Облік і контроль витрат за центрами відповідальності

Система обліку витрат на основі діяльності

Описали і обґрунтували доцільність використання цієї системи калькулювання професори Гарвардського університету Р. Купер та Р. Каплан.

Використання калькування на основі діяльності пов’язано з тим, що через зміни в організації і технології у багатьох сучасних виробництвах прямі витрати праці складають лише до 15 % у собівартості продукції. Одночасно, суттєво зросла питома вага накладних витрат, які не залежать від зміни обсягів виробництва, а від його складності. При цьому накладні витрати, які вважалися постійними, розглядають як довготермінові змінні витрати, які змінюються під впливом факторів, не пов’язаних зі зміною обсягу виробництва. Принципова відмінність звичайних систем калькування і калькування на основі діяльності полягає в підході до розподілу виробничих накладних витрат.

Якщо традиційна система калькулювання побудована за принципом “продукція споживає ресурси”, то калькування на основі діяльності ґрунтується на іншому підході - продукція споживає діяльність (виробничі процеси, операції), а діяльність використовує певні ресурси. Тобто калькування на основі діяльності передбачає початкове групування накладних витрат за видами діяльності і подальший їх розподіл між видами продукції, для яких ця діяльність використовується.

Для обліку витрат на основі діяльності спочатку всі види діяльності (операції) поділяються на чотири групи:

1) діяльність на рівні одиниці продукції (включає операції з обробки сировини, забезпечення виробництва тощо);

2) діяльність на рівні партії виробів (пов’язана з операціями зберігання матеріалів, налагодженням устаткування, транспортуванням тощо);

3) діяльність на рівні певного виду продукції (операції із забезпечення контролю якості та проектування виробництва продукції тощо);

4) діяльність на рівні підприємства (включає операції пов’язані управлінням, навчанням персоналу тощо).

Наступним етапом є об’єднання накладних витрат в однорідні сукупності за спільним фактором витрат і визначення взаємозв’язку між видом діяльності та фактором витрат.

Далі для кожної сукупності однорідних витрат визначається фактор витрат (кількість продукції, машино-години, площа тощо) і розраховується ставка їх розподілу (відношення суми витрат до обраної бази розподілу).

На завершальному етапі відбувається віднесення накладних витрат до відповідних видів продукції.

Організація обліку і контролю діяльності центрів відповідальність пов’язана зі складанням для них бюджетів, обліком витрат і доходів кожного з центрів, складанням звітів про виконання за визначені періоди, аналізом причин відхилень, а також оцінкою діяльності центрів відповідальності та їх керівників. Залежно від характеру відповідальності керівників центрів відповідальності виділяють чотири їх види: центри витрат, центри доходу, центри прибутку і центри інвестицій.

Дата добавления: 2014-10-23