Аналіз витрат на обслуговування виробництва

ІІІ. Аналіз витрат на обслуговування виробництва

Витрати на обслуговування виробництва та управління ведуться за статтею “Загальновиробничі витрати”, у котрій виокремлюють: витрати на утримання й експлуатацію обладнання та цехові витрати.

Аналізуючи витрати на обслуговування виробництва, необхідно враховувати комплексний характер формування цих витрат, об’єднання в їхньому складі різних за зв’язком із обсягом виробництва витрат, особливості їх включення в собівартість товарної і окремих видів продукції.

У процесі аналізу вивчають динаміку і напрямок зміни витрат на обслуговування, виконання кошторису з кожного виду витрат, визначають відхилення від кошторису і причини відхилень, підраховують непродуктивні витрати, перевіряють обґрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом, окремими видами продукції і розробляють заходи для використання резервів.

Динаміку витрат аналізують, зіставляючи фактичні та планові витрати в абсолютній сумі і на одну гривню обсягу виробництва продукції за кожним видом витрат протягом кількох звітних періодів. Для перевірки обґрунтованості зміни динаміки витрат залежно від зміни обсягу виробництва і визначення економії або перевитрати під впливом цього фактора необхідно визначити частку умовно-постійних і змінних витрат.

Для виявлення економії або перевитрат фактичні витрати за кожною статтею порівнюють із плановими, а також із плановими, перерахованими на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють з фактичними в динаміці за кілька звітних періодів і в такий спосіб, оцінюють динаміку зміни витрат, абсолютну й відносну економію або перевитрату, виявляють резерви зниження витрат (див. табл. 20).

Таблиця 20

№ за п.	Стаття витрат	За звітний період	Відхилення (±)	Резерв зниження собівартості
за кошто-рисом	план	факт	абсолютне (гр.3 – гр.1)	відносне (гр.3 – гр.2)
А	Б
	Амортизація обладнання				– 1	– 1
	Експлуатація обладнання		52,2			7,8	7,8
	Поточний ремонт		21,1			1,9	1,9
	Внутрішньозаводське переміщення вантажів		13,1			2,9	2,9
	Знос МШП		20,1			1,9	1,9
	Інші витрати				—	—	—
	Усього		209,5			13,5	14,5
	Утримання апарату управління
	Утримання іншого цехового персоналу				–1	–1
	Амортизація будинків, споруд
	Інші витрати
	Непродуктивні витрати	—	—
	Усього

Примітка. На підприємстві визначено, що питома вага умовно-змінних витрат у складі витрат на експлуатацію та поточний ремонт обладнання становить 50%, внутрішньозаводське переміщення вантажів — 80%, знос МШП — 90%.

У нашому прикладі резерв зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті “Витрати на утримання і використання обладнання” становить 14,5 тис. грн.

Цехові комплексні статті витрат відносять до умовно-постійних. Аналіз цих статей проводиться порівнянням витрат у звітному році з минулорічними плановими і фактичними витратами. При цьому виявляють відхилення за кожною статтею, визначають непродуктивні витрати та перевіряють обґрунтованість кошторису витрат.

До непродуктивних витрат відносять збитки від простоїв, недостачі, втрати від псування матеріальних цінностей і виробів у незавершеному виробництві, втрати від невикористаних деталей, вузлів, технологічного оснащення та інші непродуктивні витрати.

Аналіз цехових витрат показує, що на підприємстві існує перевитрата на утримання апарату управління цеху – 3 тис. грн., на утримання будівель – 1 тис. грн., інші непродуктивні витрати – 30 тис. грн. Усього перевитрат – 34 тис. грн.

Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління і є наслідком перебоїв у постачанні сировиною, матеріалами, покупними виробами, енергією, водою, інструментами, понадпланових простоїв обладнання, незабезпеченості складськими приміщеннями. Непродуктивні витрати виключають із загальної суми, плануючи витрати на майбутній період. Тому на підприємстві скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції на 34 тис. грн.

Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції прямо залежить не лише від кошторису та його виконання, а й від застосованої методики їх розподілу. Ці витрати розподіляють пропорційно кошторисним (нормативним) ставкам, верстато-машино-годинам роботи обладнання, техніко-економічним коефіцієнтам; витратам на обробіток, основній заробітній платі робітників-відрядників.

Порівнювання розрахунків розподілу витрат на обслуговування та управління, виконаних різними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність бази розподілу галузевим інструкціям, підрахувати вплив факторів на відхилення від плану щодо кожної калькуляційної статті в собівартості продукції.

Дата добавления: 2014-10-22