Ціни й цінові показники кон'юнктури

Ціна – це грошовий вираз вартості. На ринку закон вартості діє як тенденція, а ціни на ньому мають властивість відхилятися від вартості. Коливання цін відбуваються також під впливом закону вирівнювання норм прибутку й динаміки попиту. Закон вартості визначає рівень ринкової ціни на основі витрат на виробництво й реалізацію продукції. Вирівнювання норм прибутку регулює напрямок її зміни з урахуванням деякого рівня, регламентованого законом вартості, а механізм цієї зміни встановлюється співвідношенням попиту та пропозиції. При перевищенні попиту над пропозиціями ціни на ринку ростуть і, навпаки: якщо пропозиція вище попиту, ціни знижуються.

Зв'язок між динамікою попиту й ціною залежить від виду товару. Так, для товарів першої необхідності спостерігається невисока залежність між попитом і цінами, оскільки їхнє споживання визначається, насамперед, фізіологічними потребами. Наприклад, рівень споживання хліба, овочів, м'яса й т.п. різко не змінюється залежно від зміни цін. У той же час еластичність попиту по товарах тривалого користування дуже висока й залежить від життєвого рівня населення. Зміна цін на такі товари вирішальним чином впливає на споживання.

По засобах виробництва еластичність попиту в цілому невисока, тому що обсяг їхньої покупки залежить, у першу чергу, від виробничої необхідності. Придбано може бути стільки, скільки це визначається технологічним процесом.

У ході ціноутворення частка прибутку в ціні різних товарів, як правило, не вирівнюється, а вирівнювання ціни відбувається по нормі прибутку на капітал. Норма прибутку, у свою чергу, залежить не тільки від частки прибутку в ціні, але й швидкості обороту капіталу.

Стійкість цін на ринку залежить від багатьох факторів, наприклад, циклу, у якому перебуває національна економіка, що зложилася кон'юнктури, характеру конкурентної боротьби, рівня валютних курсів.

Облік цих і інших факторів формує цінову політику фірми, що дозволяє виявити можливість її стійкого положення на даному ринку.

Рівень ціни на ринку складається під впливом витрат виробництва, цін конкурентів, величини попиту, транспортних витрат, різних надбавок і знижок на користь посередника, витрат на рекламу й заохочення збуту.

Для товарів виробничого призначення першорядне значення має не продажна ціна, а ціна споживання, що враховує економічність їхньої експлуатації.

Залежно від особливостей купівлі-продажу встановлюються різні види цін, які для зручності й щоб уникнути плутанини позначаються спеціальними термінами (таблиця 5.1).

Таблиця 5.1.

Класифікація цін

Класифікаційна ознака	Вид ціни	Спосіб установлення	Особливості
1. По ступені співвідношення попиту та пропозиції	1.1. Ціна попиту	Установлюється на ринку покупцями	На макро-рівні визначається сукупним попитом
	1.2. Ціна пропозиції	Вказується в оферті (офіційній пропозиції продавця без знижок)	На макро-рівні визначається сукупною пропозицією
	1.3. Ціна рівноваги	Визначається шляхом оптимального сполучення ціни попиту та пропозиції
2. Співвідношення попиту та пропозиції на товарному ринку	2.1. Ціна виробництва або виробників	Включає витрати виробництва й середній прибуток на авансований капітал
	2.2. Ціна продавця	Включає ціну виробництва й середній прибуток торговця.
	2.3. Ціна покупця	Заявлена ціна покупця	Установлюється для даного ринку й купівельного попиту
	2.4. Ціна угоди	Установлюється шляхом угоди продавця й покупця
3.Торговельні ціни	3.1.Продажна ціна	Ціна, по якій реалізується товар на ринку
	3.2. Оптова	Установлюється на товари, що поставляють великими партіями
	3.3. Роздрібна	Установлюється при реалізації окремим покупцям або окремим партіям
4. По ступені охоплення ринку	4.1. Світові	Установлюються рівнем цін країн експортерів або імпортерів товару, цінами світових бірж, аукціонів і т.п.
	4.2. Внутрішні	Установлюються на товари, реалізовані на внутрішньому ринку
	4.3. Експортні	Установлюються на товари, реалізовані на зовнішньому ринку
	4.4. Імпортні	Установлюються на товари, реалізовані на внутрішньому ринку, але завезені з-за кордону
5. По ступені конкуренції	5.1. Ціни конкурентного ринку	Ціни, установлювані на конкурентному ринку
	5.2. Монопольні ціни	Ціни, установлювані монополістами на монопольному ринку
6. За рівнем контрольованості державою	6.1. Вільні ціни	Ціни, на які держава не накладає обмежень
	6.2. Регульовані ціни	Ціни, на які держава накладає певні обмеження
	6.3. Державні ціни	Ціни, установлювані на товари й послуги державного сектора економіки
	6.4. Фіксовані ціни	Жорстко встановлювані державою ціни
7. По ступені фіксації ціни	7.1. Ковзна ціна	Установлюється в залежності від обговорених умов
	7.2. Тверда	Фіксована ціна, що приводиться в угоді купівлі-продажу
	7.3. Номіна-льна	Публікується в довідниках, біржових котируваннях, прайс-курантах
8. По методах стандартиза-ції	8.1. Прайс- курантна ціна	Вказується в прайс-листах	Рівнозначна довідковій
	8.2. Тарифна ціна	Ціни на послуги
	8.3. Біржові котирування	Ціни, зафіксовані на біржі
	8.4. Ціни Інкотермс	Ціни, установлювані контрактами, що відповідають міжнародним стандартам Інкотермс
	8.4. 1. Фактурна ціна	Визначається умовами поставки, закріпленими в контракті
	8.4. 2. Факту-рна ціна СІФ(cif – kost, insurance, freight -вартість, страховка, фрахт)	Передбачають фрахтування судна, оплату вартості перевезення, митні витрати, страховку й ризик загибелі або псування товару після перетинання лінії порту за рахунок продавця
	8.4. 3. Фактурна ціна ФОБ (fob - free on board - dskmybq на борту)	Передбачає транспорт-нsе, страхові й митні витрати до моменту доставки товару на борт судна за рахунок продавця. Покупець за свій рахунок фрахтує судно, страхує вантаж і несе ризик за його загибель або ушкодження	У США ціни ФОБ рівнозначні цінам “Франко”
	8.4. 4. Фактурна ціна ФОР (for - free on rain- вільний на рейках)	Передбачає доставку вантажу на залізничну станцію і його навантаження у вагон за рахунок продавця, інші витрати несе покупець
	8.4. 5. Фактурна ціна ФАС (fas - free alongside ship - вільно уздовж борта судна)	Передбачає витрати з доставкою товару в порт відправлення й розміщення уздовж борта судна в межах досяжності його вантажних пристроїв, а при відсутності судна – у місці, зазначеному покупцем; а також ризик псування й загибелі товару до моменту розміщення й здачі його на борт судна за рахунок продавця.
	8.4. 6. Фактурна ціна КАФ (caf - cost, freight - вартість, фрахт)	Обов'язки продавця й покупця по угодах КАФ ідентичні їхнім обов'язкам по угодах СІФ, за винятком страхового забезпечення перевезення. Ризик від випадкової загибелі або псування товару в процесі морського перевезення несе покупець
	8.4. 7. Фактурна ціна Франко (franco)	Передбачає доставку товару в певне місце за рахунок продавця (франко-завод, франко-склад, франко-вагон, франко-причал). Покупець несе всі подальші витрати по вивантаженню, транспортуванню, зберіганню й всі пов'язані із цим ризики.
9. За часом установлення	9.1. Базисні	Ціни порівняння	Рівнозначні фактичними
	9.2. Поточні	Ціни на момент їхньої оцінки
	9.3. Звітні	Ціни за звітний період
	9.4. Планові	Плановані ціни

При аналізі динаміки цін і визначенні їхнього рівня використовуються цінові показники, такі, як індекси й питомі ціни.

Індекси цін – це відносні показники, що відбивають динаміку цін. Вони дозволяють виявляти основні тенденції в русі цін і кон'юнктурному прогнозі.

Питомі ціни – середні ціни на одиницю потужності, продуктивності, ваги або іншої характеристики.

Індекси цін входять до групи індексів якісних показників, оскільки ціна, як це вже відзначалося раніше, є сумарною характеристикою товару, що продається.

Прості (індивідуальні) індекси цін розраховуються по окремому товарі:

, (5.17)

де i – простий індекс ціни; P₁ – ціна товару на момент розрахунку індексу; P₀ – базисна ціна товару.

Простий індекс показує зміну ціни товару за аналізований період.

Однак для оцінки загального стану кон'юнктури необхідні розрахунки загальних індексів цін.

Залежно від мети аналізу прийнято розділяти загальні індекси на агрегатні й середні з індивідуальних індексів.

Агрегатний індекс цін показує середня зміна цін на товари й послуги, реалізовані у звітному періоді:

I_P = , (5.18)

де I_P – агрегатний індекс цін; P_1,i – ціна на момент розрахунку індексу; P_0,i – базисна ціна i-го товару; Q_0,i, Q_1,i – відповідно базисні звітні обсяги реалізованого товару.

Індекс із середніх індивідуальних індексів цін розраховується по наступній формулі:

, (5.19)

де T₀ – товарообіг базисного періоду.

Наприклад: ситуація на товарній біржі характеризується наступними даними:

Товар	Одиниця	Результати торгів на 1.05.	Результати торгів на 1.06.
	виміру	Обсяг продажів	Ціна (ум. грош. од.)	Обсяг продажу	Ціна (ум.грош. од.)
А	т. т.				2,5
Б	п. м.

Варто оцінити тенденції в змінах цін на товари й у цілому на біржі.

Розрахунок індивідуальних індексів цін показує, що ціна товару А підвищилася на 25%, а ціна товару Б залишилася незмінною.

Агрегатний індекс становить:

I_P = (80*2,5 + 190*5): (180*2 + 190*5) = 1150: 1110 = 1,04

У результаті можна зробити висновок, що загальна ситуація із цінами характеризується невеликим їхнім ростом на весь обсяг продажів (+4%).

Таким чином, підвищення ціни товару А дала загальний приріст товарообігу всього на 41 ум. грош.од. (1150-1110).

Індекс із середніх індивідуальних індексів становить:

= (2,5*100 + 5*120)% (2*100 +120*5) = 850: 800 = 1,06

Цей індекс передбачає, що ціни на товари А и Б у середньому збільшилися на 6% без обліку зростання товарообігу.

Засоби встановлення цін на товари залежать від типу ринку, на якому вони реалізуються. Домінуючі принципи функціонування ринку й методів ціноутворення дозволяють виділити серед них три основні групи з переважним впливом:

1) ринкового механізму ціноутворення через співвідношення попиту та пропозиції;

2) державного регулювання ціноутворення;

3) монополістичного фактора.

У чистому виді на практиці жоден з перерахованих типів ринків не зустрічається, а їхня комбінація дає переплетення найрізноманітніших факторів, які необхідно враховувати при встановленні ціни на товари. Формування й рух цін відбувається в тісному зв'язку й залежності від рівня та динаміки витрат на виробництво. Установлення витрат виробництва – відправний момент формування ціни товару. Вони в сумі із середнім прибутком становлять ціну виробництва. Ринкова ціна встановлюється шляхом додатка до ціни виробництва різних надбавок і знижок, обумовлених станом кон'юнктури на ринку.

Звичайно, виробник і фірма, що реалізує товар, вносить їхні ціни у так звані “прайсинги”.

Розрахунки по кожному з перерахованих методів визначають не ринкову ціну, а виступають лише вихідним моментом її встановлення на ринку. Реальне формування ціни відбувається з урахуванням конкурентоспроможності товару й стану попиту та пропозиції. У такий спосіб робляться виправлення до базисної ціни, які враховують розходження в комплектації товарів, різницю в техніко-економічних показниках, ступінь сервісного обслуговування, строки й умови поставки й т.п.

Ціна товару залежно від зміни потужності або продуктивності встановлюється по формулі:

, (5.20.)

де Ц₁, Ц₂ – ціни порівнюваних товарів; Р₁, Р₂ – потужність або продуктивність порівнюваних товарів; n – показник ступеня, що враховує залежність ціни від потужності або продуктивності.

Такі показники в розвинених країнах публікуються в періодичних виданнях, наприклад, “Cost Engineering”, “ Chemical Age”, “Power and Gas” і ін.

Рівень конкурентоспроможності при формуванні ціни враховується співвідношенням:

, (5.21.)

де I_тп, I_эп – груповий параметричний показник по технічних параметрах і економічний параметр конкурентоспроможності товару без обліку продажних цін; B – частка ринку базисного товару; Q – показник, що відбиває співвідношення між попитом та пропозицією на розглянутий базисний товар, а також показник престижу виробника.

При здійсненні угоди часто приймаються знижки до ціни, основними з яких є:

1) базисні – для постійних покупців, якщо вони за встановлений період часу здобувають певну кількість товару;

2) дилерські – для покриття власних витрат дилера на продаж і сервіс, а також забезпечення йому прибутку;

3) спеціальні – для покупців, у яких продавець особливо зацікавлений.

При здійсненні торговельних угод товар часто реалізується з оплатою авансу або продається в кредит. Тоді, у першому випадку, покупець кредитує продавця, і продажна ціна знижується, у другому – продавець кредитує покупця, і продажна ціна збільшується.

Тема 6.

Дата добавления: 2014-10-15