Трансфертне ціноутворення і його вплив на результати діяльності

Трансфертна ціна – це ціна, за якою центри відповідальності однієї фірми передають один одному продукцію або послуги.

Трансфертна ціна може визначатися різними методами, зокрема, з використанням цін, що базуються на витратах, на ринкових цінах або на договірних цінах. При виборі методу орієнтуються на прийняття оптимальних рішень для всього підприємства.

Трансфертна ціна визначається як сума дійсних та можливих витрат на одиницю продукції.

Використання ринкових цін в якості методу трансфертного ціноутворення можливе за умови високого ступеня децентралізації всередині підприємства, наявності ринку проміжної продукції та стабільності цін на неї.

Трансфертна ціна, розрахована на основі витрат, передбачає вибір витрат, які беруться за базу для трансфертного ціноутворення. В якості такої бази можуть бути фактичні або стандартні витрати.

Договірна трансфертна ціна, в основному, є нижчою за ринкову ціну, але вищою за суму додаткових і альтернативних витрат на одиницю продукції підрозділу, що її продає.

Трансфертне ціноутворення набуло широкого застосування у транснаціональних корпораціях, які намагаються мінімізувати податки та ризики в країнах, де працюють їхні підрозділи (філії). Мінімізація податків за допомогою трансфертних цін досягається шляхом реалізації продукції за заниженими цінами філіями компанії, які розміщені в країнах, де діють високі ставки податку з прибутку, та за завищеними цінами, тими філіями, які розміщені в країнах, де діють низькі ставки податку з прибутку.

Наприклад, австрійське дочірнє підприємство материнської корпорації, яка знаходиться у Великобританії, реалізувало продукцію грецькому дочірньому підприємству цієї ж материнської корпорації за собівартістю, яка складає $100. Відповідно австрійське підприємство податку на прибуток не сплатить, бо він відсутній. У свою чергу завдяки низькій ставці податку з прибутку в Греції (5 %), дочірнє підприємство показало максимальну величину прибутку і реалізувало цю ж продукцію за $200 материнській корпорації, яка знаходиться у Великобританії, де ставка податку з прибутку 35 %. У Великобританії продукцію реалізовано також за $200, тому податок з прибутку дорівнює нулю. Таким чином, в цілому по корпорації буде сплачено $5 податку з прибутку за мінімальною ставкою, яка діє в Греції. Такі методи мінімізації податків використовуються в країнах з політичною нестабільністю або схильністю до націоналізації високорентабельних іноземних підприємств, у випадку обмежень на переведення прибутку або дивідендів, тощо.

Дата добавления: 2014-10-23