребами. Наприклад, рівень споживання хліба, овочів, м'яса й т.п. різко не змінюється залежно від зміни цін. У той же час еластичність попиту по товарах тривалого користування дуже висока й залежить від життєвого рівня населення. Зміна цін на такі товари вирішальним чином впливає на споживання. По засобах виробництва еластичність попиту в цілому невисока, тому що обсяг їхньої покупки залежить, у першу чергу, від виробничої необхідності. Придбано може бути стільки, скільки це визначається технологічним процесом. У ході ціноутворення частка прибутку в ціні різних товарів, як правило, не вирівнюється, а вирівнювання ціни відбувається по нормі прибутку на капітал. Норма прибутку, у свою чергу, залежить не тільки від частки прибутку в ціні, але й швидкості обороту капіталу. Стійкість цін на ринку залежить від багатьох факторів, наприклад, циклу, у якому перебуває національна економіка, що зложилася кон'юнктури, характеру конкурентної боротьби, рівня валютних курсів. Облік цих і інших факторів формує цінову політику фірми, що дозволяє виявити можливість її стійкого положення на даному ринку. Рівень ціни на ринку складається під впливом витрат виробництва, цін конкурентів, величини попиту, транспортних витрат, різних надбавок і знижок на користь посередника, витрат на рекламу й заохочення збуту. Для товарів виробничого призначення першорядне значення має не продажна ціна, а ціна споживання, що враховує економічність їхньої експлуатації. Залежно від особливостей купівлі-продажу встановлюються різні види цін, які для зручності й щоб уникнути плутанини позначаються спеціальними термінами (таблиця 5.1). Таблиця 5.1. Класифікація цін
При аналізі динаміки цін і визначенні їхнього рівня використовуються цінові показники, такі, як індекси й питомі ціни. Індекси цін – це відносні показники, що відбивають динаміку цін. Вони дозволяють виявляти основні тенденції в русі цін і кон'юнктурному прогнозі. Питомі ціни – середні ціни на одиницю потужності, продуктивності, ваги або іншої характеристики. Індекси цін входять до групи індексів якісних показників, оскільки ціна, як це вже відзначалося раніше, є сумарною характеристикою товару, що продається. Прості (індивідуальні) індекси цін розраховуються по окремому товарі: , (5.17) де i – простий індекс ціни; P1 – ціна товару на момент розрахунку індексу; P0 – базисна ціна товару. Простий індекс показує зміну ціни товару за аналізований період. Однак для оцінки загального стану кон'юнктури необхідні розрахунки загальних індексів цін. Залежно від мети аналізу прийнято розділяти загальні індекси на агрегатні й середні з індивідуальних індексів. Агрегатний індекс цін показує середня зміна цін на товари й послуги, реалізовані у звітному періоді: IP = , (5.18) де IP – агрегатний індекс цін; P1,i – ціна на момент розрахунку індексу; P0,i – базисна ціна i-го товару; Q0,i, Q1,i – відповідно базисні звітні обсяги реалізованого товару. Індекс із середніх індивідуальних індексів цін розраховується по наступній формулі: , (5.19) де T0 – товарообіг базисного періоду. Наприклад: ситуація на товарній біржі характеризується наступними даними:
Варто оцінити тенденції в змінах цін на товари й у цілому на біржі. Розрахунок індивідуальних індексів цін показує, що ціна товару А підвищилася на 25%, а ціна товару Б залишилася незмінною. Агрегатний індекс становить: IP = (80*2,5 + 190*5): (180*2 + 190*5) = 1150: 1110 = 1,04 У результаті можна зробити висновок, що загальна ситуація із цінами характеризується невеликим їхнім ростом на весь обсяг продажів (+4%). Таким чином, підвищення ціни товару А дала загальний приріст товарообігу всього на 41 ум. грош.од. (1150-1110). Індекс із середніх індивідуальних індексів становить: = (2,5*100 + 5*120)% (2*100 +120*5) = 850: 800 = 1,06 Цей індекс передбачає, що ціни на товари А и Б у середньому збільшилися на 6% без обліку зростання товарообігу. Засоби встановлення цін на товари залежать від типу ринку, на якому вони реалізуються. Домінуючі принципи функціонування ринку й методів ціноутворення дозволяють виділити серед них три основні групи з переважним впливом: 1) ринкового механізму ціноутворення через співвідношення попиту та пропозиції; 2) державного регулювання ціноутворення; 3) монополістичного фактора. У чистому виді на практиці жоден з перерахованих типів ринків не зустрічається, а їхня комбінація дає переплетення найрізноманітніших факторів, які необхідно враховувати при встановленні ціни на товари. Формування й рух цін відбувається в тісному зв'язку й залежності від рівня та динаміки витрат на виробництво. Установлення витрат виробництва – відправний момент формування ціни товару. Вони в сумі із середнім прибутком становлять ціну виробництва. Ринкова ціна встановлюється шляхом додатка до ціни виробництва різних надбавок і знижок, обумовлених станом кон'юнктури на ринку. Звичайно, виробник і фірма, що реалізує товар, вносить їхні ціни у так звані “прайсинги”. Розрахунки по кожному з перерахованих методів визначають не ринкову ціну, а виступають лише вихідним моментом її встановлення на ринку. Реальне формування ціни відбувається з урахуванням конкурентоспроможності товару й стану попиту та пропозиції. У такий спосіб робляться виправлення до базисної ціни, які враховують розходження в комплектації товарів, різницю в техніко-економічних показниках, ступінь сервісного обслуговування, строки й умови поставки й т.п. Ціна товару залежно від зміни потужності або продуктивності встановлюється по формулі: , (5.20.) де Ц1, Ц2 – ціни порівнюваних товарів; Р1, Р2 – потужність або продуктивність порівнюваних товарів; n – показник ступеня, що враховує залежність ціни від потужності або продуктивності. Такі показники в розвинених країнах публікуються в періодичних виданнях, наприклад, “Cost Engineering”, “ Chemical Age”, “Power and Gas” і ін. Рівень конкурентоспроможності при формуванні ціни враховується співвідношенням: , (5.21.) де Iтп, Iэп – груповий параметричний показник по технічних параметрах і економічний параметр конкурентоспроможності товару без обліку продажних цін; B – частка ринку базисного товару; Q – показник, що відбиває співвідношення між попитом та пропозицією на розглянутий базисний товар, а також показник престижу виробника. При здійсненні угоди часто приймаються знижки до ціни, основними з яких є: 1) базисні – для постійних покупців, якщо вони за встановлений період часу здобувають певну кількість товару; 2) дилерські – для покриття власних витрат дилера на продаж і сервіс, а також забезпечення йому прибутку; 3) спеціальні – для покупців, у яких продавець особливо зацікавлений. При здійсненні торговельних угод товар часто реалізується з оплатою авансу або продається в кредит. Тоді, у першому випадку, покупець кредитує продавця, і продажна ціна знижується, у другому – продавець кредитує покупця, і продажна ціна збільшується.
Тема 6.
Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 1045; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |