КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оцінка параметрів розподілу за допомогою надійних інтервалів
В § 4.4 розглянули точковий спосіб визначення точкових оцінок. Проте більш досконалим є спосіб надійних інтервалів. Справа полягає в тому, що точкова оцінка без вказаної ступені точності і надійності мало що визначає, тому що отримані величини оцінок становлять лиш часткові значення деяких випадкових величин. Щоб мати досить точну і надійну оцінку а* параметра а треба дотриматись умови
Р(| a* - a | < x) = P (-x < | a* - a | < x) = P (a* - x < a < a* + x) = 1 – б, (4.52) де б досить мала величина. Співвідношення (4.52) показує ймовірність того, що невідомий параметр а буде знаходитись в межах інтервалу (а* - x, а* + x), дорівнює 1 – б = Р. Такий інтервал і називають надійним інтервалом. Треба зазначити, що чим менше буде x, тим точніше буде оцінка а* параметра а. Графічно надійний інтервал для параметра а можна показати на рис.4.5.
Рис.4.5
Припустимо, що параметром а буде математичне сподівання випадкової величини Х. Емпіричне середнє арифметичне значення випадкової величини Х: (х 1, х 2 ,..., хп) визначається за формулою (4.23) і є випадковою величиною, якщо її обчислювати по різним серіям вимірів (по вибірках) при проведенні дослідів. Таким чином із серійних середніх арифметичних також формується статистичний ряд. Причому всі вони з деяким рівнем ймовірності р = b будуть належати інтервалу
а* - x < a = M X < a* + x. (4.53)
Визначимо математичне сподівання та дисперсію випадкової величини , або параметра а. Відповідно за формулою (3.48) маємо
= (4.54)
Це означає, що математичне сподівання випадкової величини Х залежить від числа п вимірів і дорівнює математичному очікуванню МХ = а випадкової величини Х.
Дисперсія середнього арифметичного відповідно за формулою (3.59) буде
= , або . (4.55)
Із формули (4.55) маємо висновок, що дисперсія математичного сподівання (емпіричного середнього арифметичного) залежить від параметра s та числа вимірів п. Величину називають стандартом математичного сподівання середнього арифметичного
. (4.56)
Якщо дисперсію m 2 обчислюють по статистичному ряду чи статистичній сукупності (формули 4.22 і 4.28), то емпіричне значення стандарту середнього арифметичного називають середнім квадратичним відхиленням арифметичної середини, або
. (4.57)
Дата добавления: 2014-10-17; Просмотров: 321; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |