Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Співвідношення попиту та пропозиції по фазах економічного циклу




Лекція 10.

Лекція 11.

Лекція 10.

Кон’юнктурний аналіз динаміки й циклічності економічних процесів.

Тема 7.

7.1. Співвідношення попиту та пропозиції по фазах економічного циклу.

7.2. Методи аналізу основних тенденцій кон'юнктури ринку.

7.3. Зміст і ендогенний механізм довгих хвиль.

 

7.4 Малі цикли економічної кон'юнктури.

7.5. Теорія Доу.

7.6. Хвильова теорія Эллиотта

 

Людські потреби народжують певні інтереси в економічних відносинах. З одного боку, природні потреби народжують попит на товари, що задовольняють цієї потреби. З іншого, щоб одержати ці товари, їх варто зробити або обміняти на інші, тобто продати даний товар, запропонувати його до обміну на ринку. Таким чином, одні і ті ж самі люди, з одного боку, є покупцями, з іншого, продавцями, створюючи попит та пропозицію на товарному ринку. Всі вироблені товари повинні споживатися. Порушення цього правила говорить про непотрібність на даний момент тих товарів, яких запропоновано більше необхідної кількості. На макроекономічному рівні попит повинен бути дорівнює пропозиції.

Разом з тим, для того щоб обміняти якусь кількість товару на іншу, необхідно знать співвідношення обміну цих товарів. Це співвідношення прийняте називати ціною. Ціна товару залежить не тільки від попиту та пропозиції, але й від інших факторів: грошового доходу, смаків і переваг покупців, нагромаджень і стану грошової системи. Однак ціна є функцією від цих факторів і тому, якщо вони фіксовані обсяг попиту або пропозиції можна виразити функцією:

Q = f ( P ), (7.1)

де: Q – обсяг попиту або пропозиції; P – ціна товару.

Зміна попиту та пропозиції від ціни є динамічною функцією. А оскільки ціна товару залежить від великої кількості факторів, та її зміна в динаміці, як правило, носить кон'юнктурний характер.

Динамічна зміна пропозиції відповідає кривій пропозиції, що графічно можна ілюструвати наступним малюнком:

 
 

 


Рис. 7.1. Крива пропозиції (залежність ціни від кількості запропонова-них товарів на ринку)

При цьому справедливе твердження, що чим вище ціна товару, тим більша його пропозиція. Крива пропозиції показує, яку кількість товару й за якою ціною виробники можуть продати на ринку.

Крива попиту (рис 8.2) показує, яку кількість товарів споживачі можуть придбати при даному рівні ціни.

 


Рис. 7.2. Крива попиту

(залежність ціни від кількості проданого товару на ринку)

 

Природно, що попит падає з ростом ціни. Для одного виду товарів криві попиту та пропозиції можна розташувати на одному графіку (рис. 8.3).

 



                   
   
 
 
 
P
 
 
P22
     
Q
 
 
 
   
Qd1 QS2 Q Qd1 QS1

 

 

 


Рис.7.3. Динаміка попиту та пропозиції за ціною товару.

 

Перетинання кривих попиту та пропозиції прийнято називати крапкою їхньої рівноваги. Дійсно, у крапці з координатами Q і P обсяг попиту Qd дорівнює обсягам пропозиції Qs. При такому стані ринку на даний товар відсутнє його надвиробництво або дефіцит. Пропозиція та попит не завжди врівноважені, однак властивість конкурентних ринків тенденція до рівноваги.

Дійсно, якщо первісна ціна Р1 (рис. 8.3) вище рівноважного рівня, то виробники будуть намагатися виготовити більше товарів, чим покупці можуть їх купити. Це приведе до затоварення й, в остаточному підсумку, до зниження ціни до Р. Якщо ж вона нижче ціни рівноваги Р2, те товарів, що виготовляють, не буде вистачати для покриття попиту, що буде створювати тиск на підвищення ціни. Ріст ціни викличе зростання виробництва, і попит та пропозиція будуть урівноважені. Криві попиту та пропозиції показують залежність об'єктів продажу й покупок від ціни товару. Однак попит та пропозиція визначаються й іншими факторами. Виробництво товару залежить від витрат виробництва, попит від бюджету споживачів і від інших факторів. Ухвалюючи рішення щодо виробництві, виробник прагне вибрати такі його обсяги, при якому прибуток як різниця між ціною й витратами повинна бути максимальної.

На рисунку 9.3 функція Q показує стандартне положення виробництв деякого товару при заданій ціні Р1. Однак, крім ціни на виробництво, впливає низка інших факторів. Наприклад, у результаті застосування більш прогресивної технології вдається підвищити обсяг випуску продукції й одночасно знизити витрати виробництва. Це дає можливість виробникові при ціні Р1 дістати додатковий прибуток за рахунок збільшення обсягу виробництва. На рис. 8.4 показано, як ріст від Q1 до Q2. Випуск росте незалежно від ціни, а тому вся крива пропозиції зрушується вправо з QS` до QS``.

       
 
   
P
 


QS` QS``

 

 

 
 

 


P2
Qd``

 
 


Qd`

 

               
 
Q1
   
Q3
 
Q2
       
Qs
 
 
 

 


Рис. 7.4. Зрушення кривої пропозиції при зростаючому попиті

 

Однак ціна не може залишатися постійної при зміні умов виробництва. Крива пропозиції QS`` приходить у рівновагу із кривої попиту Qd` у крапці Р2 з обсягом виробництва Q3, тобто, ціна падає зі збільшенням обсягу виробництва. Така ситуація можлива лише в умовах, коли дохід не росте. Зростання доходів виробників веде до росту їхніх доходів як споживачів і в результаті ланцюжка обмінів відбувається зрушення кривої попиту Qd` до Qd`` (рис.8.4). З розглянутих нами прикладів стає очевидно, що рівновага на ринку не є статичною.

Економіка розвивається циклічно. Хвилю повного циклу можна представити трендом залежності ділової активності від фактора часу. На рис. 8.5 по осі ординат відкладений обсяг виробництва, по осі абсцис час. Кожна з напівфаз циклу відзначена крапкою зміни динаміки виробництва.

 

 

 


Рис. 7.5. Цикл ділової активності.

 

Розглянемо зміну попиту та пропозиції в динаміку економічного циклу.

                               
 
 
   
Q7
         
Q3
       
Q9
             
Qd
 
 
 
     
 

 

 


Рис.7.6. Динаміка попиту та пропозиції по фазах економічного циклу

Крапка 1 початок економічного циклу характеризується ціною рівноваги Р1 і обсягом попиту-пропозиції Q1. (таблиця 8.1).

Перша напівфаза (від крапки 1 до крапки 2) підйоми характеризується зрушенням пропозиції (крива від Qs` до Qs``). Друга напівфаза (від крапки 2 до крапки 3) характеризується подальшим зростанням виробництва й зрушенням кривдї пропозиції (крива від Qd`` до Qd```). Рівень попиту залишається колишнім Qd`. Це веде до постійного зниження цін протягом всієї фази підйому ( від Р1 у крапку 1 до Р3 у крапку 3), що зрештою приводить до затоварення ринку й початку кризи в крапці 3. Початок кризи характеризується подальшим падінням попиту й зрушенням уліво кривої попиту (крива від Qd` до Qd``). При зупиненій пропозиції, при цьому вперше з початку циклу знижується обсяг виробництва й споживання до Q3. Друга напівфаза кризи характеризується подальшим згортанням попиту (крива від Qd`` до Qd```) і падінням виробництва до Q5 при незмінній функції пропозиції Qs```. У крапці 5 ціни на товари настільки незначні, що крива пропозиції Qs``` зрушується вліво до Qs`` - починається перша фаза депресії. На цій фазі подальше згортання виробництва приводить до росту цін від Р5 до Р6. Однак не попит, що змінився, і інертність економічних процесів на другій фазі депресії приводять до подальшого зрушення пропозиції вліво від Qs`' до Qs'. Ціни продовжують рости до Р7 на тлі мінімального обсягу виробництва Q7. виробництво. Що Скоротилося, приводить до відносного зрушення попиту (крива від Qd``' до Qd`') і росту пропозиції Q8. Починається перша напівфаза пожвавлення, що характеризується пожвавленням ділової активності. На другій напівфазі, що передує підйому виробництва, відбувається подальше зрушення попиту від Qd` до Qd`. На тлі цього ціни й обсяг пропозиції товарів продовжують рости до Р9 і Q9.

 

 

Таблица 7.1





Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 103; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.158.21.160
Генерация страницы за: 0.019 сек.